Рішення

від 20.01.2014 по справі 916/3385/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2014 р.Справа № 916/3385/13

За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Державного закладу "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України

про стягнення 6 000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Цушко С.Є. - довіреність №08-13/60 від 13.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного закладу "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція", в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 3 000 грн., а також пеню у сумі 3 000 грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 13.11.2012р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №138-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняла рішення № 136-рш, яким було визнано, що дії ДЗ "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у застосуванні у 2010р., 2011р. та I півріччі 2012р. завищених цін на проведення лабораторних досліджень безпечності та якості питної води з суден, призначеної для споживання людиною, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується за п. 1 ч. 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування зазначеної конкуренції на ринку.

Позивач зазначає, що за вчинене порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 3 000 грн., який останній, відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", повинен був сплатити у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Позивач також зазначає, що рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 136-рш від 13.11.2012р. було надіслано на поштову адресу Державного закладу "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" та отримано 16.11.2012р. повноважним представником, що підтверджується поштовим повідомленням.

Разом з тим, у передбачений Законом України "Про захист економічної конкуренції" строк, відповідач зазначену суму штрафу не сплатив, що зумовило нарахування пені відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 3 000 грн. і звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 9.12.2013р. було порушено провадження у справі №916/3385/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

20.01.2014р. судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що правильне найменування відповідача - Державний заклад "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, у зв'язку з чим судом у подальшому в процесуальних документах зазначається саме така назва відповідача.

У судовому засіданні 20.01.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.17), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач був повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до п.п. 5,7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

При цьому, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи, Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №138-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 13.11.2012р. прийняла рішення № 136-рш (а.с.7-12), яким було визнано, що дії ДЗ "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у застосуванні у 2010р., 2011р. та I півріччі 2012р. завищених цін на проведення лабораторних досліджень безпечності та якості питної води з суден, призначеної для споживання людиною, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується за п. 1 ч. 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування зазначеної конкуренції на ринку та накладено штраф у сумі 3 000 грн.

З наданих позивачем документів вбачається, що вказане рішення разом із супровідним листом "Про направлення рішення по справі №138-02/2012" від 14.11.2012р. №4142-02/2012 були направлені на адресу ДЗ "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України та отримані 15.11.2012р. повноважним представником відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.14).

Таким чином, штраф, накладений Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідач повинен був сплатити у строк до 15.01.2013р., у відповідності до вимог ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, як станом на 15.01.2013р., так і станом на день розгляду справи, відповідач штраф у сумі 3 000 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та не спростовано відповідачем, рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2012р. № 136-рш, прийняте по справі №138-02/2012, у встановлений двомісячний строк ДЗ "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України оскаржено не було.

Отже вищезазначене рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, є чинним.

Крім того, у судовому засіданні 20.01.2014р. представником позивача суду для огляду було надано матеріали справи №138-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем. Як встановлено судом з матеріалів вказаної справи (т.2 а.с.205), відповідачем було визнано факт порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі якого здійснюється стягнення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимога Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3 000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3 000 грн. суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені (а.с.3), суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у повному обсязі.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету України з ДЗ "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, буд. 51, код ЄДРПОУ 33408103) до Державного бюджету (рахунок №31116106700014 в УДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області, МФО 828011, ідентифікаційний код 37977316, код за бюджетним класифікатором 21081100, вид платежу "Адміністративні штрафи та іншим санкції", символ банку 106) штраф у розмірі 3 000 /три тисячі/ грн. та пеню у розмірі 3 000 /три тисячі/ грн.

Стягувачем за наказом є Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104).

3. Стягнути з Державного закладу "Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, буд. 51, код ЄДРПОУ 33408103) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.01.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.