Рішення

від 22.01.2014 по справі 903/15/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 січня 2014 р. Справа № 903/15/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта", м.Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства "Наш продмаркет", м.Луцьк

про стягнення 28 058 грн. 98 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - ТОВ "Торговий дім "Аванта" просить стягнути з відповідача - ПП "Наш продмаркет" 28 058 грн. 98 коп., в т. ч. 16 998 грн. 59 коп. основного боргу, 1 974 грн. 63 коп. - 53% річних (111 грн. 77 коп. - 3% річних та 1 862 грн. 86 коп. - 50% річних за користування чужими грошовими коштами), 484 грн. 34 коп. пені, 8 499 грн. 29 коп. штрафу, 102 грн. 13 коп. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №1559-10А від 02.11.2010 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Позивач в судове засідання не з'явився. У заяві про зменшення позовних вимог № 50 від 20.01.2014 року просить припинити провадження у справі в частині стягнення 16 998 грн. 59 коп. основного боргу, у зв'язку зі сплатою його відповідачем 10.01.2014 року, від стягнення 8 499 грн. 29 коп. штрафу відмовився, решту позовних вимог підтримав. Просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача (а.с. 27).

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 (зі змінами та доповненнями) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Заява про зменшення позовних вимог №50 від 20.01.2014 року не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийнята судом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 09.01.2014 року не виконав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляд справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

2 листопада 2010 року між позивачем - ТОВ "Торговий дім "Аванта" та відповідачем - ПП "Наш продмаркет" укладено договір поставки №1559-10А (далі договір, а. с. 8).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №1559-10А від 02.11.2010 року.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Згідно п. п. 1.1, 1.3, 2.7, 3.6, 4.1, 4.4, 5.2, 5.3, 8.1, 8.2 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість товару вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару підтверджується накладними на відпуск товару. Приймання-передача товару здійснюється на місці поставки за участю представників сторін. Датою поставки та отримання товару є дата підписання сторонами відповідної накладної. Порядок оплати за товар: відстрочка платежу в розмірі 100%, але не більше 21 банківського дня з моменту поставки товару. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу постачальника. У випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За прострочення оплати за поставлений товар понад 5 календарних дні від дати встановленої п. 4.1. договору до покупця застосовуються наступні санкції: протягом 3 банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальника покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20 000 грн., суму боргу з врахуванням індексу інфляції, з нарахуванням 3% річних та сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховуються на прострочену суму за кожен день прострочки, поряд зі сплатою штрафних санкцій, передбачених п. п. 5.2, 5.3 договору. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання покупцем зобов'язань, пов'язаних з проведенням розрахунків за поставлений товар. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо не менше ніж за 20 календарних днів до кінця дії договору від жодної зі сторін не надійшла вимога про його розірвання або не укладено нового договору.

Договір поставки не оспорений, в судовому порядку недійсним чи розірваним не визнавався.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27 943 грн. 50 коп., що стверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними №63076/Є174 від 14.08.2013 року, №65680/Є174 від 21.08.2013 року, №66877/Є174 від 24.08.2013 року, №67457/Є174 від 28.08.2013 року, №67818/Є174 від 28.08.2013 року, №68806/Є174 від 30.08.2013 року (а. с. 9-14).

В порушення умов договору відповідач розрахунок провів частково (термін оплати по останній поставці товару - по 30.09.2013 року) на суму 10 944 грн. 91 коп., направлену позивачем претензію від 26.11.2013 року №1261 щодо сплати 16 943 грн. 50 коп. залишив без задоволення (а.с. 43).

06.12.2013 року відповідач надіслав позивачу повідомлення №63 про розірвання договору поставки по закінченню поточного календарного року, у зв'язку з чим просив вирішити питання отримання позивачем поставленого, але станом на 06.12.2013 року не реалізованого і неоплаченого товару (а.с. 16).

Листом №1409 від 13.12.2013 року позивач повідомив відповідача, що згоди на повернення поставленого товару не надає, оскільки період прострочення його оплати склав більше 70 календарних днів, вимагав оплати штрафу в сумі 20 000 грн., 50% річних та пені (а.с. 17-18).

Заборгованість відповідача в сумі 16 998 грн. 59 коп. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягала до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Проте, в період розгляду справи, відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 16 998 грн. 59 коп., що стверджується банківськими виписками від 10.01.2014 року, 17.01.2014 року (а.с. 29-30).

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору, а тому провадження у справі на суму 16 998 грн. 59 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути 8 499 грн. 29 коп. штрафу, 484 грн. 34 коп. - пені, 102 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 3% річних та 50% річних за користування чужими грошовими коштами.

Проте, у заяві №50 від 20.01.2014 року про зменшення позовних вимог від стягнення 8 499 грн. 29 коп. штрафу відмовився (а.с. 27). Заява підписана представником позивача Терлецьким О.М. в межах повноважень наданих йому довіреністю №6 від 08.01.2014 року, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийнята судом.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, а тому провадження у справі на суму 8 499 грн. 29 коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахована позивачем в межах передбаченого ч. 6 ст. 232 ГПК України строку пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 484 грн. 34 коп. за період з 05.10.2013 року по 24.12.2013 року підлягає до стягнення відповідно до ст. 232 ГК України, п. п. 5.2 договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 102 грн. 13 коп. інфляційних втрат за жовтень-грудень 2013 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України, п. п. 5.2, 5.3 договору.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Нараховані позивачем 3% річних в сумі 111 грн. 77 коп. та 50% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 1 862 грн. 86 коп. за період з 05.10.2013 року по 24.12.2013 року, підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 536, 625 ЦК України, п. 5.3 договору.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути 1 199 грн. 35 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства "Наш продмаркет" (Волинська обл., м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 23/30, код ЄДРПОУ 36698921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" (Волинська обл., м. Луцьк, пров. Макарова, 5, код 35495114)

- 484 грн. 34 коп. пені, 102 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 111 грн. 77 коп. - 3% річних, 1 862 грн. 86 коп. - 50% річних за користування чужими грошовими коштами та 1 199 грн. 35 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього 3 760 грн. 45 коп. (три тисячі сімсот шістдесят грн. 45 коп.).

3. Провадження у справі в частині стягнення 16 998 грн. 59 коп. основного боргу та 8 499 грн. 29 коп. штрафу припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.01.2014 року.

Суддя А. М. Кравчук