Рішення

від 20.01.2014 по справі 901/4090/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 Справа № 901/4090/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондр Беспека»

до відповідача Державного підприємства «Лівадія»

про стягнення 431 912,50 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача - Запрута Ж.В., довіреність № б/н від 16.12.2013, представник.

Від відповідача - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондр Беспека» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державного підприємства «Лівадія», в якому просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 419165,28 грн., 12747,22 грн. 3 % річних. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору № 25 від 15.12.2011 в частині оплати наданих послуг.

У засідання суду призначене на 17.12.2013 представник відповідача не з'явився, надіслав клопотання за вих. № б/н від 17.12.2013 про відкладення слухання справи, документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 слухання справи, у зв'язку з клопотання сторін, було відкладено на 20.01.2014.

Представник позивача у засідання суду 20.01.2014 надав клопотання за вих. № б/н від 20.01.2014, у якому вказує, що, у зв'язку з допущеною у позовній заяві опискою при розрахувані 3 % річних, просить вважати 3 % річних у сумі 12747,22 грн., замість вказаної в описовій частині позову 7855,04 грн.

Відповідач явку свого представника у засідання суду 20.01.2014 не забезпечив, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондр Беспека» та Державним підприємством «Лівадія» був укладений договір № 25 про закупівлю послуг за державні кошти.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов укладеного договору Учасник (позивач) зобов'язується у 2012 році надати Замовнику (відповідачу) послуги з організування і здійснення протидії протиправним посяганням на об'єкти Замовника з боку третіх осіб (Код ДК 016-97: « 74.60.1. - послуги проведення розслідувань і забезпечення безпеки) в кількості, якості та ціні, погоджених за результатами конкурсних торгів. Об'єкти Замовника розташовані за адресами, визначеними у дислокації (додаток № 1). Замовник зобов'язується прийняти надані Учасником охороні послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором.

Як визначено пунктом 1.3. договору доказом початку виконання виконавцем обов'язків з охорони об'єктів замовника є запис в акті прийняття об'єкта під охорону, який підписується сторонами після проведення всебічного технічного обстеження об'єкту.

01 серпня 2012 року сторонами договору був підписаний акт прийняття об'єктів під охорону, відповідно якому «замовник» передає, а «охорона» приймає під охорону земельні ділянки з посадками винограду, які розташовані за адресами, визначеними у дислокації об'єктів (доповнення № 1 до договору).

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що надання кожного визначеного об'єму послуг здійснюється за замовленням Замовника. Надання послуг здійснюється в об'ємі, вказаному у заявках Замовника (пункт 5.2. договору).

Замовленнями від 23.07.2012, 25.09.2012, 17.10.2012 відповідач замовив необхідний об'єм охоронних послуг (а. с. 16-18).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунку на оплату послуг та після підписання сторонами акту виконаних робіт. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Замовника. Замовник повинен сплатити суму, вказану в акті виконаних робіт протягом 30 календарних днів з моменту підписання такого акту (розділ 4 договору).

01 листопада позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000027 за послуги з організування і здійснення протидії протиправним посяганням з боку третіх осіб, фізична охорона об'єктів за серпень-жовтень 2012 року на загальну суму 419165,28 грн. (з урахуванням ПДВ).

Крім того, 01 листопада 2012 року сторонами договору був складений та підписаний акт № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 419165,28 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств (а. с. 20).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів погашення позивачу суми заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду справи судом встановлено, що всупереч умов договору, приписам Цивільного та Господарського кодексів України відповідач допустив односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору № 25 по сплаті 419165,28 грн., тоді як відповідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 419165,28 грн. підтверджуються матеріалами справи, фактично визнаються відповідачем, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12747,22 грн. 3 % річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки звернення до суду із даним позовом пов'язане саме з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем при поданні позову було сплачено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на його користь судовий збір розмірі 232,89 грн.

В судовому засіданні 20.01.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 23.01.2014.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Лівадія» (вул. Виноградна, 2, смт. Лівадія, м. Ялта, АР Крим, 98655; ЄДРПОУ 00412760, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондр Беспека» (вул. Червоноармійська, 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95001; ЄДРПОУ 37081986, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 419165,28 грн., 12747,22 грн. 3 % річних, а також 8638,25 грн. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код бюджетної класифікації 22030001 (судовий збір), код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, банк отримувача Головне управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026, рахунок № 31211206783002, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) Товариству з обмеженою відповідальністю «Кондр Беспека» (вул. Червоноармійська, 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95001; ЄДРПОУ 37081986, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 232,89 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова