Постанова

від 02.04.2008 по справі 7/222

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/222

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.04.2008                                                                                           № 7/222

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василів О.В.

 За участю представників:

 від позивача– Гербеєв О.В. (директор),

від відповідача – не з'явився,

 розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 579"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2007

 у справі № 7/222 (Скорик  Н.О.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 579"

 до                                                   Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області

 про                                                  стягнення 25682,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2007 у справі № 7/222 за позовом ТОВ „Спеціалізована пересувна колона №579” до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області про стягнення 25682,33грн в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем порушено умови договору підряду №251 від 20.03.2004, а саме, не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.

Скаржник звертає увагу на те, що  акти приймання виконаних робіт Форми №КБ-2в були підписані 29.10.2004, тому суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо того, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю факту настання права вимоги.

Також, позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що акти приймання виконаних робіт від 29.10.2004 складені на затвердженій типовій формі облікових документів у будівництві № КБ-2в. Дані акти складені та підписані як підрядником, так і замовником, які додані до апеляційної скарги.

Матеріали справи містять докази повідомлення відповідача (а.с.81) про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 579”  (далі –позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області (далі – відповідач) 17362,11 грн. - основного боргу за виконані роботи, 6797,27 грн. – інфляційних та 1522,95 грн. – три проценти річних, всього – 25682,33 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач належним чином виконав роботи за договором підряду №251 від 20.03.2004, який укладений між сторонами, проте відповідач розрахунку за вказаним контрактом у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 25682,33 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних на підставі Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме ст. 625 ЦК України.

Відповідач у письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду першої інстанції, проти доводів позовної заяви заперечує, посилаючись на те, що остаточна оплата відповідно до умов договору підряду №251 від 20.03.2004, мала бути здійснена після підписання акту приймання – передачі виконаних робіт. На даний час акти приймання – передачі за формою КБ-2в для підписання відповідачу не надавались, тобто умова для оплати виконаних робіт не настала.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо факту недоведеності позивачем настання права вимоги оплати боргу, з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 579” та Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області, правонаступником якого є Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області укладено договір підряду №251 від 20.03.2004 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає (відповідач), а підрядник (позивач) зобов'язується на власний ризик виконати у відповідні до умов Договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Підрядник у відповідності з Договором виконує роботу по ремонту номера 611 „люкс” у санаторії МНС України „Одеський” (п.1.2 Договору).

Сторонами було підписано додаткову угоду №599 від 20.03.2004 (далі – Додаткова угода).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди в зв'язку з виникненням в процесі виконання робіт додаткових робіт, які не були передбачені Договором, вартість та витрати по виконанню робіт збільшуються на суму 6631,11 грн. Згідно твердої договірної ціни і кошторису та термін виконання робіт подовжується до 31.10.2004.

Загальна вартість робіт, які виконані за Договором (15329,00 грн.) та Додатковою угодою  (6631,11 грн.) становить 21960,11 грн.

Сума заборгованості в період з листопада 2004 по вересень 2007 складає 17362,11 грн. за Договором та Додатковою угодою.

Відповідачем було частково виконано свої грошові зобов'язання, та перераховано на рахунок позивача 4598,00 грн., що складає 30% від вартості робіт та підтверджено платіжним дорученням №1037 від 02.07.2004.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата виконаних робіт проводиться замовником поетапно, згідно наданих актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника протягом 5-ти днів з моменту підписання акту приймання – передачі виконаних робіт.

Наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” затверджені типові форми первинних документів у будівництві №КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт”. Типова форма №КБ-2в поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Відповідач є державною бюджетною установою, тому відповідно до листа Головного управління Держаного казначейства у Чернігівській області №04-02-09/8723 від 22.11.2007 ГУМНС України в Чернігівській області відповідачу відкриті рахунки загального та спеціального (плата за послуги, що надаються бюджетними установами та інші джерела власних надходжень) фонду державного бюджету. Відповідно до довідки про зміну кошторису на 2004р., кошторисом відповідача були передбачені видатки на капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів.

Матеріали справи містять копії типової форми №КБ-3 довідок про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2004р. №250 від 11.05.2004 та №598 від 14.10.2004, відповідно до яких визначено вартість виконаних обсягів підрядних робіт і проведено розрахунки за виконані підрядні роботи на суму 15329,00 грн. та 6631,11 грн., зазначені довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками 29.10.2004.

Як вбачається з типової форми №КБ-2в Актів №14-2/1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2004р. №250 від 11.05.2004 та №598 від 14.10.2004 відповідач прийняв виконані позивачем підрядні роботи на суму  15329,00 грн. та 6631,11 грн., акти підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками 29.10.2004 (копії яких були надіслані позивачем до суду першої інстанції після винесення оскаржуваного рішення та додані до апеляційної скарги).  

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи, про що відповідач по суті не заперечував, що, зокрема, підтверджується тим, що відповідач перерахував частину суми у розмірі 4598,00 грн.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов'язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог в сумі 17362,11 грн. заборгованості по неоплаті вартості робіт, які проведені згідно Договору.

Відповідно частини 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Колегія суддів прийшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні у сумі 4598,00 грн. та три проценти річних у сумі 1522,95 грн. нараховані на суму простроченого боргу за період листопад 2004р. – вересень 2007р.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести, що ним не були порушені умови договору підряду №251 від 20.03.2004.

Відповідно  до приписів  статті 49 ГПК України,  витрати  щодо сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  підлягають відшкодуванню позивачеві пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

Судова колегія критично відноситься до посилань відповідача на те, що підрядником на даний час акт приймання виконаних робіт за Формою №КБ-2в для підписання замовнику не надавався, адже відповідно до Наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” акт типової форми №КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на основі журналу обліку виконаних робіт у двох примірниках і подається підрядником – замовнику.

Позивачем було надано Акти №14-2/1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2004р. №250 від 11.05.2004, №598 від 14.10.2004 типової форми №КБ-2в до Господарського суду Чернігівської області та як додатки до апеляційної скарги (апеляційна скарга з додатками направлялася відповідачу), вони підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками.

Слід звернути увагу на те, що суд першої інстанції неодноразово зобов'язував лише позивача надати  вищезазначені двосторонні акти приймання виконаних підрядних робіт, не приймаючи до уваги того факту, що зазначені двосторонні акти у встановленому порядку підписуються і підрядником і замовником.

Враховуючи зазначене, судова колегія  задовольняє апеляційну скаргу позивача, як обґрунтовану.

          Рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки суд першої інстанції  ухвалив судове рішення по неповно  з'ясованим  обставинам, що мають значення для справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

           1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 579”  задовольнити.

          2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2007 у справі № 7/222  скасувати .

          „Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області ( 14037, м.Чернігів,  проспект Миру,190-а, р/р 35226002000642 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 08589044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 579” (65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 217, р/р 260066484 в ОД Райффайзен Банк „Аваль” м.Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 32320065) 17362,11 грн. - основного боргу за виконані роботи, 6797,27 грн. – інфляційних, 1522,95 грн. – три проценти річних, 429,07 грн. - державного мита за подання позовної заяви, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 128,41 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ”.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

          3. Матеріали справи № 7/222 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.

 04.04.08 (відправлено)