Рішення

від 21.01.2014 по справі 910/23630/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23630/13 21.01.14

За позовом Фонду державного майна України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд»

Про стягнення 19 920,15 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Склярук Ю.В. - по дов. № 434 від 17.12.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фонду державного майна України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» 14 044,54 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 203 від 25.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23630/13 та призначено її до розгляду на 19.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23630/13 від 19.12.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 06.12.2013, розгляд справи був відкладений на 21.01.2014.

Позивачем 21.01.2014 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення.

Позивачем 21.01.2014 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 19 920,15 грн. пені.

Позивач в судовому засіданні 21.01.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 21.01.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.12.2013 та ухвали від 19.12.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

З інформації на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 36678046 значиться юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» місцезнаходженням якого є: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-А, офіс 54.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-А, офіс 54.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

25.05.2010 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 203 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) - нежитлові приміщення загальною площею 542,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73 на другому поверсі будинку, що обліковується на балансі Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2009 і становить - 4 880 340,00 грн.

06.09.2010 між сторонами укладено додатковий договір № 368 до договору, відповідно до якого балансоутримувачем орендованого майна визначено Державне підприємство «Українська правова інформація», яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду для розміщення об'єкта громадського харчування - кафе з правом продажу товарів підакцизної групи.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 25.05.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею542,8 кв. м., що розміщено за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 25.05.2010 до 24.04.2013 включно.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати наданих послуг оренди позивачем нарахована пеня в розмірі 19 920,15 грн. за період з 17.07.2013 по 13.01.2014 на суму боргу в розмірі 305 498,03 грн. (борг за період з травня 2010 по червень 2011 року).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5.3. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата відповідає стартовій платі за оренду державного нерухомого майна, яка визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць - січень 2010 року - 62 661,25 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди травень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за лютий, березень, квітень та травень 2010 року.

Згідно з п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорції розподілу.

Додатковим договором № 368 до договору сторонами внесено зміни до п. 3.6. договору та визначено що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі .

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 37/89 розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 203 від 25.05.2010, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» звільнити та повернути Фонду державного майна України державне нерухоме майно, орендоване за договором № 203 від 25.05.2010 - нежитлові приміщення загальною площею 542,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» до Державного бюджету України 189 382,32 грн. боргу з орендної плати за період з 01.03.2011 по 09.06.2011 та 7 286,83 грн. пені.

Згідно з актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського Районного управління юстиції у м. Києві від 28.11.2011 нежитлове приміщення загальною площею 542,8 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, було передано Фонду державного майна України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2012 у справі № 5011-7/7283-2012 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» на користь Державного бюджету України 130 395,39 грн. основного боргу за оренду приміщення, 30 538,77 грн. пені, 31 977,77 грн. штрафу, 646 362,12 грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 у справі № 910/413/13 у зв'язку із встановленням існування заборгованості по орендній платі за договором в розмірі 319 777,71 грн. (189 382,32 грн. + 130 395,39 грн.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» на користь Фонду державного майна України 25 566,82 грн. пені.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав основного обов'язку орендаря та орендну плату за період з травня 2010 року по червень 2011 року своєчасно повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 305 498,03 грн. та має місце прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою , якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржника не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки, умовами укладеного договору передбачена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то позовні вимоги про стягнення пені за період з 17.07.2013 по 14.01.2014 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція міститься у постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 у справі № 5011-9/10932-2012 та постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 5011-12/11851-2012.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 19 920,15 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Фонду державного майна України обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-А, офіс 54, код ЄДРПОУ 36678046) на користь Державного бюджету України 19 920 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 15 коп. пені.

Стягувач Фонд державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-А, офіс 54, код ЄДРПОУ 36678046) на користь Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 23.01.2014.

Суддя В.В.Сівакова