Рішення

від 16.01.2014 по справі 914/4510/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2014 р. Справа № 914/4510/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фермерського господарства "Ярко", с. Звенигород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсервіс", м. Дрогобич

про: стягнення 255 066,00 грн.

Представники :

Від позивача: Кардаш Я.В. - голова; Мицик О.В. - представник (Довіреність б/н від 22.08.2013р.)

Від відповідача: не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фермерського господарства "Ярко", с. Звенигород до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсервіс", м. Дрогобич про стягнення 255 066,00 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.12.2013 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 17.12.2013 р.. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. представники позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримали, просили суд позов задоволити.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено. На адресу суду «за закінченням терміну зберігання» повернувся поштовий конверти з копією Ухвали суду від 28.11.2013 р., направлений на вказану у позовній заяві та Довідці з ЄДРЮО та ФОП адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсервіс": 82100, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 3.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

20.10.2010 р. між Проектом міжнародної технічної допомоги «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» та Фермерським господарством «Ярко» було укладено Грантову угоду № 9, відповідно до умов якої з метою стимулювання виробників та переробників сільськогосподарської продукції здійснювати інвестиції у краще обладнання і поліпшення матеріальної бази господарства для надання їм можливості додавати вартість до своєї продукції та на виконання рішення засідання Грантового Комітету Проекту «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» (Протокол № 2 від 12.10.2010 р.) Проект зобов'язався надати позивачу цільову технічну допомогу у розмірі 200 000,00 грн. (п. 1.1. Грантової угоди).

Позивач у свою чергу зобов'язався в порядку та на умовах визначених цією Угодою прийняти та використовувати Грант за цільовим призначенням, зокрема, на поліпшення матеріальної бази господарства у вказаний термін, а саме: виконання будівельних робіт з сандвіч-панелей для будівництва фруктосховища за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород та проведення на даному об'єкті електромонтажних робіт: жостень-листопад 2010р.; придбання холодильного обладнання: липень-серпень 2011 р. (п.1.2. Грантової угоди).

Пунктом 2.1.2. Грантової угоди передбачено, що до моменту здійснення кожної виплати по Гранту, позивач зобов'язаний надати Проекту чинний тристоронній договір поставки або купівлі-продажу обладнання, виконання будівельних робіт, сторонами у якому виступають постачальник (продавець, виконавець будівельних робіт), Проект та Отримувач гранту (позивач).

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до та на виконання п. 1.2.1. Грантової угоди № 9 від 20.10.2010 р. між ТзОВ «Галсервіс», ФГ «Ярко» та Проектом міжнародної технічної допомоги «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» було укладено Договір № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р., умови якого передбачали, що відповідач зобов'язується виконати будівництво фруктосховища та електромонтажні роботи у фруктосховищі площею 200 кв.м., що розташоване за адресою: с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області (Об'єкт) в строк і в порядку, визначені цим Договором, відповідно до проектно-кошторисної документації. Зобов'язання по забезпеченню матеріальними ресурсами, необхідними для виконання будівельних робіт, у повному обсязі покладається на відповідача (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору на позивача покладався обов'язок надати відповідачу доступ до об'єкту, передати відповідачу затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити 60 % від їх загальної вартості, що становить 255 066,00 грн. Решту 40 % вартості будівельних робіт зобов'язаний був оплатити Проект (п. 1.3. Договору).

Пункт п. 3.1.1 Договору передбачав сплату відповідачу авансу у розмірі 395 110,00 грн.

У п.п. 3.1.1.1.-3.1.1.3. Договору сторони погодили, що 90 000,00 грн. позивач сплачує протягом 7 банківських днів з моменту укладення цього Договору; 90 000,00 грн. - після початку виконання будівельних робіт у строк з 15 по 18 листопада 2010 р. та 75 066,00 грн. - після початку виконання будівельних робіт у строк з 01 по 03 грудня 2010 р.

Строки сплати коштів Проектом визначено у п. 3.1.1.4. - 3.1.1.6. Договору.

В процесі розгляду справи суд встановив, що на виконання умов Договору № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в загальній сумі 255 066,00 грн. , про що свідчать Платіжні доручення № 2 від 02.11.2010 р. на суму 225 066,00 грн. та № 3 від 12.11.2010 р. на суму 30 000,00 грн. Проект, згідно п.п. 3.1.1.4. - 3.1.1.6. Договору перерахував відповідачу 140 044.00 грн.

У відповідності до п. 1.6. Договору відповідач повинен був приступити до виконання будівельних робіт не пізніше 3-х днів з моменту отримання авансового платежу.

Згідно п. 2.1. Договору термін виконання робіт визначено - протягом двох місяців з моменту, передбаченого п. 1.6. цього Договору.

Проте, як вказано у позовній заяві, після спливу майже трьох років з моменту укладення Договору № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р. відповідач до виконання робіт не приступив.

За змістом п. 2.3 Договору для продовження термінів виконання будівельних робіт відповідач зобов'язаний був без затримки повідомити позивача про виникнення обставин, які зумовлюють необхідність такого продовження, і надати обґрунтування нових термінів виконання робіт.

Між тим, за твердженням позивача, із повідомленням про затримку робіт та обґрунтуванням необхідності продовження їх строку ТзОВ «Галсервіс» до ФГ «Ярко» жодного разу не зверталося.

31.03.2011 р. та 03.08.2011 р. позивачем та Проектом було надіслано на адресу відповідача претензії з вимогами приступити до виконання умов Договору № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р. та надати пропозиції щодо внесення змін до вказаного Договору.

Однак, як вбачається із змісту позовної заяви вказані претензії залишені відповідачем без задоволення та реагування, у зв'язку з чим ФГ «Ярко» 06.11.2013 р. надіслало ТзОВ «Галсервіс письмове повідомленння про відмову від договору підряду та вимогу про повернення авансового платежу.

21.11.2013 р. повідомлення про відмову від договору підряду позивач також скерував на адресу Проекту.

Із посиланням на норми ст. 651, 849 ЦК України, ст. 320 ГК України та ті обставини, що відповідач по спливу трьох років з моменту укладення Договору не приступив до виконання робіт та не завершив будівництво, а позивач заявив про відмову від Договору позивач стверджує, що Договір № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р. є розірваним.

У зв'язку з розірванням Договору позивач просить суд стягнути з відповідача авансовий платіж в розмірі 255 066,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників позивача в судових засіданнях, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом відповідно до та на виконання умов Грантової угоди № 9 від 20.10.2010 р. між ТзОВ «Галсервіс», ФГ «Ярко» та Проектом міжнародної технічної допомоги «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» було укладено трьохсторонній Договір № 9-1 виконання будівельних робіт від 25.10.2010 р., відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати будівництво фруктосховища та електромонтажні роботи у фруктосховищі площею 200 кв.м., що розташоване за адресою: с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області (Об'єкт) в строк і в порядку, визначені цим Договором, відповідно до проектно-кошторисної документації. Позивач у свою чергу взяв на себе обов'язок надати відповідачу доступ до об'єкту, передати відповідачу затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити 60 % від їх загальної вартості, що становить 255 066,00 грн. (п. 1.2. Договору). Решту 40 % вартості будівельних робіт зобов'язаний був оплатити Проект (п. 1.3. Договору).

Ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Згідно визначення ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За умовами Договору № 9-1 від 25.10.2010 р. загальна вартість будівельних робіт становить 395 110,00 грн.

У п. 3.1.1 Договору сторони обумовили сплату відповідачу авансу у розмірі 395 110,00 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що на виконання договірних зобов'язань, позивач згідно вимог п.п. 3.1.1.1.-3.1.1.3. перерахував відповідачу грошові кошти в загальній сумі 255 066,00 грн. Проект, згідно п.п. 3.1.1.4. - 3.1.1.6. Договору перерахував відповідачу 140 044.00 грн. Факт сплати коштів підтверджується Платіжними дорученнями № 2 від 02.11.2010 р. на суму 225 066,00 грн.; № 3 від 12.11.2010 р. на суму 30 000,00 грн.; № 83 від 04.11.2010 р. на суму 60 000,00 грн.; № 94 від 17.11.2010 р. на суму 60 000,00 грн. та № 107 від 01.12.2010 р. на суму 20 044,00 грн.

Таким чином, визначений п. 3.1.1. Договору авансовий платіж було сплачено відповідачу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.п. 1.6., 2.1. Договору відповідач зобов'язався приступити до виконання будівельних робіт не пізніше 3-х днів з моменту отримання авансового платежу і виконати такі роботи протягом двох місяців.

Проте, як встановив суд всупереч вимогам вищенаведених правових норм та умов Договору № 9-1 від 25.10.2010 р. відповідач до будівництва фруктосховища за адресою: с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області не приступив, у визначені Договором строки договірних зобов'язань не виконав.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 604 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до 2 ст. 849 ЦК України замовнику надано право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків у випадку, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Аналогічне вищенаведеному положення міститься і в ч. 2 ст. 320 ГК України.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Положення ст. 615 ЦК України визначають, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За правилом ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до до ч.2 ст.653 КЦ України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, в силу положень ст.ст. 525, 611, 615, 651, 653, 849 ЦК України наслідком порушення відповідачем свого зобов'язання, у т.ч. строку виконання підрядних робіт, є відмова позивача від подальшого виконання договору, з отриманням якої у відповідача виникає обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати підрядних робіт. (Аналогічну позицію висловлює Вищий господарський суд України у Постанові від 30.05.2012 р. у справі № 14/343-10(6/524-09)).

Враховуючи, що одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст.ст. 653, 849 ЦК України, ст. 320 ГК України не потребує узгодження з підрядником, тому договір підряду можна вважати припиненим з моменту отримання виконавцем відповідного повідомлення замовника.

Як вбачається із матеріалів справи письмове повідомлення про відмову від договору підряду та вимогу про повернення авансового платежу позивач надіслав на адресу ТзОВ «Галсервіс» 06.11.2013 р.

За правилом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно приписів ч. 3 вищенаведеної правової норми положення ст. 1212 ЦК України застосовуються і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи те, що зобов'язань за Договором № 9-1 від 25.10.2010 р. відповідач не виконав, Договір внаслідок односторонньої відмови позивача є розірваним, відтак суд погоджується із доводами позивача про наявність у відповідача обов'язку повернути позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати в розмірі 255 066,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 525, 530, 599, 604, 612, 615, 651, 653, 849,875, 879, 1212 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 317, 320 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсервіс" (82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 3. Ідентифікаційний код 33457627) на користь Фермерського господарства "Ярко" (81156, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород. Ідентифікаційний код 20782039) 255 066,00 грн. боргу; 5 101,32 грн . судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.01.2014 р.

Суддя Ділай У.І.