cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.01.14р. Справа № 904/9114/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапрофиль", м. Дніпропетровськ
про стягнення 20 602,17 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Від позивача: Ковальчик С.М., довіреність № 4Д від 30.09.2013 р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапрофиль" суму основного боргу у розмірі 15 696,40 грн., пеню - 3 808,74 грн., 3% річних - 783,10 грн. та штрафу - 313,93 грн. за договором поставки товарів № 04/12/П01 від 01.03.2012р.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором поставки товарів № 04/12/П01 від 01.03.2012р. щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
Представник позивача підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.12.2013р. (а.с. 28-29) судом встановлено адресу директора ТОВ "Аквапрофиль" Мельникова О.К.: 49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 16, кв. 237.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались ТОА "Аквапрофиль" за юридичною адресою: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9 та за адресою директора ТОА "Аквапрофиль": 49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 16, кв. 237.
Ухвала суду від 16.12.2013р. була отримана 24.12.2013р. за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 16, кв. 237, що підтверджується підписом Мельникова на поштовому повідомленні (а.с. 35).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 16.12.2013р. розгляд справи відкладався до 21.01.2014р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.
У судовому засіданні 21.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапрофиль" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки товарів № 04/12/П01 (далі Договір), відповідно до умов цього договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору (п. 1.1. Договору).
Згідно п. 1.2. Договору предметом поставки є будівельні матеріали відповідно до специфікації до даного договору.
Загальна кількість товару, що має бути поставлений, зазначається в специфікації, яка складається на підставі замовлення Покупця та додається до Договору (п. 2.1. Договору)
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що товар поставляється Покупцю у термін, визначення строком дії договору.
У відповідності до п. 6.2. Договору кожна окрема партія поставляється в строк, передбачений дією договору поставки за умови здійснення Покупцем повної оплати товару до дати поставки.
Ціна зазначена в специфікаціях до договору та встановлена на момент їх підписання. Сторони погоджуються, що ціни на товар, які вказані в специфікаціях до договору, вказані в національній валюті України. У той же час вони визначені, виходячи із комерційного (договірного) міжбанківського курсу гривні до євро на день підписання специфікації, який складає 10,73 грн. за 1 євро (п. 7.1. Договору).
Згідно п. 7.7. Договору Загальна сума договору на момент укладання складає 15 696,40 в т.ч. ПДВ в сумі 2 616,07 грн.
Відповідно п.п. 8.1., 8.2. Договору оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Підстава для оплати даний договір та рахунок-фактура, яка надається Постачальником.
Пунктом 8.5. Договору встановлено, що порядок оплати: попередня оплата в розмірі 100% від вартості товару вказаного в специфікації має бути перерахована Покупцем Постачальнику протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного Договору чи специфікації.
Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє протягом одного року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 19.2. Договору).
У відповідності до договору сторонами підписано специфікацію № 01 до договору поставки товарів № 04/12/П01 від 01.03.2012р.
Позивач на виконання умов договору поставки здійснило поставку товару Відповідачеві на суму 15 696,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 04ДН030504 від 05.03.2012р. на суму 15 696,40 грн. (а.с.17), яка підписана повноважними представниками сторін без заперечень та скріплена печатками підприємств сторін.
Позивачем Відповідачеві на оплату виставлено рахунок-фактури № 04ДН000082 від 01.03.2012р. на суму 15 696,40 грн. (а.с.15).
Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з Відповідача 15 696,40 грн. заборгованості за поставлений товар.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Також заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.05.2013р. (а.с.18), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств сторін.
Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія-вимога № 269-ЮС від 19.09.2013р. (а.с. 19-20) про сплату заборгованості в сумі 15 696,40 грн.
Направлення даної претензії-вимоги підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком № 3144 від 24.09.2013р. (а.с. 21).
Відповідач відповіді на претензію-вимогу не надав, суму боргу за поставлений товар не оплатив, на час розгляду справи позовні вимоги не спростував.
Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 15 696,40 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 808,74 грн., 3 % річних у сумі 783,10 грн. за період з 10.03.2012р. по 06.11.2013р. та 2% штрафу у сумі 313,93 грн.
Пунктом 14.2.2. Договору встановлено, що за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від несвоєчасної суми за кожен день протягом всього строку прострочення зобов'язання.
Відповідно п. 14.4. Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії договору винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов'язання.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, в силу ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частинами 4,6 зазначеної статті передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Поняття неустойки визначено ст. 549 Цивільного кодексу України.
Встановлена договором штрафна санкція за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 1% від суми несплаченого товару за кожен день прострочення, за своєю природою є пенею.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно - за весь період прострочення оплати - з 10.03.2012р. по 06.11.2013р.
Однак, суд зазначає, що відносно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду . Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін . Необхідно також мати на увазі, що умова п.14.2.2. договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого , ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку , за який нараховуються штрафні санкції.
З врахуванням викладеного розмір пені слід розраховувати з 10.03.2012р. по 10.09.2012р., що становить 1 192,88 грн.
В частині стягнення 2 615,86 грн. пені слід відмовити.
Нарахування Позивачем 2% штрафу у сумі 313,93 грн. є правомірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних за період з 10.03.2012р. по 06.11.2013р. включно становлять 783,10 грн. та підлягають стягненню.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача основного боргу у розмірі 15 696,40 грн., пені - 1 192,88 грн., 3% річних - 783,10 грн. та 2% штрафу - 313,93 грн.
В частині стягнення пені у сумі 2 615,86 грн. - відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапрофиль» (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9, код ЄДРПОУ 32999052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торго-промислова компанія» (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, код ЄДРПОУ 13816938) основного боргу - 15 696,40 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість грн. 40 коп.), пені - 1 192,88 грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві грн. 88 коп.), 3% річних - 783,10 грн. (сімсот вісімдесят три грн. 10 коп.), 2% штрафу - 313,93 грн. (триста тринадцять грн. 93 коп.); витрат по сплаті судового збору - 1 502,05 грн. (одна тисяча п'ятсот дві грн. 05 коп.), про що видати наказ.
В частині стягнення пені у сумі 2 615,86 грн. - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 22.01.2014р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2014 |
Оприлюднено | 23.01.2014 |
Номер документу | 36752055 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні