Рішення

від 22.01.2014 по справі 904/9174/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.14р. Справа № 904/9174/13 За позовом Приватного підприємства "Транс-Карпати", смт. Міжгір`я, Міжгірський район Закарпатська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 27 000,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Приватне підприємство "Транс-Карпати" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон" про стягнення 27 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором про надання транспортно - експедиційних послуг №011/12 від 21.11.12р. щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 26.11.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.12.13р.

17.12.13р. в судове засідання не з'явились повноважні представники сторін. Крім того, представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 21.01.14р.

20.01.14р. представником позивача подано клопотання про вирішення спору без участі представника позивача.

21.01.14р. в судове засідання не з'явились повноважні представники сторін.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою станом на 10.12.13р. адресою відповідача є: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, б.9, кв.109. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, що повернувся на адресу господарського суду 17.12.13р.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

21.11.12р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Самсон" (Експедитор) та приватним підприємством "Транс-Карпати" (Перевізник) укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг №011/12.

Відповідно до п. 1.1 договору, експедитор, діючи від свого імені за дорученням та за рахунок третьої сторони - замовника залучає перевізника для перевезення вантажів автомобілями в місцевому, між місцевому та міжнародному сполученню, перевізник перевозить замовлені експедитором вантажі, а експедитор сплачує послуги перевізника з коштів замовника на визначених умовах.

Пунктом 2 договору, встановлено зобов'язання експедитора. Експедитор, діє на підставі договору - доручення замовника.

Не пізніш ніж за 48 годин до початку перевезення надає перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв'язку, транспортне замовлення, завірене підписами та печатками експедитора. Всі транспортні замовлення між експедитором та перевізником є невід'ємною частиною даної угоди. (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3 договору, визначено зобов'язання перевізника.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж за адресою вказаною в транспортному замовленні, товарно-транспортній накладній або CMR. (пункт 3.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору, експедитор здійснює оплату транспортних послуг перевізника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, з коштів наданих замовником, після отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригінал рахунку, оригінал транспортної накладної або CMR, оригінал акта виконаних робіт або оригіналів інших документів, закриваючих перевезення.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Вищезазначені факти, дають підстави суду вважати, що між сторонами склалися правовідносини пов'язані із поставкою товару.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі транспортного замовлення №037/12 від 21.11.12р. підписаною обома сторонами, приватним підприємством "Транс-Карпати" здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом: м. Павлоград - м. Дніпропетровськ (Україна) - Актюбінськ - Хромтау (Казахстан). Вказаний вантаж був доставлений в пункт призначення (м. Хромтау) 30.11.12р., що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR №ХN 7299512 від 23.11.12р. та підписаним експедитором та перевізником актом виконаних робіт від 05.12.12р.

На виконання умов п.6.1 договору про надання транспортно - експедиційних послуг №011/12 від 21.11.12р. ПП "Транс-Карпати" було виставлено експедитору рахунок №44 від 25.11.12р. на суму 37000грн.

26.11.12р. товариством з обмеженою відповідальністю "Самсон" здійснено передплату у розмірі 10000грн., що підтверджується платіжним дорученням №321 від 26.11.12р.

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, ПП "Транс-Карпати" на адресу відповідача направлено претензію №1 від 03.07.13р. з вимогою оплатити заборгованість щодо наданих послуг.

В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги, підтверджується конвертом, що повернувся на адресу ПП "Транс-Карпати" (а.с.25).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України, боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків, відповідно до вимог ст. 253 ЦК.

Однак, відповідачем оплату послуг не здійснено, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 27000грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.06.13р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі. .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, б.9, кв.109, код ЄДРПОУ 31123466) на користь приватного підприємства "Транс-Карпати" (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір'я, вул. Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 36596461) заборгованість у розмірі 27000,00грн., 1720,50грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 22 . 01 .201 4 .

Суддя Турчин С.О.