Рішення

від 13.01.2014 по справі 905/8453/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2014 Справа № 905/8453/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг-Фіш», м.Дніпропетровськ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн 2013», м. Донецьк про стягнення 53410,07грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Нікітін С.В. - представник по довіреності від 10.12.2013р.,

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг-Фіш", м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінлайн 2013", м. Донецьк заборгованості у розмірі 46 019,59грн., 3% річних у розмірі 519,24грн., пені у розмірі 2 290,71грн. та 10% штрафу у розмірі 4 601,97грн. (Усього 53 431,51грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 3905 від 20.06.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію додаткової угоди №1 до зазначеного договору, копії видаткових накладних №Дц-0001126 від 21.06.2013р., №Дц-0001142 від 25.06.2013р., №Дц-0001165 від 26.06.2013р., №Дц-0001168 від 27.06.2013р., №Дц-0001223 від 01.07.2013р., копії прибуткових касових ордерів №Дц-0000101 від 27.06.2013р., №Дц-0000102 від 28.06.2013р., №Дц-0000103 від 01.07.2013р., №Дц-0000104 від 01.07.2013р., №Дц-0000108 від 15.07.2013р., копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 20.06.2013р.-25.11.2013р., копію претензії № 470 від 25.11.2013р.

13 січня 2014р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява від 13.01.2014р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінлайн 2013", м. Донецьк заборгованості у розмірі 46 019,59грн., 3% річних у розмірі 515,45грн., пеню у розмірі 2 273,06грн. та 10% штрафу у розмірі 4 601,97грн. (Усього 53410,07грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

У судовому засіданні 13.01.2014р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

20 червня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айсберг-Фіш», м. Дніпропетровськ (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінлайн-2013», Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки № 3905, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність покупцю рибоморепродукцію, а покупець зобов'язався своєчасно оплатити отриманий товар.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що постачання товару буде здійснюватися партіями з попереднім узгодженням заявок за допомогою засобів електронного, факсимільного або телефонного зв'язку. Документом, що підтверджує узгодження постачання товару у кількісному, ціновому, вартісному виразі та відповідному асортименті з боку покупця є заявка (замовлення), з боку постачальника - оформлена товарна накладна.

Відповідно до п. 5.1 договору загальна вартість договору визначається, як сума вартості отриманого покупцем на підставі товарних накладних на кожну партію товару, на протязі дії цього договору.

Покупець зобов'язався оплатити в повному розмірі кожну отриману партію товару грошовими коштами в національній валюті України шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, (або внесення готівкою в касу постачальника) протягом 14 календарних днів з моменту поставки, при цьому день поставки зараховується в період відстрочки платежу (п. 6.1 договору).

Днем здійснення платежу є день, коли грошові кошти зараховуються на рахунок постачальника або надходять до його каси (п. 6.2. договору).

До цього договору сторони уклали додаткову угоду №1, в якій визначили торгівельні точки для поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки № 3905 від 20.06.2013р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно п.10.1 договору він чинний з дати його підписання сторонами, яка визначена на першій сторінці тексту договору (а саме з 20.06.2013р.), та припиняє свою дію згідно п.10.2 або 10.3 цього договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у період з 21.06.2013р.-01.07.2013р. по видатковим накладним №Дц-0001126 від 21.06.2013р., №Дц-0001142 від 25.06.2013р., №Дц-0001165 від 26.06.2013р., №Дц-0001168 від 27.06.2013р., №Дц-0001223 від 01.07.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 80 756,25грн.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами, скріплені печатками без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

На виконання умов договору відповідач оплатив одержаний ним товар лише за видатковими накладними №Дц-0001126 від 21.06.2013р. у розмірі 14 428,92грн., №Дц-0001142 від 25.06.2013р. у розмірі 1 210,08грн. (усього 15 639грн.), що підтверджено наданими до матеріалів справи прибутковими касовими ордерами №Дц-000101 від 27.06.2013р., №Дц-0000102 від 28.06.2013р., №Дц-0000103 від 01.07.2013р., №Дц-0000104 від 01.07.2013р., №Дц-0000108 від 15.07.2013р.

Крім того, у зв'язку з несплатою відповідач повернув позивачеві отриманий раніше товар на суму 19 097,66грн.

Отже за розрахунком позивача борг відповідача перед ним складає 46 019,59грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що в порушення 6.1 договору, відповідач отриманий товар не сплатив у повному обсязі.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 46019,59грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.6.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за періоди з 11.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001165 від 26.06.2013р. у розмірі 175,41грн., з 12.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001168 від 27.06.2013р. у розмірі 208,24грн., з 16.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001223 від 01.07.2013р. у розмірі 133,07грн. (усього 515,45грн.) у повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2 273,06грн. пені за періоди з 16.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001223 від 01.07.2013р., з 12.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001168 від 27.06.2013р. у розмірі 208,24грн., з 11.07.2013р. по 25.11.2013р. відповідно до накладної №Дц-0001165 від 26.06.2013р., яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до пункту 7.3. договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за вищевказані періоди, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2 273,06грн. пені за вищевказані періоди в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У пункті 7.4 договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 4 601,97грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг-Фіш», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн 2013», м. Донецьк про стягнення 53410,07грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн 2013», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг-Фіш», м. Дніпропетровськ заборгованість у розмірі 46 019,59грн., штраф у розмірі 4 601,97грн., 3% річних у розмірі 515,45грн., пеню у розмірі 2 273,06грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.01.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна