Рішення

від 16.01.2014 по справі 905/8408/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2014 Справа № 905/8408/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансєврогруп", м.Дніпропетровськ, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко Трейдінг", м.Донецьк,

про: стягнення 188' 036грн. 27коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Додатко С.В.(довіреність від 11.12.2013р.), Гауке Т.М. (довіреність від 11.12.2013р., Федько С.В.- (директор);

від відповідача: Єфремов С.В. - (довіреність №б/н від 02.09.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансєврогруп", м.Дніпропетровськ (далі - позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТРЕЙДІНГ", м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 175' 100грн.00коп., пені у розмірі 5' 164грн.79коп., 3% річних у розмірі 1' 098грн.02коп., що разом становить 181' 362грн.81коп.

В позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

11.12.2013р. позивач через канцелярію суду надав заяву №09/12-13з від 09.12.2013р. про зміну предмету позовної заяви, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 174' 400грн.00коп., пеню у розмірі 5' 111грн.75коп., 3% річних у розмірі 1' 087грн.15коп., що разом становить 180'598грн. 90коп. Заява обґрунтована допущенням позивачем арифметичних помилок у позові. Вказаною заявою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, право на що передбачено ч.4 ст.22 ГПК України.

Також 11.12.2013р. позивач на вимогу суду надав письмові пояснення, за змістом яких стверджував, що рахунки-фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні за переліком надсилалися відповідачу поштою, передавалися водіями-перевізниками, відвозились особисто.

17.12.2013р. від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач не погоджується з розміром нарахованої позивачем пені та періодом її нарахування, посилаючись на ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України просить суд застосувати строк позовної давності до правовідносин між сторонами, строк оплати яких закінчився 27.05.2013р. Також відповідач вказує на те, що отримав від позивача лише частину рахунків на оплату послуг.

09.01.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 174' 400грн.00коп., пеню в сумі 11' 142грн. 95коп., 3% річних у розмірі 2' 493грн.32коп., всього 188' 036грн. 27коп. До заяви доданий розрахунок пені та 3% річних.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням. Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

09.01.2014р. позивач надав суду письмові пояснення на заперечення відповідача №03/01-14пп від 03.01.2014р., за змістом яких посилається на те, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, відповідно до визначених позивачем вимог застосовується загальний строк позовної давності у три роки. Зокрема позивач зазначив, що заперечення відповідача в частині використання при розрахунку пені невірного розміру облікової ставки є безпідставними.

15.01.2014р. відповідач надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення до заперечень на позовну заяву вих. №01 від 13.01.2014р., у яких в тому числі зазначив, що відповідачем не були отримані рахунки за спірними актами здачі-прийняття робіт (послуг), через що вважає, що у ТОВ "Данко трейдінг" не настав момент виконання зобов'язання по здійсненню оплати послуг за цими актами.

У судовому засіданні 16.01.2014р. позивач наполягав на задоволені позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач під час судового засідання 16.01.2014р. заперечив проти позовних вимог, підтримав позицію, викладену письмово, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС" (клієнт, ідентиф. код 35780847) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансєврогруп" (експедитор, ідентиф. код 35607351) був укладений генеральний договір транспортного експедирування № 03/01/13-ДТ (далі за текстом - договір), згідно з яким сторони погодили що клієнт, доручає, а експедитор зобов'язується за винагороду (плату) та за рахунок клієнта, здійснити пошук та підбір виконавця (або їх довірених осіб), з метою здійснення перевезень автомобільним вантажним транспортом по всій території України та у країни нижче зазначені:

(Росія, Беларусь, Молдова, Латвія, Літва), які у подальшому йменуються - ТЕУ, а саме:

- організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом та за маршрутами, обраними Експедитором;

- укладати від свого імені договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- забезпечувати доставку вантажу до пункту призначення та його отримання вантажовідправником;

- здійснювати перевірку кількості та стану вантажу;

- здійснювати оплату всіх додаткових витрат, покладених на клієнта:

- забезпечувати схоронність вантажу до його отримання у пункті призначення.

- надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажу.

Згідно п. 2.2 договору, експедитор виконує свої зобов'язання за договором у відповідності з заявкою клієнта, яка є невід'ємною частиною цього договору. У заявці повинні бути зазначені: дата подання заявки; дата та час подачі транспортного засобу під навантаження; найменування вантажу; кількість вантажу; найменування вантажовідправника; місцезнаходження вантажу (пункт навантаження); найменування вантажоотримувача; місце знаходження вантажоотримавача (пункт доставки); строки доставки вантажу грузоотримувачу; додаткові умови.

Заявка передається у електронному виді або по факсу. Заявка підлягає заміні на оригінал протягом 10 календарних днів з моменту її погодження.

Відповідно до п. 2.3 договору, експедитор згідно наданої заявки погоджує з клієнтом вид транспорту та маршрут перевезення вантажу. Експедитор повинен письмово повідомляти клієнта про виявлення неузгодженостей та невідповідностей у отриманій інформації, а у разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

У п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що належне виконання експедитором умов цього договору оформлюється актом про надання послуг, який підписується представником експедитора та клієнта. Акт про надання послуг складається експедитором у 3-х екземплярах та направляється клієнту для підписання. Акт у обов'язковому порядку повинен містити маршрут перевезення вантажу, реквізити транспортних накладних, розмір оплати послуг з перевезення вантажу, розмір додаткових попередньо узгоджених з клієнтом витрат, понесених експедитором при здійсненні перевезення та надання пов'язаних з перевезенням та експедируванням послуг та винагородження експедитора за надані послуги, а також загальну суму, що належить до сплати. До акта повинні додаватися підтверджуючі здійснені експедитором витрати, документи.

Сторони у договорі обумовили, зокрема, наступні обов'язки експедитора: здійснювати розрахунок вартості перевезень за маршрутами, зазначеними у заявці клієнта, у відповідності з погодженими сторонами тарифами на перевезення вантажів (п.3.1.2 договору); забезпечити передачу вантажу вантажоодержувачу, який вказаний в товарно-транспортних документах (п. 3.1.8 договору); забезпечити передачу клієнту всіх необхідних документів, які підтверджують виконання транспортно-експедиторських послуг: товарно-транспортну накладну з відмітками про передання вантажу: підписом та печаткою вантажоодержувача та водія-експедитора, зазначеного в ТТН (CMR) (п. 3.1.9 договору).

В свою чергу, сторони у п. 3.2.8. договору обумовили обов'язок кліента (відповідача) здійснювати розрахунки з експедитором за перевезення вантажу та інші надані експедитором у відповідності з договором послуги після доставки вантажу у пункт призначення та видачі його вантажоодержувачу.

Відповідно до п. 3.1.8 договору про факт передачі вантажу вантажоодержувачу свідчать належним чином оформлені документи, вказані у п. 3.1.9 договору.

Згідно з п. 4.1 договору, за виконання передбачених цим договором експедиторських послуг клієнт сплачує експедитору винагородження у розмірі, який визначено у заявках зазначених у п. 2.2 цього договору. В суму винагородження за кожним організованим та здійсненим перевезенням не включаючи суму понесених експедитором додаткових, та попередньо погоджених з клієнтом, витрат. Розмір витрат експедитора визначається на підставі транспортних документів та відображується у актах на надання послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору, клієнт компенсує експедитору усі необхідні та попередньо погоджені витрати, пов'язані з перевезенням вантажу для клієнта за виключенням, тих які виникли у зв'язку з неналежним виконанням експедитором (як сторони за договором перевезення, у тому числі) умов договору перевезення.

За умовами п. 4.3 договору, послуги експедитора разом з компенсацією витрат за перевезення сплачується шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора після фактичного надання послуг та надання повного оригінального пакету документів включаючи: акт виконаних робіт (два екземпляри), рахунок, податкову накладну; документацію згідно п. 3.1.9. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг та отримання всіх доданих документів.

Як встановлено п. 9.5 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012р.

Сторони уклали Додаткову угоду № б/н від 20.03.2013р. до генерального договору транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р., якою дійшли згоди пролонгувати договір до 31.12.2013р. та виклали у п. 10 «Адреси та реквізити сторін» наступне - Клієнт: ТОВ «Данко Трейдінг», адреса: 83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 95, код ЄДРПОУ 35780847; р/р 26002300000245 в ПАТ "Діамантбанк" в м. Донецьк, МФО 320854. Відповідно до п. 4 вказаної Угоди, остання діє з моменту підписання та є невід'ємною частиною договору №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.2013р. під кодом ЄДРПОУ 35780847 значиться ТОВ "Данко Трейдінг".

Отже, відповідно до Додаткової угоди № б/н від 20.03.2013р. до генерального договору транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. ТОВ "ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС", змінило найменування на ТОВ "Данко Трейдінг". Зміна найменування сторони (клієнта) за договором не спростована відповідачем.

Генеральний договір транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. та Додаткова угода № б/н від 20.03.2013р. до нього підписані директорами підприємств та скріплені печатками товариств без будь-яких заперечень.

В позовній заяві позивач посилається на те, що за договором №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. на підставі заявок надав відповідачу послуги з транспортного експедирування, які станом на 15.10.2013р. залишилися несплаченими у розмірі 174400грн.00коп. Відповідно до змісту позову, сума боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем рахунків-фактур за період з 15.01.2013р. по 24.09.2013р.

В матеріалах справи наявна адресована позивачем відповідачу претензія № 1/09 від 18.09.2013р. про сплату суми заборгованості в розмірі 170600грн.00коп., на якій міститься напис про отримання за вх. № 16 від 20.09.2013р. від імені "нач. від. лог.". Про отримання претензії 01.10.2013р. свідчить також накладна (експедиторська розписка).

Посилаючись на те, що заборгованість у розмірі 174400грн.00коп. відповідачем не була сплачена, вказані обставини призвели до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, є стягнення суми боргу в розмірі 174' 400грн.00коп., 3% річних у розмірі 2' 493грн.32коп. та пені в сумі 11' 142рн.95коп.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов генерального договору транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. щодо своєчасної та повної оплати транспортно-експедиційних послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000024 від 15.01.2013р., №ОУ-0000039 від 24.01.2013р., №ОУ-0000124 від 13.03.2013р., №ОУ-0000125 від 13.03.2013р., №ОУ-0000129 від 14.03.2013р., №ОУ-0000136 від 19.03.2013р., №ОУ-0000143 від 21.03.2013р., №ОУ-0000180 від 01.04.2013р., №ОУ-0000181 від 02.04.2013р., №ОУ-0000201 від 08.04.2013р., №ОУ-0000212 від 10.04.2013р., №ОУ-0000213 від 10.04.2013р., №ОУ-0000214 від 11.04.2013р., №ОУ-0000215 від 11.04.2013р., №ОУ-0000216 від 11.04.2013р., №ОУ-0000237 від 17.04.2013р., №ОУ-0000264 від 30.04.2013р., №ОУ-0000284 від 10.05.2013р., №ОУ-0000285 від 10.05.2013р., №ОУ-0000292 від 15.05.2013р., №ОУ-0000293 від 15.05.2013р., №ОУ-0000294 від 15.05.2013р., №ОУ-0000304 від 18.05.2013р., №ОУ-0000305 від 18.05.2013р., №ОУ-0000306 від 18.05.2013р., №ОУ-0000307 від 18.05.2013р., №ОУ-0000319 від 23.05.2013р., №ОУ-0000323 від 25.05.2013р., №ОУ-0000324 від 25.05.2013р., №ОУ-0000331 від 28.05.2013р., №ОУ-0000341 від 31.05.2013р., №ОУ-0000342 від 31.05.2013р., №ОУ-0000350 від 04.06.2013р., №ОУ-0000359 від 06.06.2013р., №ОУ-0000360 від 06.06.2013р., №ОУ-0000361 від 06.06.2013р., №ОУ-0000373 від 14.06.2013р., №ОУ-0000381 від 18.06.2013р., №ОУ-0000383 від 19.06.2013р., №ОУ-0000392 від 20.06.2013р., №ОУ-0000396 від 22.06.2013р., №ОУ-0000404 від 26.06.2013р., №ОУ-0000408 від 27.06.2013р., №ОУ-0000409 від 27.06.2013р., №ОУ-0000410 від 27.06.2013р., №ОУ-0000594 від 24.09.2013р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Договір №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою та ознаками є договором транспортного експедирування, правовідносини за яким регулюються нормами Глави 65 ЦК України.

Зазначений договір укладено між двома сторонами (Експедитором та Клієнтом) у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений печатками (частина 1 статті 181 ГК України), як випливає із його умов ТОВ "Трансєврогруп" (Позивач у справі) є Експедитором, а ТОВ "Данко Трейдінг" (Відповідач у справі) є Клієнтом.

Частинами 1, 2 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

У відповідності до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. позивач зобов'язується за плату і за рахунок відповідача (клієнта) організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р. позивач згідно заявок відповідача на перевезення вантажу надав останньому транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 174' 400грн.00коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000024 від 15.01.2013р., №ОУ-0000039 від 24.01.2013р., №ОУ-0000124 від 13.03.2013р., №ОУ-0000125 від 13.03.2013р., №ОУ-0000129 від 14.03.2013р., №ОУ-0000136 від 19.03.2013р., №ОУ-0000143 від 21.03.2013р., №ОУ-0000180 від 01.04.2013р., №ОУ-0000181 від 02.04.2013р., №ОУ-0000201 від 08.04.2013р., №ОУ-0000212 від 10.04.2013р., №ОУ-0000213 від 10.04.2013р., №ОУ-0000214 від 11.04.2013р., №ОУ-0000215 від 11.04.2013р., №ОУ-0000216 від 11.04.2013р., №ОУ-0000237 від 17.04.2013р., №ОУ-0000264 від 30.04.2013р., №ОУ-0000284 від 10.05.2013р., №ОУ-0000285 від 10.05.2013р., №ОУ-0000292 від 15.05.2013р., №ОУ-0000293 від 15.05.2013р., №ОУ-0000294 від 15.05.2013р., №ОУ-0000304 від 18.05.2013р., №ОУ-0000305 від 18.05.2013р., №ОУ-0000306 від 18.05.2013р., №ОУ-0000307 від 18.05.2013р., №ОУ-0000319 від 23.05.2013р., №ОУ-0000323 від 25.05.2013р., №ОУ-0000324 від 25.05.2013р., №ОУ-0000331 від 28.05.2013р., №ОУ-0000341 від 31.05.2013р., №ОУ-0000342 від 31.05.2013р., №ОУ-0000350 від 04.06.2013р., №ОУ-0000359 від 06.06.2013р., №ОУ-0000360 від 06.06.2013р., №ОУ-0000361 від 06.06.2013р., №ОУ-0000373 від 14.06.2013р., №ОУ-0000381 від 18.06.2013р., №ОУ-0000383 від 19.06.2013р., №ОУ-0000392 від 20.06.2013р., №ОУ-0000396 від 22.06.2013р., №ОУ-0000404 від 26.06.2013р., №ОУ-0000408 від 27.06.2013р., №ОУ-0000409 від 27.06.2013р., №ОУ-0000410 від 27.06.2013р., №ОУ-0000594 від 24.09.2013р., які підписані експедитором та замовником.

Вищезазначені акти скріплені печатками сторін без будь-яких заперечень. Зокрема, у актах відображено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідачем при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, за умовами п. 4.3 договору послуги експедитора разом з компенсацією витрат за перевезення сплачується шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора після фактичного надання послуг та надання повного оригінального пакету документів включаючи: акт виконаних робіт (два екземпляри), рахунок, податкову накладну; документацію згідно п. 3.1.9. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг та отримання всіх доданих документів.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні до кожного спірного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" №514 від 03.12.2003р., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

Між тим, встановлюючи моменти виникнення заборгованості за спірними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) суд також враховує, що згідно з ч.3 ст.67 КЗпП. не врахував, що згідно з ч.3 ст.67 КЗпП у разі, коли святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому, відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" №9050/0/14-12/13 від 21.08.2012р., за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2013 році вихідний день у неділю 5 травня має бути перенесений на понеділок 6 травня, вихідний день у неділю 23 червня - на понеділок 24 червня, вихідний день у суботу 24 серпня - на понеділок 26 серпня.

