Ухвала

від 20.03.2008 по справі 14/1051

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1051

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА    УХВАЛА

"20" березня 2008 р.                                                               Справа № 14/1051

Господарський суд Черкаської області у складі судді Хабазні Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовною заявою

ініціюючого кредиторасільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій –2000»

до боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія»

про визнання банкрутом відсутнього боржника, –

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 25.02.2008 про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор зобов'язувався надати суду до дня судового засідання довідку банків «з відомостями загального характеру про наявність ознак здійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, чи здійснювались боржником операції по рахунках протягом останніх дванадцяти місяців до порушення провадження у справі про банкрутство».

Оскільки витребувані судом відомості необхідні для розгляду справи про банкрутство боржника та оскільки такі відомості відсутні у ініціюючого кредитора, останнього судом, відповідно до статей 38 та 65 Господарського процесуального кодексу України, було уповноважено на їх отримання від установ банків. При цьому, у п.4 вказаної ухвали суду зобов'язано названі в ухвалі органи (в т.ч. і у станови банків) надати витребувані відомості ініціюючому кредитору, за зверненням його представника, або ж забезпечити їх надходження безпосередньо суду –до дня судового засідання, тобто до 13.03.2008. На виконання цієї ухвали ініціюючий кредитор листом від 10.03.2008 №1075/14-1051 звернувся до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаської обласної дирекції ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»(далі –відділення банку)  з клопотанням про надання витребуваних відомостей і додав до запиту копію ухвали суду. Однак, грубо порушуючи приписи закону та ухвали суду, листом від 12.03.2008 №3 відділення банку незаконно відмовило суду у наданні витребуваної інформації.

Посилання відділення банку на те, що ухвалою суду витребувано інформацію, яка містить банківську таємницю є безпідставною. Так ч.1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківською таємницею є «інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту». У ч.2 цієї статті приведено орієнтовний перелік тих відомостей, які є банківською таємницею. Аналіз зазначених норм вказує на те, що по-перше, банківською таємницею є конкретні відомості і конкретні факти про діяльність та фінансовий стан клієнта (як то конкретна сума коштів на рахунку, конкретна сума за певною операцією, учасники операції, дата операції, кількість операцій, обсяг коштів протягом конкретного періоду тощо) і, по-друге, її розголошення може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

У даному випадку судом не витребувувалась інформація про конкретні відомості і конкретні факти –від банків витребувана інформація загального характеру, яка повинна містити відповідь «так»чи «ні»на запитання про те чи був рух коштів протягом останніх двох місяців на рахунках боржника. Також у даному випадку надання запитаної інформації суду і кредитору (від розрахунків з яким боржник ухиляється), не може завдати шкоди боржнику, оскільки будь-яка шкода може виникнути лише за наявності конкретних: дії особи, розміру шкоди, причинного зв'язку та протиправності дії –витребовувана ж інформація не містить дані про конкретні дії та розмір, тому виключає можливість її заподіяння.

Крім того, будучи зареєстрований державою, суб'єкт підприємницької діяльності бере на себе певні зобов'язання, зокрема, подавати звітність та сплачувати борги у встановлені строки, незалежно від здійснення діяльності. Порушення цих обов'язків суб'єктом підприємницької діяльності є підставою для застосування примусових заходів з припинення його діяльності (ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», тощо). Так, наявність заборгованості і відсутність діяльності є підставою порушення провадження у справі про банкрутство. Жоден кредитор не може мати повної і достовірної інформації про свого боржника, тому факт, чи здійснює суб'єкт підприємницької діяльності таку діяльність, може бути установлений лише судом і лише шляхом витребування цієї інформації від органів та установ (в т.ч. і установ банків) які її мають і, в силу установленого у державі правопорядку, зобов'язані надавати її суду. Судом вимагаються саме ті відомості, перевірка наявності чи відсутності яких є необхідною умовою для вирішення питання про відсутність боржника за ознаками, вказаними у ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Саме суд вирішує чи є потреба розкривати банківську таємницю і в яких обсягах. У даному випадку судом прийняте рішення обмежитись витребуванням узагальненої інформації, яка не є банківською таємницею. Однак, виходячи із змісту цієї інформації та матеріалів справи суд надалі може прийти до висновку про необхідність розкриття банківської таємниці у порядку ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

При цьому суд підкреслює, що згідно з вищеназваною ухвалою суду порушено провадження про банкрутство боржника як відсутнього, тобто такого, щодо якого на момент порушення провадження у справі вже встановлено ознаки ухилення від виконання покладених на нього законом обов'язків, що законом установлено двотижневий строк прийняття рішення про визнання боржника банкрутом. Ненадання витребуваної інформації суду може розцінюватись як сприяння в ухиленні від виконання вимог закону боржником та затягування вирішення питання визнання його банкрутом.

Вказаними діями допущено порушення статті 124 Конституції України, статей 45, 65 Господарського процесуального кодексу України. Ці порушення чинного законодавства призвели до відкладення розгляду справи і понесення додаткових затрат держави на розгляд справи.

Зазначені обставини є підставою для винесення окремої ухвали і надіслання її Черкаській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»

Керуючись ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Надіслати окрему ухвалу Черкаській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль».

Черкаській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»вжити заходів для виявлення і усунення причин, що призвели до невиконання ухвали господарського суду від 25.02.2008 у справі №14/1051 Корсунь-Шевченківським відділенням, недопущення порушення ст. 45 Господарського процесуального кодексу України надалі та інформувати суд у місячний строк.

Суддя                                                                       Хабазня Ю.А.