Рішення

від 21.01.2014 по справі 910/23987/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23987/13 21.01.14

За позовом Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродукт»

Про стягнення 604 587,46 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Снєгін О.М. - по дов. № 08-01/14 від 08.01.2014

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродукт» 424 659,64 грн. боргу по сплаті орендної плати та за жовтень, листопад 2013 року та компенсації вартості комунальних послуг за листопад 2013 року, 5 681,54 грн. пені, 174 246,28 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору суборенди нежитлових приміщень № 1/АМ-0328 від 01.06.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23987/13 та призначено її до розгляду на 14.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23987/13 від 14.01.2014, в зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 11.12.2012, розгляд справи був відкладений на 21.01.2014.

Позивач в судовому засіданні 21.01.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 21.01.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.12.2013 та ухвали від 14.01.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, Бессарабська площа, 7-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.01.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку Київ-4 з довідками форми-20 без вручення адресату.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.06.2012 між Дочірнім підприємством «Меркс Мобілє» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпродукт» (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 1/АМ-0328 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 271,9 кв. м. (об'єкт суборенди), що знаходиться в будівлі за адресою: м. Київ, Бессарабська площе, 7.

Орендар користується приміщенням на підставі договору оренди приміщень № 01/06-07 від 01.06.2012, укладеного між Акціонерним товариством «МебліСАМ» (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Меркс Мобілє» (орендар), зі строком дії до 01.05.2015.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач в порушення умов договору не виконує зобов'язань щодо сплати вартості наданих послуг оренди та комунальних послуг наданих у жовтні та листопаді 2013 року, в зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 3.2. договору про факт передачі приміщення складається акт прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан приміщення. Акт підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов'язаний передати суборендарю приміщення за актом прийманя-передачі в строк, визначений у договорі.

Пунктом 3.1. договору визначено, що передача приміщення в суборенду здійснюється уповноваженими представниками сторін 01.06.2012.

У відповідності до умов договору згідно акту приймання-передачі від 01.06.2012 (додаток № 1 до договору) орендар передав, а суборендар прийняв приміщення площею 271,9 кв. м. за адресою м. Київ, Бессарабська площа, 7.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

При цьому відповідно до п. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Пунктом 13.1. договору встановлено строк дії договору суборенди до 13.11.2014.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 6.3.1. договору суборендар зобов'язаний сплачувати плату за користування приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються цим договором. Плата за суборенду починає нараховуватись з дати передачі приміщення за актом приймання-передачі та до дати повернення суборендованого приміщення за актом повернення.

Згідно з п. 6.3.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2012 розмір плати за перший місяць (червень 2012 року) суборенди за один місяць визначається як сума у гривнях, за такою формулою:

Плата за суборенду = Площа приміщення х Суборенда ставка х Індекс К, де

Індекс К - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату складання орендарем рахунку на оплату плати за суборенду, до курсу гривні до долара США за домовленістю сторін, який складає 7,9823 гривень.

Площа приміщення - загальна площа суборендованого приміщення в метрах квадратних;

Суборенда ставка - 119 грн. 53 коп., з ПДВ за 1 кв. м., що еквівалентно 15 доларам США.

Відповідно до п. 6.3.3. договору плата за суборенду за перший місяць сплачується орендарем авансом протягом 10-ти банківських днів з дати підписання договору. Календарний місяць суборенди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця. У випадку, якщо дата початку нарахування плати за суборенду не припадає на перше число календарного місяця, то плата за суборенду за перший календарний місяць, сплачена суборендарем, розподіляється наступним чином: частина цього платежу зараховується як плата за суборенду за фактичну кількість днів суборенди в першому (неповному) календарному місяці, а залишок цього платежу зараховується як часткова плата за суборенду за другий календарний місяць суборенди.

Згідно з п. 6.3.4. договору починаючи з другого місяця суборенди, плата за суборенду за кожний місяць суборенди перераховується суборендарем орендарю авансовим платежем не пізніше 14 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.3.5. договору для зручності суборендаря та правильності нарахування відповідно до п. 6.3.2 цього договору орендар зобов'язаний до 10 числа кожного відповідного місяця виставляти суборендарю рахунки.

Якщо до настання зазначеного вище терміну сплати відповідний рахунок не буде одержаний суборендарем, суборендар може звернутися до орендаря з метою одержання рахунку до настання терміну оплати (п. 6.3.6. договору).

Пунктом 6.5.1. договору передбачено, що суборендар має відшкодовувати орендарю витрати комунальних послуг на підставі виставлених орендарем рахунків.

Згідно з п. 6.5.2. договору перерахування відшкодування (компенсації) за комунальні послуги здійснюється на підставі виставлених орендарем рахунків, не пізніше 5 числа поточного місяця авансовим платежем, якщо це передбачено діючими правилами надання комунальних послуг та договорами на постачання вказаних послуг, укладених постачальниками відповідних послуг з орендарем.

В матеріалах справи наявні наступні виписані позивачем рахунки:

№ 140507627 від 30.09.2013 на суму 189 976,52 грн. (суборенда за жовтень 2013 року);

№ 140501944 від 30.09.2013 на суму 32 599,45 грн. (суборенда за жовтень 2013 року);

№ 140506042 від 01.11.2013 на суму 222 576,98 грн. (суборенда за листопад 2013 року);

№ 140506023 від 31.10.2013 на суму 20 492,32 грн. (комунальні послуги за листопад 2013 року).

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 5.2.4. договору суборендар зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі за цим договором.

Наявними у справі доказами доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення вищезазначених платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 424 659,64 грн. боргу по сплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 424 659,64 грн. боргу по сплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги суборенди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 12.1. договору у випадку затримок з боку суборендаря в перерахуванні будь-яких платежів з 1 по 5 день включно, передбачених цим договором, на користь орендаря, суборендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Згідно з п. 12.2. договору до суборендаря застосовується відповідальність у вигляді штрафу за порушення суборендарем обов'язків по сплаті належних платежів (прострочення виконання грошових зобов'язань):

12.2.1. якщо період прострочення становить 6-10 календарних днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 5% від простроченої суми грошового зобов'язання;

12.2.2. якщо період прострочення становить 11-20 календарних днів суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов'язання; штраф передбачений п. 12.2.1 не застосовується та у випадку сплати штрафу відповідно до п. 12.2.1. він підлягає зарахуванню у сплату штрафу відповідно до п. 12.2.2 цього договору;

12.2.3. у випадку затримки платежів на 21-30 календарних днів суборендар, зобов'язаний сплатити Орендарко штраф у розмірі 30% від простроченої суми грошового зобов'язання, штрафи передбаченні п.п. 12.2.1,12.2.2 не застосовується та у випадку сплати штрафу відповідно до них 12.2.1, 12.2.2 вони підлягають зарахуванню у сплату штрафу відповідно до п. 12.2.3 цього договору.

12.2.4. у випадку затримки платежів на 31-45 календарних днів суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 60% від простроченої суми грошового зобов'язання, штрафи передбачені п.п. 12.2.1, 12.2.2, 12.2.3 не застосовується та у випадку сплати штрафу відповідно до п.п. 12.2.1, 12.2.2, 12.2.3 вони підлягають зарахуванню у сплату штрафу відповідно до п. 12.2.4. цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати платежів за договором.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 12.1. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 5 681,54 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 5 681,54 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення оплати суборендної плати та комунальних платежів мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 174 246,28 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродукт» (м. Київ, Бессарабська площа, 7-А, код ЄДРПОУ 35619016) на користь Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 38005157) 424 659 (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. боргу по сплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг, 5 681 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 54 коп. пені, 174 246 (сто сімдесят чотири тисячі двісті сорок шість) грн. 28 коп. штрафу, 12 091 (дванадцять тисяч дев'яносто одну) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 23.01.2014.

Суддя В.В.Сівакова