Рішення

від 21.01.2014 по справі 914/4469/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 р. Справа № 914/4469/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазара», м. Київ

до відповідача: Приватної фірми «Наталі», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 44 560, 78 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б .

Представники:

Від позивача: Поліщук Д.В. - представник за довіреністю від 20.11.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазара» до Приватної фірми «Наталі» про стягнення заборгованості в сумі 44 560,78 грн.

Ухвалою суду від 26.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 09.12.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 09.12.2013р. розгляд справи відкладено на 21.01.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував з підстав зазначених в позовній заяві, просив позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 44 560,78 грн. та судові витрати в сумі 1 720,50грн.

В судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.

Відповідно до ст. 69 ГПК України суд обмежений строками розгляду справи.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.04.2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазара» (постачальник за договором, позивач у справі) та Приватною фірмою «Наталі» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 18 (далі за текстом - договір).

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати і оплачувати товари партіями (далі - товар)на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 72 024,48 грн.,що підтверджуються видатковими накладними від 11.04.2011р. №РН- 000206 на суму 17 357,75 грн., № РН- 000207 на суму 17 307,36 грн., № РН- 000208на суму 17 575,20 грн., № РН- 000209 на суму 16 068,96 грн. та видатковими накладними від 07.02.2012р. № РН- 0000183 на суму 1 857,60грн. та № РН- 0000184 на суму 1 857,60 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

15.06.2011р. на виконання умов договору відповідач оплатив за поставлений товар 5 000,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 1514 від 15.06.2011р.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що покупцем було повернуто, а постачальник отримано товар на загальну суму 17 063,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4 від 17.10.2012р. на суму 72,00 грн., поворотною накладною № 4 від 17.10.2012р. на суму 2 700,24 грн., поворотною накладною № 5 від 17.10.2012р. на суму 1 823,16 грн., видатковою накладною № 8 від 17.10.2012р. на суму 2 538,66 грн., поворотною накладною № 9 від 17.10.2012р. на суму 186,24 грн., поворотною накладною № 10 від 17.10.2012р. на суму 2 214,24 грн., поворотною накладною № 13 від 17.10.2012р. на суму 1 599,96 грн., поворотною накладною № 14 від 17.10.2013р. на суму 1 388,52 грн., поворотною накладною № 5 від 22.01.2013р. на суму 2 271,48 грн., поворотною накладною № 4 від 21.01.2013р. на суму 357,60 грн. та поворотною накладною № 6 від січн. 2013р. на суму 1 911,60 грн., що підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

Крім цього, позивачем подано Акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що станом на 31.03.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 49 960,78 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками.

21.05.2013р. позивач надіслав відповідачу вимогу вих.№10 від, яка отримана відповідачем 29.05.2013р. в якій просить сплати заборгованість в за поставлений товар.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання вимоги відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 5 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № ПН4403 від 26.06.2013р. на суму 1 300,00 грн., № ПН 11903 від 03.07.2013р. на суму 1 100,00 грн., № 2044 від 01.08.2013р. на суму 1 500,00 грн. та №2152 від 20.08.2013р. на суму 1 500,00 грн. та підтверджується банківськими виписками поданих позивачем.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару по даних видаткових накладних за договором в повній мірі не виконав, у зв'язку з чим у нього на момент розгляду справи в суді виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 44 560,78грн.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки продукції згідно договору, що, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених позивачем товарів підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 44 560,78 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором в сумі 44 560,78 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми «Наталі» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код юридичної особи 24119556) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Лазара» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, офіс 212; ідентифікаційний код юридичної особи 37449536) 44 560,78 грн. - основної суми боргу та 1 720,50 грн. - витрат по оплаті судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.01.2014 року.

Суддя Коссак С.М.