Рішення

від 21.01.2014 по справі 922/5309/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р.Справа № 922/5309/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Адітон", м. Дніпропетровськ до ТОВ "Никевелес", м. Харків про стягнення коштів в сумі 30 435,81 грн. за участю сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІТОН" та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКЕВЕЛЕС" ( надалі - відповідач) суму основного боргу 30 200 грн., 3 % річних - 235,81 грн., та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1303222-2 на транспортно - експедиційне обслуговування від 22.03.2013 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 22.03.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування . ( а.с.22-25). У відповідності до вказаного договору, сторони погодили наступний предмет договору , так відповідач доручає позивачу, за дорученням Замовника та за рахунок Замовника, а позивач надає послуги та здійснює транспортування вантажу ( згідно додаток № 1 "Форма заявки" ) на місце призначення вивантаження та видає вантаж особі яка зазначена у накладній вантажовідправника , далі Вантажоодержувача. ( п.1.1 договору).

У відповідності до п.5.1. договору, ціни за даним договором попередньо встановлюються й погоджуються сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Додатка №1 "Форма заявки". Остаточна сума фрахту вказується в рахунку - фактурі на кожну виконану ТЕП, і може змінюватися, виходячи з інших підтверджених видатків, понесених позивачем при виконанні ТЕП. Підставою для оплати ТЕП відповідачем є оригінали документів з мокрими печатками: рахунок - фактура позивача, акт виконаних робіт, картка простою, податкові накладні й товаро - супроводжуючі документи (СМR оригінал) з оцінками відправника вантажу, перевізника, митних органів у шляху проходження вантажу й вантажоодержувача. (п.5.4 договору ). Оплата провадиться протягом 15 днів по оригіналам, що підтверджують поставку вантажу. ( п.5.5 договору). ( а.с.22-25).

Так, на виконання договору між сторонами була погоджена заявка на транспортно - експедиторське обслуговування від 01.08.2013 року. Якою сторони погодили : тип вантажу - лампочки, вага - 19 , вид автомобілю - тент. Прикордонний перехід - Dorohusk (Дорохус). Адресу завантаження - RL-64-902 Pіla, UL.KOSSAКА 150, PHІLІPS LІGHTІNCG POLAND SA, sklad DS 80, адресу завантаження, вартість робіт по заявці - 16000 грн. Автомобіль марки ДАФ державний номер АЕ 3995 НА причеп АЕ 3909ХО.

Перевезення за маршрутом ( заявка № 12.08.2013) м. Пила ( Польща) - м. Бровари (Україна), вартість послуг по перевезенню 16 000 грн.

Позивач в своїх письмових поясненнях ( а.с.39-40) пояснює, щодо доказів направлення на адресу відповідача оригіналів документів по зазначеним перевезенням, та пояснює , що оригінали документів були направлені відповідачеві поштовим відправленням , що підтверджує квитанція за № 4912400753877 від 14.08.2013 року ( а.с.28)., та поштове повідомлення про вручення до неї з розписом представника відповідача про отримання ( а.с.31). Супровідного листа або опису вкладення матеріали справи не містять.

29.10.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 30 200 грн. ( а.с.32-34).

У відповідь на претензію, відповідачем було надано гарантійний лист, у якому останній визнав суму заборгованості у розмірі 30200 грн. за маршрутом : PL-64-902 Pila-UA-07400 Brovary, Рахунок фактура №362 від 06.08.2013 року, №393 від 20.08.2013 року, Договір №1303222-2 від 22.03.2013 року та гарантував здійснити оплату наведеної суми до 15.11.213 року.

Однак, як з'ясовано матеріалами справи, сума боргу у розмірі 30200 грн. на момент подачі позову та під час судового розгляду справи відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини .

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ст. 618 Цивільного кодексу України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Але, в порушення ст. 526 ЦК України, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30200 грн., яка до цього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 925 Цивільного кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). 2.Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. 3. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, астосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Статтею 926 Цивільного кодексу України позови щодо перевезення у закордонному сполученні позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції (надалі Конвенція) "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 30435,81грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку вимогам в частині стягнення 3% річних, суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Никевелес", код 36987061 (61050, м. Харків, вул. Куйбишева, 9, п/р 26008033015980 Філія "Слобожанське регіональне управління ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" код 21870366 (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курська, 3-а, п/р 26008033958700 в АТ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 30200 грн., 3% річних у розмірі 235,81 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.01.2014 р.

Суддя Лаврова Л.С.