Рішення

від 21.01.2014 по справі 910/22579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22579/13 21.01.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві

До Музею історії м. Києва

Про стягнення 7 140,01 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Одинець Л.П. - по дов. № 24/14-2890/Ан від 03.07.2012

Від відповідача Драненко Я.В. - по дов. № 03 від 12.12.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві про стягнення з Музею історії м. Києва 14 215,66 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на закупівлю послуг охорони об'єкту за державні кошти № 1/3675-Доб/2012/Печ від 10.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22579/13 та призначено її до розгляду на 05.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/22579/13 від 05.12.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 22.11.2013, розгляд справи був відкладений на 12.12.2013.

В судовому засіданні 12.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.12.2013.

В судовому засіданні 19.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 21.01.2014.

Позивачем в судовому засіданні 21.01.2014 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 140,01 грн. основного боргу.

Позивач в судовому засіданні 21.01.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.01.2014 позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні 21.01.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.09.2012 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (охорона) та Музеєм історії міста Києва (замовник) було укладено договір на закупівлю послуг охорони об'єкту за державні кошти № 1/3675-Доб/2012/Печ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався у 2012 році надати відповідачу послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (74.60.1) в обсягах та на умовах визначених цим договором, а відповідач прийняти та оплатити такі послуги.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за січень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7 140,01 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата за послуги позивача здійснюється відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів у сумі, визначеної до погодженого сторонами вартості однієї години охорони (додаток 3 до договору) та кількості годин охорони (додаток 2 до договору) за місяць, на поточний рахунок позивача до 20 числа поточного місяця та відповідно бюджетного призначення.

Відповідно до додатку 3 до договору вартість однієї години охорони майна на одному об'єкті відповідача за допомогою ПЦС становить разом з ПДВ 1,57 грн. Вартість однієї години спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони на одному об'єкті відповідача становить з ПДВ 1,57 грн. Вартість обслуговування 1 умовної установки сигналізації становить разом з ПДВ - 159,80 грн.

Згідно додатку 2 до договору (розрахунок) вартість спостереження за охоронною сигналізацією в приміщенні за 2 місяці 2013 року становить 13 799,61 грн. в тому числі ПДВ 2 299,94 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору до рахунку на оплату послуг охорони додається акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідач зобов'язаний підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання протягом 3 днів з моменту його отримання. У разі не підписання та не надання мотивованої відмови причин не підписання акту, акт вважається таким, що підписаний сторонами без зауважень.

Позивачем подано акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С12-002296 за січень 2013 року на суму 7 140,01 грн., який з боку відповідача не підписано.

Зазначений акт разом з листом № 24/14-4067/Ан від 31.10.2013 був надісланий відповідачу 01.11.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 8803 та описом вкладання у цінний лист.

Проте, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач зазначений акт не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 4.2. договору послуги за січень 2013 року за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7.2.13. договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за січень 2013 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 7 140,01 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 7 140,01 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Музею історії м. Києва (м. Київ, вул. Хрещатик, 2, код ЄДРПОУ 05534195) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 7 140 (сім тисяч сто сорок) грн. 01 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 23.01.2014.

СуддяВ.В. Сівакова