Рішення

від 15.01.2014 по справі 5006/40/24/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.2014 Справа № 5006/40/24/2012

За позовом : Приватного підприємства "Дніпротранслогістік" м.Дніпропетровськ

до відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка

про стягнення 268 127, 95 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

Від позивача: Семенчонок О.В. - директор

Від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 24.12.2013р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 15.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, приватне підприємство "Дніпротранслогістік", м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м. Горлівка та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, про стягнення 291 846, 08 грн. збитків.

В огрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення між сторонами контракта-заявки № 43/07 від 08.07.2011р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом;

- здійснення перевезення вантажу автомобілем д.р.н. НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 за маршрутом м. Калуга (РФ) - м. Донецьк (Україна);

- пошкодження вантажу, власником і вантажовідправником якого був ВАТ «СабМиллерРус», під час перевезення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП);

- огляд пошкодженого вантажу експертом Калузької торгово - промислової палати за присутності представників власника вантажу та водія, який управляв автомобілем, який перевозив вантаж;

- акт огляду готової продукції від 20.07.2011р. за яким спірний вантаж не може бути використаний за прямим призначенням;

- визнання ВАТ «Вента-Транс» претензії № 06/08-2011 від 17.08.2011р. власника щодо сплати 1 074 266, 88 російських рублів, яка складається з вартості непридатності вантажу до вжитку, проведеної експертизи та утилізації пошкодженого вантажу;

- перепредявлення ВАТ «Вента - транс ТЛ» претензії до ПП «Дніпротранслогістик», як оплачені збитки власнику, яка була задоволена позивачем;

- здійснення перевезення вантажу саме відповідачем, який і повинен нести відповідальність згідно ст. 314 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст. 315 ГК;

- Конвенцію щодо договору міжнародного перевезення вантажів від 19.05.1956р. (далі - Конвенція).

ФОП ОСОБА_6 вимоги позивача не визнав тому, що: він не укладав з позивачем письмового правочину, як того вимагають норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - до позову додано лише факсимільний варіант контракт - заявки на перевезення вантажу; водій ОСОБА_5 не був і не є найманим працівником ОСОБА_6 і не має будь-яких відношень до нього; він ніколи не займався перевезенням вантажу; з заявки на перевезення № 948-М від 11.07.2011р. витікає, що саме позивач повинен бути перевізником; він не володів і не володіє на будь - яких правових підставах автомобілем з державним реєстраційним знаком (далі - д.р.з.) НОМЕР_1/НОМЕР_3; не надано доказів факту ДТП та участі у ньому відповідача або інших осіб з ним пов'язаних; не подано доказів сплати позивачем власнику вантажу збитків.

Ухвалою у справі від 26.07.2012р. суд залучив до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні відповідача (без самостійних вимог на предмет спору) ФОП ОСОБА_7 м. Горлівка.

Третя особа пояснила суду, що: вантаж був застрахований; вона не отримувала ні від позивача ні від відповідача будь-яких претензій і не укладала з сторонами будь - яких договорів.

ФОП ОСОБА_6 09.08.2012р. подав суду заяву про застосування строку позовної давності і у зв'язку з цим відмовити позивачу у позові.

Ухвалою у справі від 04.09.2012р. суд за ініціативою позивача залучив до участі у справі у якості відповідача ФОП ОСОБА_1 м. Горлівка.

ФОП ОСОБА_1 вимоги позивача не визнав з причин висловлених ним у якості 3-ї особи. Крім того, він просить суд застосувати норми ЦК які регулюють застосування строків позовної давності, які позивачем пропущені, і позивачу у позові відмовити.

У відзиві на позов, який відповідач подав до суду 15.01.2014р., ФОП ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що: позивач не надав доказів того, що він фактично поніс збитки у розмірі, визначеному у позові; взаємозалік між позивачем та ВАТ «Вента - транс ТЛ» реально здійснений не був, оскільки відбувався з порушенням норм ст. 601 ЦК; не доведено, що до перевезення вантажу за ТТН № 80300364 від 12.07.2011р., позивач мав відношення; сторони не узгоджували між собою заявки на перевезення на умовах договору № 50/р від 09.12.2010р., що унеможливило перевезення вантажу відповідачем на умовах цього договору; позовні матеріали не дають змогу прослідкувати причинно - наслідковий зв'язок між пошкодженням вантажу при ДТП і розміром збитків, які ніби-то поніс позивач; водій ОСОБА_8 не укладав з відповідачем трудового договору і не має ніякого відношення до відповідача; автомобіль з д.р.н. НОМЕР_4 не є і ніколи не був власністю ФОП ОСОБА_1

Позивач 19.09.2012р. подав до суду заяву про зменшення ціни позову до суми 268 127, 95 грн.

Ухвалою у справі від 10.10.2012р. суд направив судове доручення про надання правової допомоги на адресу арбітражного суду м. Москви щодо витребування у страхової компанії ОСАО «Ингосстрах» копії страхового поліса № 483 - 037917/10/FFW страхувальником за яким було ТОВ «Вента - транс ТЛ» м. Москва та інформації про те, чи здійснювалося страхові відшкодування за цим полісом. Це доручення суду дуло виконане у повному обсязі.

Клопотання позивача про виключення з числа відповідачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 суд, з посиланням на ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), задовольнив, про що виніс ухвалу у справі від 03.12.2013р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:

ТОВ «Вента - транс ТЛ» м. Москва та ТОВ «САБ - Миллер РУС» м. Калуга уклали договір транспортної експедиції № 01/01-09 від 19.01.2009р. (далі - договір № 01/01-09) згідно якого Клієнт (ТОВ «САБ - Миллер РУС») доручає, а Експедитор (ТОВ «Вента - транс ТЛ») зобов'язується за винагороду і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначеним цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням пивної продукції, яка належить Клієнту в країни СНД автомобільним транспортом (п. 1.1 договору). Пунктом 6.5 цього договору було передбачено, що в разі втрати, нестачі або пошкодження вантажу в період його знаходження в дорозі, Експедитор зобов'язаний сповістити про це Клієнта, скласти акт і провести відшкодування шкоди Клієнту в розмірі 100% вартості втрачених/пошкоджених вантажів. Текст цього договору не містить у собі обмежень певним строком.

ТОВ «Вента - транс ТЛ» м. Москва та позивач уклали договір № 68 на надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2009р. (далі - договір № 68) згідно умов якого цей договір визначає взаємовідносини сторін з перевезення вантажів автомобільним транспортом і розрахунки за надання цих послуг (п. 1.1 договору). За цим договором Перевізник (позивач) за дорученням і за рахунок Експедитора (ТОВ «Вента - транс ТЛ») здійснює доставку, переданого йому вантажу в пункт призначення (п.1.2). Пунктом 5.3 цього договору було встановлено, що шкода нанесена при перевезенні вантажу, відшкодовується перевізником в разі пошкодження вантажу в розмірі його вартості при умові неможливості його відновлення. Цей договір укладено до 31.12.2009р. при наявності умови його пролонгації на послідуючі роки. Суду не подано доказів того, що строк дії цього договору припинився до 31.12.2011р.

ТОВ «Вента - транс ТЛ» та страхова компанія ОСАО «Ингосстрах» уклали договір страхування № 483-037917/10/ FFW строком дії з 15.08.2010р. по 14.08.2011р. За умовами цього договору страховим випадком був у т.ч. і випадок пошкодження вантажу, прийнятого страхователем до експедирування. ТОВ «Вента - транс ТЛ» не скористалась умовами цього договору і не зверталась за страховим відшкодуванням за фактом пошкодження вантажу під час ДТП, і не отримувало коштів за цим договором, про що свідчить цей лист ОСАО «Ингосстрах» (арк. спр. 18, т.2).

Позивач та ФОП ОСОБА_1 підписали договір № 50/р транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 09.12.2010р. (далі - договір № 50/р) згідно якого Експедитор (позивач) діє від свого імені і за рахунок коштів Замовника, залучає третю сторону Перевізника (ФОП ОСОБА_1) для доставки вантажів автомобілями в міжнародному сполученні (п. 1.1 договору) пунктом 5.7 договору встановлено, що в разі пошкодження вантажу з вини Перевізника, останній несе повну матеріальну відповідальність перед власником вантажу в сумі пошкодженого вантажу за ціною зазначеною в інвойсі, який супроводжує вантаж. Цей договір діє до 31.12.2011р. (п.8.1 договору).

Водій ОСОБА_5, як найманий працівник ФОП ОСОБА_1, прийняв від ТОВ «САБ - Миллер РУС» м. Калуга за товарно - транспортною накладною № 80300364 від 12.07.2011р. пиво «Миллер ДженьюинДрафт» у кількості 24 200 штук бутилок ємкістю 0,5л у 1 210 коробках для автоперевезення з доставкою його з м. Калуга РФ до м. Донецьк Україна. У цій ТТН вартість всього товару визначена в сумі 209 572 руь. Перевезення здійснювалось за міжнародною товарно - транспортною накладною - CMR A № б/н від 12.07.2011р. автомобілем державний реєстраційний номер (далі - д.р.н.) НОМЕР_1/НОМЕР_2, з поміткою що до неї доданий рахунок № 92301512 від 04.07.2011р.

Під час перевезення вищеозначеного вантажу 13.07.2011р. мала місце дорожньо-транспортна пригода (а/ш Москва - Бєлгород 360 км) в результаті якої автомобіль Renault (Рено) д.р.н. НОМЕР_1 та автопричіп Lamberet д.р.н. НОМЕР_2 зазнали механічних пошкоджень, що вбачається з довідки про участь у ДТП. Сторони в загальному порядку не спростували цього факту.

Сторони не надали суду доказів того у якому стані був вантаж під час та після ДТП, кому належить автомобіль, куди перевантажувалось пиво для його повернення постачальнику, хто здійснював це перевантаження і т.і. Згідно ч.1 ст. 314 ГК, це повинен був довести саме відповідач, як перевізник, якщо він вважає, що його вини у пошкодженні вантажу відсутня.

Частиною 1 ст. 314 ГК встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповадільність перевізника може виступати у виді відшкодування збитків. Позивач стверджує, що він поніс збитки сплативши їх ТОВ «Вента - транс ТЛ» шляхом взаємозаліку. Суд дійшов висновку, що позивач безпідставно і без достатніх правових підстав сам собі спричинив збитки не пересвідчившись у необхідності їх оплачувати тому, що:

-вартість пива зазначена у ТТН № 80300364 від 12.07.2011р. не співпадає з ціною зазначеною у довідці постачальника (арк.. спр. 21, т.1);

-довідка постачальника про вартість пива є похідним документом, і не підкріпленим витягом з договору поставки;

-матеріали справи не містять рахунку № 92301512 від 04.07.2011р., якийй слідував разом з CMR; за умовами договору № 50/р (п.5.7) перевізник повинен нести відповідальність за пошкодження вантажу перед його власником, а не перед позивачем, і за ціною зазначеною в інвойсі (його не надано);

-платіжне доручення № 620 від 07.09.2011р. на суму 1 074 266, 20 руб., за яким кошти перераховувались ТОВ «Вента - транс ТЛ» на рахунок ТОВ «САБ - Миллер РУС» містить і посилання на договір № 03/04 - 11 від 01.04.2011р., тоді як позивач наголошує, що відносини між цими підприємствами зі спірного питання регулювались договором № 01/01-09;

-матеріали справи не містять документів, що ТОВ «Вента - транс ТЛ» було відмовлено у страховому відшкодуванні на умовах договору страхування № 483 - 037917/10/FFW від серпня 2010р.;

- відсутні докази і аргументи, що на день коли позивачу стало відомо про ДТП, про розмір збитків, у ТОВ «Вента - транс ТЛ» були втрачені підстави звертатися за страховим відшкодуванням;

-відсутні докази того, де саме перебувало пиво після ДТП, до складання актів, чи був до нього доступ 3-х осіб;

- відсутні пояснення і обґрунтування чому пиво повернуте до м. Калуги було утилізоване в м. Москва;

- відсутні докази того, що утилізовано було саме те пиво, яке перевозилось відповідачем;

- відсутні платіжні документи щодо оплати ТОВ «САБ - Миллер РУС» вартості утилізації пива та ватрості проведеної експертизи;

- відповідач не підтвердив, а позивач не довів, що водій ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підписали акт огляду готової продукції № 1 20.07.2011р. були на той час працівниками відповідача або його уповноваженими представниками, що не дає можливості розглядати цей акт, як доказ;

- відсутня заявка в рамках договору № 50/р, яка могла б підтвердити, що відповідач перевозив вантаж виходячи з умов саме цього договору - відповідач це заперечує.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 224, 225, 306-308, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 22, 979 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позивачу у позові відмовити.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 15.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2014р.

Надруковано 1 прим.

у справу -1