Рішення

від 20.01.2014 по справі 901/3762/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.2014 Справа № 901/3762/13 за позовом Гаспринської селищної ради

(вул. Н. Тамарли, 6/24, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Україна»

(вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 43, кв. 131 м. Харків, 61183)

про стягнення 134 212.15 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Карташова Світлана Ігорівна, представник, довіреність №42/2-14 від 15.01.2013, Гаспринська селищна рада;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Медіа Україна».

Суть спору: Гаспринська селищна рада звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Україна» та просить суд стягнути з відповідача борг за невиконання умов договору оренди земельної ділянки № 040800700016 від 29 жовтня 2008 року в сумі 134 212.15 грн..

У судовому засіданні 28 листопада 2013 року представником позивача було надано суду заяву вимог, відповідно до якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 124 708.46 грн. та зобов'язати відповідача виконати своє зобов'язання, передбачене договором оренди земельної ділянки від 12 серпня 2008 року (а.с. 26).

Ухвалою господарського суду від 28 листопада 2013 року вказану заяву прийнято до розгляду (а.с. 33-34).

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 12 серпня 2008 року в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 78), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 2, 34, 77).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням строку зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, а також сплив строку розгляду справи, суд визнав за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

12 серпня 2008 року між Гаспринською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Україна» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 7-15), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із «земель житлової забудови та громадського призначення», код - 1.13.3 розташованої за адресою : м. Ялта, смт. Гаспра, вул. 40 років Октября, район будинку № 11, кадастровий номер № 0111946200:01:004:0198.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору в оренду надається земельна ділянка, загальною площею 1.0000 га, із земель Гаспринської селищної ради, які не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту із земель загального користування. На земельній ділянці будівлі та споруди відсутні.

Згідно з пунктом 2.3 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає - 969 892.70 грн..

Пунктом 3.1 договору визначено, що він укладений строком на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 29 297.82 грн. на рік (без врахування ПДВ) та вноситься орендарем щомісячно, у строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно з пунктом 4.3 договору розмір орендної плати переглядається орендодавцем в односторонньому порядку у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором, в тому числі зміни функціонального призначення земельної ділянки; зміни грошової оцінки земель смт. Гаспра; індексації грошової оцінки земель смт. Гаспра внаслідок інфляційних процесів; зміни коефіцієнту, що застосовувався до ставок земельного податку для розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою на території смт. Гаспра; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документально; невиконання орендодавцем зобов'язання сповістити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; і інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Земельна ділянка надається в оренду для будівництва багатоквартирних житлових будинків (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору цільове призначення земельної ділянки - «Житлової забудови та громадського призначення», код УКЦИЗ-1.13.3.

Згідно з пунктом 6.1 договору зазначена земельна ділянка надається в оренду у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі рішення № 17, 29-ї сесії Гаспринської селищної ради 5 скликання від 07 серпня 2008 року.

Пунктом 6.4 договору сторони визначили, що надання земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації договору згідно з актом приймання - передачі.

Відповідно до пункту 9.1.2 договору орендодавець вправі вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 12.1 договору зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 12.6 договору визначено, що будь - які зміни або доповнення даного договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 16.1 даний договір набирає сили після його підписання сторонами та державної реєстрації в КРФ ДП «ЦГЗК» при Держкомземі України.

Доповнення до договору та зміна окремих його положень здійснюється у письмовій формі за згодою сторін (пункт 16.2 договору).

29 жовтня 2008 року була проведена державна реєстрація договору, що про здійснено запис за № 040800700016 у Книзі записів договорів оренди земельних ділянок (а.с. 15).

Як зазначає позивач, відповідач не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та станом на 01 вересня 2013 року заборгованість останнього складає 124 708.46 грн..

Позивач претензією від 25 липня № 1030/02-28 вимагав від відповідача сплати заборгованості (а.с. 20), проте вона була залишена відповідачем поза увагою.

Невиконання відповідачем зазначених вимог з'явилося підставою для звернення Гаспринської селищної ради до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з порушенням умов договору оренди землі вони регулюються положеннями Податкового кодексу України, § 3 глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалося, 12 серпня 2008 року між Гаспринською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Україна» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 7-15).

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 29 297.82 грн. на рік (без врахування ПДВ) та вноситься орендарем щомісячно, у строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору, зокрема, в частині своєчасного та повного внесення орендної плати, на підтвердження чого ним було надано розрахунок заборгованості з орендної плати за землю ТОВ «Медіа Україна» (а.с. 18-19, 28-29).

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, суд критично оцінює докази, подані представником позивача, на підтвердження наявності за відповідачем заборгованості з орендної плати за договором від 12 серпня 2008 року в сумі 124 708.46 грн., виходячи з наступного.

Так, позивач стверджує, що у зв'язку зі змінами, внесеними рішеннями Гаспринською селищною радою, до розміру орендних ставок, розмір орендної плати, який повинен бути сплачений відповідачем за договором від 12 серпня 2008 року, був збільшений.

Одночасно, на запит суду, представник позивача підтвердив, що жодної додаткової угоди до договору з приводу змінення розміру орендної плати укладено між сторонами не було.

Отже, суд визнав доводи представника позивача про збільшення розміру орендної плати за договором необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (стаття 288.2 Кодексу).

Згідно зі статтею 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про оренду землі» обумовлено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому, слід враховувати положення частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також зміст умов пунктів 12.1, 12.6 та 16.2 договору та відсутність доказів досягнення згоди сторонами в частині збільшення розміру орендної плати за договором, суд дійшов висновку про те, що орендна плата, встановлена пунктом 4.1 договору, не змінювалася, а отже розрахунок суми заборгованості слід проводити, виходячи з цих показників.

Аналогічних висновків дійшов Севастопольський апеляційний господарський суд під час розгляду справи № 5002-33/3954-2012.

Так, судом з урахуванням проплат, здійснених відповідачем протягом дії договору, було здійснено розрахунок суми заборгованості наступним чином.

Згідно пояснень представника позивача, оскільки договір пройшов державну реєстрацію у жовтні 2008 року, до цього орендна плата відповідачу не нараховувалася, а за жовтень 2008 року була нарахована в сумі 162.77 грн..

Суд визнав такі доводи обґрунтованими.

Також, за листопад та грудень 2008 року позивачем вірно було нараховано відповідачу по 2441.49 грн. в місяць.

Таким чином, за 2008 рік відповідачу було нараховано до сплати 5045.75 грн..

За період, визначений позивачем, з січня 2009 року по липень 2013 року судом було проведено розрахунок, виходячи з обов'язку відповідача оплатити 29 297.82 грн. у рік (тобто 2441.49 грн. у місяць), що склало 134 281.71 грн..

Разом за період з жовтня 2008 року по липень 2013 року відповідач повинен був сплатити за договором 139 327.46 грн..

Так, враховуючи, що відповідачем протягом дії договору було сплачено 134 212.15 грн., що було неодноразово підтверджено представником позивача та відображено у його розрахунках, борг відповідача складає 5 115.31 грн..

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Гаспринської селищної ради підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості, стягненню підлягає 5 115.31 грн., тоді як у решти позовних вимог слід відмовити.

Також, у зв'язку з необґрунтованістю та некоректністю формулювання задоволенню не підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача по справжньої справі - ТОВ «Медіа Україна» виконати своє зобов'язання, передбачене договором оренди земельної ділянки, викладена в заяві про уточнення вимог від 27 листопада 2013 року (а.с. 26).

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 22 січня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Україна» (вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 43, кв. 131 м. Харків, Україна, 61183, ЄДРПОУ 32564174) на користь Гаспринської селищної ради (вул. Н. Тамарли, 6/24, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660, ЄДРПОУ 26330829) 5 115.31 грн. заборгованості та 102.31 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська