Постанова

від 22.01.2014 по справі 801/41/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2014 р. 11:37 Справа №801/41/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 2925,58 грн.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Керченський міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 2925,58 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Сторони у судове засідання, яке відбулося 22.01.2014 року, не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про час, день та місце його проведення повідомлені належним чином, 16.01.2014 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи або неможливість такого розгляду за його відсутності, враховуючи клопотання позивача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У п. 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України N 19/2013 від 16.01.2013 року (далі - Положення), зазначено, що Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно з п.п. 11 п. 3 Положення основними завданнями Служби є, зокрема, здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Служба відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини; проводить у встановленому порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в тому числі шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників (п.п. 28, 29 п. 4 Положення).

П.п. 8 п. 6 Положення передбачено, що Служба для виконання покладених на неї завдань має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та статті 24-1 Закону України «Про рекламу».

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон).

Згідно зі ст.7 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Керченському МЦЗ) видами забезпечення, зокрема, була професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до п.1 ст. 22 Закону застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з ч.3 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що відповідач перебував на обліку у Керченському міському центрі зайнятості як безробітний у період часу з 01.11.2012 року по 01.08.2013 року. Відповідача було знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту) відповідно до абзацу 3 п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу».

Матеріали справи свідчать про те, що у результаті обміну інформації, здійсненого відповідно до порядку, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 12.07.2006 № 259/407, було отримано інформацію про наявність у відповідача доходів у період знаходження на обліку у державній службі зайнятості.

Розслідуванням проведеним відповідно до спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації № 60/62 від 13.02.2009 року, у період знаходження на обліку у центрі зайнятості відповідач працював на умовах трудового договору, укладеного з ТОВ «Стандарт строй», з 18.10.2012 року та отримував заробітну плату, що підтверджується випискою з наказу № 191-к від 18.10.2012 року .

За період знаходження на обліку у Керченському міському центрі зайнятості відповідач отримав матеріальне забезпечення по безробіттю з 06.02.2012 року по 03.06.2013 року у розмірі 2133,26 грн., приймав участь у оплачуваних громадських роботах за рахунок Державної служби зайнятості з 11.11.2012 року по 26.11.2012 року у розмірі 792,32 грн. (трудовий договір на участь в оплачуваних громадських роботах від 14.11.2012 року).

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Керченському МЦЗ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Севастопольським міським центром зайнятості 21.10.2013 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю відповідачу, за результатами якого складено акт № № б/н. Розслідуванням встановлено, що відповідач з 18.10.2012 року по 28.01.2013 року працював на умовах трудового договору, укладеного з ТОВ «Стандарт строй».

Зазначений факт підтверджується наказом ТОВ «Стандарт строй» про прийом від 18.10.2012 року № 191-к, наказом про звільнення відповідача від 28.01.2013 року № 9/2-к, копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, в порушення ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Алуштинському МЦЗ) відповідач не повідомив позивача про його трудову діяльність.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивач листом від 12.11.2013 року № 06-5495 повідомив відповідача про необхідність повернення необґрунтовано сплачених йому коштів (матеріальне забезпечення по безробіттю та кошти отримані на оплату громадських робіт) у сумі 2925,58 грн.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 2925,58 грн. відповідачем до Керченського міського центру зайнятості не повернені.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Керченського міського центру зайнятості (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 5, р/р 37171001000358 в ГУ ДКСУ АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 20708617) заборгованість у розмірі 2925, 58 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 58 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.