Таким чином, враховуючи передбачені п.4.3. умови договору щодо строків оплати, граничний строк оплати послуг за актом №ОУ-0000024 від 15.01.2013р. настав для відповідача 26.02.2013р., а вже з 27.02.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000039 від 24.01.2013р. граничний строк оплати послуг настав для відповідача 10.03.2013р., а вже з 11.03.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000124 від 13.03.2013р. граничний строк оплати послуг настав 24.04.2013р., а вже з 25.04.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000125 від 13.03.2013р. граничний строк оплати послуг настав 24.04.2013р., а вже з 25.04.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000129 від 14.03.2013р. граничний строк оплати послуг настав 25.04.2013р., а вже з 26.04.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000136 від 19.03.2013р. граничний строк оплати послуг настав 02.05.2013р., а вже з 03.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000143 від 21.03.2013р. граничний строк оплати послуг настав 07.05.2013р., а вже з 08.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000180 від 01.04.2013р. граничний строк оплати послуг настав 17.05.2013р., а вже з 18.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000181 від 02.04.2013р. граничний строк оплати послуг настав 20.05.2013р., а вже з 21.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000201 від 08.04.2013р. граничний строк оплати послуг настав 24.05.2013р., а вже з 25.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000212, № ОУ-0000213 від 10.04.2013р. граничний строк оплати послуг настав для відповідача 28.05.2013р., а вже з 29.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами №ОУ-0000214, № ОУ-0000215 від 11.04.2013р., № ОУ-0000216 від 11.04.2013р. граничний строк оплати послуг настав 29.05.2013р., а вже з 30.05.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000237 від 17.04.2013р. граничний строк оплати послуг для відповідача настав 04.06.2013р., а вже з 05.06.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000264 від 30.04.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 17.06.2013р., а вже з 18.06.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000284, № ОУ-0000285 від 10.05.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 21.06.2013р., а вже з 22.06.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ 0000292, № ОУ-0000293, № ОУ-0000294 від 15.05.2013р. граничний строк оплати послуг настав 30.06.2013р., а вже з 01.06.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ -0000304, № ОУ-0000305, № ОУ-0000306, №СФ-0000307 від 18.05.2013р. граничний строк оплати послуг настав для відповідача 02.07.2013р., а вже з 03.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000319 від 23.05.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 08.07.2013р., а вже з 09.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000323, № ОУ-0000324 від 25.05.2013р. граничний строк оплати послуг настав 09.07.2013р., а вже з 10.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000331 від 28.05.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 11.07.2013р., а вже з 12.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000341, № ОУ-0000342 від 31.05.2013р. граничний строк оплати послуг настав для відповідача 16.07.2013р., а вже з 17.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000350 від 04.06.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 17.07.2013р., а вже з 18.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000359, № ОУ-0000360, № ОУ-0000361 від 06.06.2013р. граничний строк оплати послуг настав 22.07.2013р., а вже з 23.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ -0000373 від 14.06.2013р. граничний строк оплати настав 30.07.2013р., а вже з 31.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000381 від 18.06.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 01.08.2013р., а вже з 02.08.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000383 від 19.06.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 02.07.2013р., а вже з 03.07.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000392 від 20.06.2013р. граничний строк оплати настав 05.08.2013р., а вже з 06.08.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000396 від 22.06.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 06.08.2013р., а вже з 07.08.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000404 від 26.06.2013р. граничний строк оплати настав для відповідача 08.08.2013р., а вже з 09.08.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актами № ОУ-0000408, № ОУ-0000409, №ОУ-0000410 від 27.06.2013р. граничний строк оплати послуг настав для відповідача 09.09.2013р., а вже з 10.09.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг; за актом № ОУ-0000594 від 24.09.2013р. граничний строк оплати настав 05.11.2013р., а вже з 06.11.2013р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 174400грн.00коп., проти розміру якої відповідач по суті не заперечував.

В матеріалах справи також наявний двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами станом на 03.12.2013р., який з боку відповідача скріплений печаткою товариства без будь-яких заперечень, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 174400грн.00коп.

Оскільки матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 174400грн.00коп., докази сплати послуг у вказаному розмірі суду не представлені, заявлений розмір боргу не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 174400грн.00коп. є обґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що строк виконання зобов'язань зі здійснення оплати послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 15.01.2013р. по 24.09.2013р. не настав, оскільки ТОВ "Данко Трейдінг" не були отримані рахунки на їх оплату, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Дослідивши наявний в матеріалах справи двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами станом на 03.12.2013р. (а.с. 159, том 2) суд встановив, що рахунки-фактури на оплату послуг за кожним спірним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) відображені у вказаному акті. Таким чином, підписавши та скріпивши печаткою ТОВ "Данко Трейдінг" вказаний акт без будь-яких заперечень, відповідач підтвердив факт отримання рахунків.

Суд також відзначає, що відповідно до п. 2.8 договору належне виконання експедитором умов цього договору оформлюється актом про надання послуг, який підписується представником експедитора та клієнта. До акта повинні додаватися підтверджуючі виробничі експедитором витрати, документи.

Доказів звернення відповідача до позивача з вимогами, які пов'язані з витребуванням у позивача будь-яких обумовлених у п. 4.3 договору документів, матеріали справи не містять.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без жодних заперечень та зауважень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином у відповідності з умовами договору транспортного експедирування №03/01/13-ДТ від 03.01.2013р.

По суті рахунок-фактура є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити отримані від позивача транспортно-експедиційні послуги. Такої ж самої позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 29.09.2009р. по справі № 37/405.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач також посилався на пропуск позивачем встановленого ч.5 ст.315 Господарського кодексу України строку позовної давності.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.316 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що договір перевезення вантажів (Глава 64 ЦК України) та договір транспортного експедирування, що регулюється нормами Глави 65 ЦК України, за своїм предметом та істотними умовами є по суті різними договорами, які регулюються різними нормами чинного законодавства.

Частиною 2 ст.9 Цивільного кодексу України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

У даному випадку спір виник між експедитором та замовником/клієнтом за двостороннім договором транспортного експедирування, а не між вантажовідправником, вантажоодержувачем, перевізником, як це властиво правовідносинам за договором перевезення.

Враховуючи викладене, спеціальні строки позовної давності, визначені статтею 925 ЦК України та п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України, ч.5 ст.315 ГК України на правовідносини, що випливають із договору транспортного експедирування, не поширюються.

Відтак, суд дійшов висновку про поширення на спірні правовідносини загальної позовної давності, яка у відповідності до ст.257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Така ж сама правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.04.2013р. у справі № 5010/1104/2012-12/34-14/78, від 24.02.2010р. по справі № 11/237, від 22.11.2011р. по справі № 5015/1094/11, від 17.04.2012р. у справі № 1/93/5022-1253/2011.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2'493грн.32коп. та пеню у сумі 11' 142грн.95коп., які нараховані відповідно до наданого суду 09.01.2014р. розрахунку.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Так, сторони у п. 5.6. договору передбачили, що за порушення клієнтом строків оплати послуг експедитора, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок, суд дійшов наступних висновків:

- обраний позивачем початок періоду нарахування пені та 3% річних за актами № ОУ-0000180 від 01.04.2013р., № ОУ-0000181 від 02.04.2013р., № ОУ-0000392 від 20.06.2013р., № ОУ-0000396 від 22.06.2013р., №ОУ-0000594 від 24.09.2013р. суперечить моменту настання прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг, оскільки встановлюючи момент виникнення заборгованості за вказаними актами позивач не врахував приписи з ч.3 ст.67 КЗпП.

