Ухвала

від 14.01.2014 по справі 801/6781/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6781/13-а

14.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6781/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 10.10.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (вул. 15 квітня, буд.37, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Леніна, 22 А,м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 по справі №801/6781/13-а адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС №0001941502 від 25.04.2013 року про збільшення Публічному акціонерному товариству "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (ідентифікаційний код 00388079) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17031 грн. (у тому числі 11354 грн. за основним платежем та 5677 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (ідентифікаційний код 00388079) судовий збір у розмірі 170,31 грн. (Сто сімдесят гривень 31 копійка) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 14.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 25.04.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001941502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17031 грн. (у тому числі 11354 грн. за основним платежем та 5677 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (з урахуванням результатів адміністративного оскарження).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 12.04.2013 №508/15.2/00388-79 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість,

Перевіркою встановлені порушення позивачем: абз. 11 п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України; п. 20 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1492).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) по ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» на суму ПДВ 11733,34 грн. (податкова накладна №22 від 11.02.2013 року).

Згідно з п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю ( у тому числі в разі спати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абз. 3 п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України Додатки до податкової декларації є невід'ємною частиною.

Згідно з Порядком №1492 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. У разі недотримання платником вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Кодексу (подання Заяви без документів або після встановленого Кодексом терміну) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту, згідно з податковими накладними, вказаними у додатку 8 до податкової декларації ПДВ, не виникає.

20.02.2013 позивачем надіслано у електронній формі до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну» - додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року, що підтверджується квитанцією №9014654632 (а.с. 27). Документи, що подаються до заяви, було надано 21.03.2013 року, а саме: копію податкової накладної №22 від 11.02.2013 року та копії банківської виписки за 11.02.2013 рік (а.с. 97-99).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, податковим законодавством визначено, що, у разі відмови контрагента надати податкову накладну, платник податку має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, а також не встановлено санкцій за ненадання або несвоєчасне надання копій таких документів. Відтак, висновки відповідача, що позивач надіслав додаткові документи з порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, є необґрунтованими.

Таким чином, позивач, виконавши приписи абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, має право на включення сум податку до складу податкового кредиту по податковій накладній, яку відмовляється надати продавець товарів/послуг.

Отже, вищезазначене свідчить, що висновок по акту перевірки №508/15.2/00388-79 від 12.04.2013 щодо заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 11354 грн., є безпідставним.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 є протиправними.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 у справі № 801/6781/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 у справі № 801/6781/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко