Постанова

від 11.12.2013 по справі 805/16552/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. Справа №805/16552/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 година 13 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретарі судового засідання Ковальському А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Козієнка І.С., Зорі Д.А.;

відповідача - Балдинюка М.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови від 11.11.2013 року про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови від 11.11.2013 року про накладення штрафу.

Ухвалою від 11 грудня 2013 року у даній справі було замінено неналежного відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, на належного - Головне управління юстиції у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.11.2013 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради отримано постанову про накладення штрафу від 11.11.2013 року за невиконання судового рішення по справі №2а-2720/09/0570. Разом із оскаржуваною постановою отримано вимогу державного виконавця від 11.11.2013 року вих.№5/220-13П, якою встановлено строк виконання рішення - 18.11.2013 року. Вважає, що державним виконавцем не надано оцінку поважності причин невиконання рішення суду, оскільки відповідно до виконавчого листа № 2а-2720/09/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.04.2013 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року, обов'язок з надання стягувачу благоустроєного безоплатного житла та видачу ордеру покладений на кілька боржників - Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради та виконавчий комітет Ворошиловської районної в місті Донецьку ради, що унеможливлює самостійне, без участі інших боржників, зокрема першого, зазначеного у рішенні суду, - Донецької обласної державної адміністрації виконання виконкомом Донецької міської ради рішення суду. Просить суд скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 11.11.2013 року ВП №39615940 про накладення штрафу на Виконавчий комітет Донецької міської ради в розмірі 680 гривень.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що штраф у розмірі 680,00 грн. накладено на позивача за невиконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк. Просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Виконавчий комітет Донецької міської ради відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є виконавчим органом відповідної міської ради, та є підконтрольним і підзвітним їй.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", визначено, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів відповідно до законів України.

Тобто, з урахуванням приписів вищезазначеної норми відповідачем у даній адміністративній справі є Головне управління юстиції у Донецькій області.

29 січня 2013 року постановою Вищого адміністративного суду України задоволено касаційну скаргу Гєрцика Ростіслава Валерійовича, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року по справі за позовом Гєрцика Ростіслава Валерійовича до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Ворошилівської районної у м. Донецьку ради, треті особи - Державна судова адміністрація України, апеляційний суд Донецької області, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України про визнання бездіяльності протиправною та забезпечення благоустроєним житлом - скасовано. Зокрема, зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Гєрцику Ростіславу Валерійовичу окрему благоустроєну квартиру жилою площею не менше ніж 50,95 кв.м у м. Донецьку та видати ордер для заселення.

17 квітня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом, на виконання постанови Вищого адміністративного суду від 29.01.2013 року, видано виконавчий лист по справі №2а-2720/09/0570.

3 вересня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду виданого 17.04.2013 року зі строком добровільного виконання - до 10.09.2013 року.

17 вересня 2013 року Виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюку М.Ю. з листом від 11.09.2013 року №01/15-4449вих про відкладення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2а-2720/09/0570 у зв'язку з неможливістю самостійного виконання постанови.

9 жовтня 2013 року Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі №2а-2720/09/0570 відмовлено в задоволені заяви державного виконавця від 09.10.2013 року про відстрочку виконання рішення суду до здійснення належного фінансування заходів з придбання житла (Донецькою обласною державною адміністрацією) або придбання житла за рахунок державних коштів (Донецькою обласною державною адміністрацією або виконавчим комітетом Донецької міської ради).

30 жовтня 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюк М.Ю. звернувся до Виконавчого комітету Донецької міської ради з вимогою про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року №К/9991/66193/12 в строк до 06.11.2013 року.

Листом від 05.11.2013 року №01/15-5484 Виконавчого комітету Донецької міської ради старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. повідомлено про неможливість виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року №К/9991/66193/12 в строк до 06.11.2013 року.

11 листопада 2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 гривень (ВП 39615940) та надіслано вимогу про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року №К/9991/66193/12 в строк до 18.11.2013 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі-Інструкція).

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", п. 2.1 Інструкції державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На виконання вимог державного виконавця, 5 листопада 2013 року позивачем на адресу відповідача направлено лист вих.№01/15-5484, в якому зазначено, що ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, може бути видано лише на вільне жиле приміщення, отже передумовою такої дії є придбання такого житла за рахунок державних коштів.

Крім цього, з листів Державної судової адміністрації та Міністерства фінансів України, вбачається, що питання забезпечення суддів апеляційного суду Донецької області житлам має вирішуватись за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Отже, наслідком здійснення Виконавчим комітетом Донецької міської ради будь-яких дій, пов'язаних з виконанням судового рішення, за рахунок бюджетних коштів без відповідних асигнувань буде притягнення винних посадових осіб до відповідальності згідно з законом, через порушення бюджетного законодавства.

Нормами пункту «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження, зокрема щодо обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належить до комунальної власності.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Умовою такої відповідальності чинним законодавством передбачена відсутність поважних причин з невиконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджена наявність поважних підстав, станом на час прийняття спірної постанови про накладення штрафу, щодо невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що позовні вимоги Виконавчого комітету Донецької міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до квитанції №286/52757 від 18.11.2013 року позивачем понесено судові витрати у вигляді судового збору, в сумі 68,82 гривень.

За приписами ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 68,82 гривень.

Керуючись статтями 1, 6, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 181, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови від 11.11.2013 року про накладення штрафу, задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 11.11.2013 року ВП№39615940 про накладення штрафу на Виконавчий комітет Донецької міської ради за невиконання судового рішення - постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року №К/9991/66193/12 відповідно до виконавчого листа №2а-2720/09/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.04.2013 року у розмірі 680,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.

Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 11 грудня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 16 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.