Враховуючи здійснені раніше судом висновки щодо граничних строків оплати послуг, позивач має право нараховувати пеню: за актом № ОУ-0000180 від 01.04.2013р. лише з 18.05.2013р., за актом № ОУ-0000181 від 02.04.2013р. лише з 21.05.2013р., за актом № ОУ-0000392 від 20.06.2013р. лише з 06.08.2013р., за актом № ОУ-0000396 від 22.06.2013р. лише з 07.08.2013р., за актом № ОУ-0000594 від 24.09.2013р. лише з 06.11.2013р.

- позивачем при здійснені розрахунку пені за актами № ОУ-0000143 від 21.03.2013р., № ОУ-0000201 від 08.04.2013р., № ОУ-0000284 та № ОУ-0000285 від 10.05.2013р. не враховано, що відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Тобто спеціальним законодавством встановлено присікальний строк нарахування штрафних санкцій. Після закінчення вказаного строку їх нарахування припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Так, враховуючи приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг за актом № ОУ-0000143 від 21.03.2013р. виникло з 08.05.2013р., то граничним днем нарахування пені за цим актом є 08.11.2013р.; прострочка оплати за актом № ОУ-0000201 від 08.04.2013р. виникла з 25.05.2013р., відповідно граничним днем нарахування пені за цим актом є 25.11.2013р.; прострочка оплати послуг за актами № ОУ-0000284 та № ОУ-0000285 від 10.05.2013р. виникла з 22.06.2013р., відповідно граничним днем нарахування пені за цими актами є 22.12.2013р.

З урахуванням зроблених висновків, суд здійснивши власний розрахунок пені (в межах обраних позивачем періодів нарахування) за актом № ОУ-0000143 від 21.03.2013р. за період з 10.05.2013р. по 08.11.2013р., за актом № ОУ-0000201 від 08.04.2013р. за період з 27.05.2013р. по 25.11.2013р., за актами № ОУ-0000284 та № ОУ-0000285 від 10.05.2013р. за період з 25.06.2013р. по 22.12.2013р., за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство" перевіривши розрахунок пені за іншими актами, враховуючи висновки щодо граничних строків їх оплати, дійшов висновку, що обґрунтованою є загальна сума пені у розмірі 11043грн.12коп. Отже, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 11043грн.12коп., у зв'язку з чим відмовляє в частині стягнення пені в сумі 99грн.83коп.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зроблених раніше висновків щодо початку періоду прострочення за актами № ОУ-0000180 від 01.04.2013р., № ОУ-0000181 від 02.04.2013р., № ОУ-0000392 від 20.06.2013р., № ОУ-0000396 від 22.06.2013р., №ОУ-0000594 від 24.09.2013р., суд, зробивши власний розрахунок 3% річних за всіма спірними актами виконаних робіт (в межах обраних позивачем періодів нарахування) за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365(2013 рік)/365(2014 рік) : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, в межах обраних позивачем періодів нарахування, вважає, що обґрунтованою є сума 3% річних у розмірі 2491грн.06коп. Отже, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на загальну суму 2491грн.06коп., у зв'язку з чим відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 2грн.26коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у передбаченому законодавством розмірі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 212, 509, 526, 530, 546, 548, 612, 625,629, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансєврогруп" м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко Трейдінг" м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 174400грн.00коп., пені в сумі 11142грн.95коп., 3% річних у розмірі 2493грн.32коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Трейдінг», (83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 95, код ЄДРПОУ 35780847, р/р 26002300000245 в ПАТ "Діамантбанк" в м. Донецьк, МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансєврогруп" (49044, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, буд.26, кв.13, код ЄДРПОУ 35607351, р/р 26003201316826 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму основного боргу в розмірі 174400грн.00коп., пеню в сумі 11043грн.12коп., 3% річних у розмірі 2491грн.06коп., судовий збір у розмірі 3758грн.68коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 16.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2014р.

Суддя Ю.В. Макарова