Постанова

від 19.02.2008 по справі а18/675-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А18/675-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" лютого 2008 р.                                                             Справа №     А18/675-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі  Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"

до  Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

про      скасування податкового повідомлення - рішення

За участю представників згідно протоколу судового засідання

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов   Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - позивач)  до  Державної податкової інспекції у м. Алушті (далі - відповідач)  про  визнання  протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000331701/3 від 05.09.2007 року про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 31,35грн. (в т.ч. основного платежу - 10,45грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20,90грн.).

Провадження в адміністративній справі № А18/675-07 було відкрито відповідно до ухвали від 29.12.2007 року.

В ході розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Позивач позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позову зазначив, що висновки відповідача необґрунтовані, податкові зобов'язання нараховані протиправно, оскільки, відповідно до п.п. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню у його річній податковій декларації доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельним ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на присадибних ділянках; ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Таким чином,  придбання у громадянина сільгосппродукції, вирощеної ним на присадибній ділянці не  підлягає оподаткуванню.

Відповідач  в своїх письмових запереченнях зазначив, що  спірні податкові зобов'язання нараховані позивачу у зв'язку з придбанням ним у свого  працівника  шипшини за плату,  на яку не нараховано податок з доходів фізичних осіб, що є порушенням п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки згідно довідки Івановської сільської ради Нижнєгорського району Селезньов В А. має земельну ділянку для вирощування овочів та фруктових дерев, в той час, як шипшина це дикорослий вид рослин з роду роза, ,росте в лісах, чагарниках, особливо по берегах річок. Тобто на вирощування дикорослих ягід не може бути розповсюджена пільга, передбачена тільки продукції, що вирощується на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства (зокрема для Селезньова В.А. - для вирощування овочів та фруктових дерев).

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд встановив.

В період з 19 лютого по 07 березня 2007 року Державною податковою інспекцією у м. Алушті на підставі направлення № 91/23 від 19 лютого 2007 року було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»Пансіонатом «Політ»за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року.

За наслідками перевірки було складено акт №332/23/26400665 від 14.03.2007 року про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВСП пансіонат «Політ»за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року (надалі Акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що ВСП пансіонат «Політ», згідно з видатковими касовими ордерами  та актами закупівлі  фізичній особі Селезньову В.А. виплачений доход у сумі 80,40грн. за шипшину, без утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Згідно довідки Івановської сільської ради Нижнєгорського району Селезньов В А. має земельну ділянку для вирощування овочів та фруктових дерев ВКО № 111 від 09.06.06р. та А/З б/н -   у сумі 32,40грн.(3,6 кг. Х 9,00грн.); ВКО № 134 від 23.06.06р. та А/З б/н - у сумі 48,00грн. (6,0 кг. х 8,00грн.). На підставі Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у м. Алушті було видано податкове повідомлення-рішення № 0000331701/3 від 05.09.2007 року.

Відповідно до спірного податкового рішення   позивачу було нараховано 10,45 грн. податку з доходів фізичних осіб та  20,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1.6, п. 1.15 ст. 1, п.п. 3.1.3, п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки позивачем не було утримано та перераховано до бюджету  податок з доходів фізичних осіб у зв'язку з виплатою своєму працівнику  громадянину Селезневі В.А. в червні 2006 року було грошових коштів в сумі 80,40 гривень за придбану у нього шипшину.

Позивач не погоджуючись з висновками контролюючого органу звернувся до суду про оскарження спірного податкового рішення  з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з пояснень сторін та  даних акту перевірки, відповідач вважає, що назви видів сільськогосподарської продукції повинні відповідати назвам, указаним в Державному класифікаторі продукції і послуг ДК 016-97 (затвердженому і введеному в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97р. № 822).

Державний класифікатор продукції та послуг є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».

Згідно з ДКПП 016-97 така продукція, як шипшина, входить до даного класифікатору під кодом 01.13.23.160 як продукція сільського господарства (інші плоди), але не віднесена до фруктових дерев.

Відповідач стверджує, що відповідно до даних енциклопедії українознавства шипшина - це дикорослий вид рослин з роду роза, родини трояндових (розових), невисокий, до 200 см заввишки кущ. Росте в лісах, чагарниках, особливо по берегах річок.

Тобто на вирощування дикорослих ягід не може бути розповсюджена пільга, передбачена тільки продукції, що вирощується на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства (зокрема для Селезньова В.А. - для вирощування овочів та фруктових дерев).

Таким чином, відповідач вважає, що шипшина не може вважатись вирощено  позивачем сільськогосподарською продукцією власного виробництва, оскільки   земельна ділянка надана для вирощування фруктових дерев, до яких шипшина не відноситься.

Відповідач вважає, що згідно п.1.15 ст.1п.1.6,  п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивач стосовно виплати доходів Селезньову В.А. є податковим агентом. Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до пп.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню у його річній податковій декларації доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості земельної частки (паю); будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Як зазначає сам позивач, згідно з «Державним класифікатором продукції та послуг»№ДК 016-97, який був розроблений відповідно до постанови КМУ від 04.05.1993 року №325 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики», затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822, така продукція, як шипшина входить до даного класифікатору під кодом 01.13.23.160, як сільськогосподарська продукція.

Також сторонами не заперечено, що спірна продукція вирощена громадянином Селезньовим В.А. на земельній ділянці, наданій йому для ведення особистого селянського господарства.

Що стосується довідки Іванівської сільської Ради Нижньогірського району, наданої Селезньову В.А., в якій вказано в цілому, що він вирощує овочі та фруктові дерева, а не конкретно якісь овочі і фрукти чи будь-яку іншу сільськогосподарську продукцію, то відповідно до Закону № 3424-ІУ від 09.02.2006р. «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»стосовно операцій з продажу сільськогосподарської продукції була передбачена форма довідки, яку повинні були розробити Центральний податковий орган з погодження органу виконавчої влади. Така форма довідки була розроблена і впроваджена тільки з 09.08.2006 року, а тому вимагати будь-яку довідку при здачі сільськогосподарської продукції в період до 09.08.2006 року  є безпідставним.

За наслідками розгляду спору судом встановлено безпідставність  нарахованих податкових зобов'язань  внаслідок  необґрунтованості висновків контролюючого органу, зокрема,  вирощена Селезньовим В.А. шипшина на земельній ділянці, надані останньому для ведення особистого особистого селянського господарства є сільськогосподарською продукцією, тому підпадає під дію  пп.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки відповідна норма закону не містить   виключного переліку сільськогосподарської продукції щодо фруктових дерев, кущів та ягід.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, предмет позову  складає вимога про скасування податкових  повідомлень-рішень у зв'язку   з протиправність та необґрунтованістю   застосованої відповідальності, встановлені судом по суті спірних порушень є підставою для задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до  94 КАС України    відшкодування  витрат по сплаті судового збору  підлягає з державного бюджету України на користь позивача як за дві  позовні вимоги в сумі 6,80  грн.

Керуючись ст.ст. 71,  94,  158-163  КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов   задовольнити  повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати  податкове  повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у м. Алушті № 0000331701/3 від 05.09.2007 року про нарахування податкових зобов'язань на загальну суму  31,35грн., тому числі за основним платежем 10,45 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 20,90 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України  на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(р/р № 26003301210879 у філії АКБ «Національний кредит»м. Бориспіль, МФО 300700, ЄДРПОУ 20572069) 3,40 (три) грн. витрат по сплаті судового збору.

          Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                     Кошик А. Ю.