УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0608/2-724/2012 Головуючий у 1-й інст. Чернявський М.В.
Категорія 37 Доповідач Заполовський В. Й.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Капустинській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна, визнання свідоцтва частково недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Після зміни та уточнення позовних вимог позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 на 7/24 ідеальних частин будинку по АДРЕСА_1 та на 1/12 частину присадибної земельної ділянки з кадастровими номерами1822080900:04:001:0061,1822080900:04:001:0062 в АДРЕСА_1; визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я відповідачки на земельний пай у розмірі 4,9980 га (реєстр №190 від 17.06.2010 року), кадастровий номер 1822080900:04:001:0061, 1822080900:04:001:0062 недійсним; визнати за ним право власності на земельний пай в розмірі 1,666 га.
В свою чергу у липні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 Позивачка після уточнення позовних вимог просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку, видане Третьою Житомирською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 23.12.2009 року по реєстру № 2-1835 в частині успадкування нею 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1; визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку, видане Третьою житомирською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 23.12.2009 року по реєстру № 2-1836 в частині успадкування нею 1/3 частини земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080900:04:001:0061,1822080900:04:001:0062 загальною площею 0,74 га по АДРЕСА_1; свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Третьою Житомирською державною нотаріальною конторою 21 лютого 2012 року по реєстру № 2-57 на ім'я ОСОБА_1 в частині успадкування ним 1/12 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями; встановити факт володіння ОСОБА_4 земельними ділянками з кадастровими номерами 1822080900:04:001:0061, 1822080900:04:001:0062 загальною площею 0,74 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23.12.2009 року та свідоцтва про право власності від 23.12.2009 року; визнати за нею право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_5, 5/12 частин земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080900:04:001:0061, 1822080900:04:001:0062 загальною площею 0,74 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_5 та в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 04.07.2013 року роз'єднані в окремі провадження позовні вимоги позивача ОСОБА_1 шляхом виділу в інше провадження з присвоєнням нового номера справи. Зокрема позовні вимоги про розподіл спадкового майна в натурі шляхом виділу ОСОБА_1 3/8 частин будинку по АДРЕСА_1; про виділення ОСОБА_1 0,1850 га присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину земельних ділянок:
- площею 0,25 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0061 для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1;
- площею 0,49 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0062 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_4
В решті позову відмовлено за безпідставністю.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку, видане Третьою житомирською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 23.12.2009 року по реєстру № 2-1835 в частині успадкування нею 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку, видане Третьою житомирською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 23.12.2009 року по реєстру № 2-1836 в частині успадкування нею 1/3 частини земельних ділянок:
- площею 0,25 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0061 для обслуговування житлового будинку по по АДРЕСА_1;
- площею 0,49 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0062 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Третьою житомирською державною нотаріальною конторою 21 лютого 2012 року по реєстру № 2-57 на ім'я ОСОБА_1 в частині успадкування ним 1/12 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями.
Встановлено факт володіння ОСОБА_4 на праві власності земельними ділянками з кадастровими номерами 1822080900:04:001:0061, 1822080900:04:001:0062 загальною площею 0,74 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого селянського господарства.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_5
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/12 частин земельних ділянок:
- площею 0,25 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0061 для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1;
- площею 0,49 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0062 для ведення особистого селянського господарства по по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_5 та в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4
В решті позову відмовлено.
Судові витрати віднесено на рахунок держави.
Повністю не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить змінити рішення, постановивши рішення про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку (пай) в АДРЕСА_1 у розмірі 4,998 га за кадастровими номерами 1822080900:05:000:0583; 1822080900:05:000:0584; 1822080900:05:000:0585 на ім'я ОСОБА_2, видане Третьою державною нотаріальною конторою від 17.06.2010 року.
Визнати за ним ОСОБА_1 право власності на зазначений земельний пай в розмірі 0,416 га. (1/12 ч.) в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4
Рішення суду у зазначеній частині вважає таким, що не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що його мати ОСОБА_4 перебувала у шлюбі та проживала з ОСОБА_5, у власності якого перебувала спірна земельна ділянка площею 4,9 га. Тому ОСОБА_4 мала право на обов'язкову частку спадкового майна незалежно від заповіту, який був оформлений на ОСОБА_2 В свою чергу він ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_4, повинен отримати ту частину спадщини, яка належала його матері ОСОБА_4 Зазначене, на думку апелянта, не було враховано судом, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Так, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку (пай) в АДРЕСА_1 у розмірі 4,998 га за кадастровими номерами 1822080900:05:000:0583; 1822080900:05:000:0584; 1822080900:05:000:0585 на ім'я ОСОБА_2, видане Третьою державною нотаріальною конторою від 17.06.2010 року та в частині визнання за ним права власності на частину зазначеного земельного паю після смерті ОСОБА_4, суд виходив з того, що померла ОСОБА_4 не була власником цих земельних ділянок, а тому вони не ввійшли до складу її спадкового майна.
Такий висновок суду є правильним, він узгоджується з матеріалами справи та правовими нормами, якими врегульовані спірні правовідносини.
Так, земельний пай у вигляді трьох земельних ділянок площею 4,9980 га з кадастровими номерами 1822080900:05:000:0583; 1822080900:05:000:0584; 1822080900:05:000:0585 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Василівської сільської ради Житомирського району, належав ОСОБА_5 на підставі державного акту від 29.12.2004 року.
Вказані земельні ділянки отримала у спадщину в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.06.2010 року.
ОСОБА_1 просив визнати вказане свідоцтво недійсним в 1/3 частині земельною паю площею 4,9980 га та визнати за ним право власності на 1/3 частину вказаних земельних ділянок площею 1,666 га.
Проте вказані земельні ділянки не належать до складу спільного майна подружжя. За життя ОСОБА_4 не виявила бажання оформити своє право на обов'язкову частку у спадщині на це майно, а тому воно не спадкується за законом.
Згідно до пунктів 206, 210 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається на підставі особистої письмової заяви спадкоємців.
В пункті 5.9 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року вказано, що право на обов'язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії.
Відповідно на час смерті ОСОБА_4 не була власником цих земельних ділянок, а тому вони не ввійшли до складу її спадкового майна.
Крім того, ОСОБА_1 не наводить жодної передбаченої законом правової підстави для визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.06.2010 року.
З огляду на наведене, викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи є не обгрунтованими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді
Суд | Апеляційний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2014 |
Оприлюднено | 24.01.2014 |
Номер документу | 36769531 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Житомирської області
Заполовський В. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні