Рішення

від 13.01.2014 по справі 914/4610/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 р. Справа № 914/4610/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Галпласт», с. Лучинці, Івано-Франківська область

до відповідача: Приватного підприємства «Центрополіс-Груп», м. Львів

про стягнення 20 277 грн. 75 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Ониськів І.З., директор;

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Галпласт», с. Лучинці, Івано-Франківська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Центрополіс-Груп», м. Львів про стягнення 21 760 грн. 36 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.12.2013р. призначив розгляд справи на 23.12.2013 р. Ухвалою суду від 23.12.2013 р. розгляд справи було відкладено на 13.01.2014 р.

В судовому засіданні 23.12.2013 р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 19 822 грн. 40 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 1 482 грн. 61коп., 3% річних в сумі 395 грн. 90 коп., інфляційні втрати в сумі 59 грн. 45коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 20277 грн. 75 коп.

13.01.2014 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 19 822 грн. 40 коп. основного боргу, 395 грн. 90 коп. 3% річних, 59грн. 45 коп. інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 11.12.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 червня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Галпласт» (постачальник) та Приватним підприємством «Центрополіс-Груп» (покупець) було укладено договір №71.

За цим договором постачальник (позивач) приймає на себе обов'язок по поставці мінеральної води «Рогатинська», «Рогатинська Джерельна», безалкогольні напої в асортименті та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти поставку і провести оплату.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по накладних №120420/10 від 20.04.2012 р., №120517/12 від 17.05.2012 р., №120522/12 від 22.05.2012 р., №120625/1 від 25.05.2012 р., №120628/4 від 28.06.2012 р., №120705/17 від 05.07.2012 р., №121114/1 від 14.11.2012 р. (оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 141 705 грн. 60 коп.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом передоплати суми, вказаної в рахунку на відповідну партію.

У зв'язку з частковою оплатою вартості товару, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №132 від 22.07.2013 р. про сплату боргу. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 822 грн. 40 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 395 грн. 90 коп., інфляційні втрати в сумі 59 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 19822грн. 40 коп. основного боргу, 395 грн. 90 коп. 3% річних, 59 грн. 45 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Центрополіс-Груп», м. Львів, вул. Панківського, будинок 4, квартира 10 (ідентифікаційний код 33169841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Галпласт», с. Лучинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 22197210) 19 822 грн. 40 коп. основного боргу, 395 грн. 90 коп. 3% річних, 59 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.01.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.