Рішення

від 23.01.2014 по справі 359/4763/2013-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4763/2013-ц Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В. Провадження № 22-ц/780/107/14 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко Категорія 26 23.01.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.,

суддів: Олійника В.І., Іванової І.В.,

при секретарі : Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до з вказаним позовом. Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16.08.2007, в розмірі 292051,82 доларів США - звернути стягнення на земельну ділянку, яка належить відповідачу та незавершений будівництвом житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу майна (згідно договору іпотеки №б/н від 17.08.2007р.) позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; встановити початкову вартість предмету іпотеки 1 745 461 грн. 80 коп. та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між сторонами виникли кредитні відносини на підставі кредитного договору від 16.08.2007 року, ОСОБА_1 16.08.2007 року отримала кредит у розмірі 316 345.40 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.08.2037 року. Свої зобов'язання відповідач за кредитним договором належним чином не виконувала, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на жовтень 2012 року має заборгованість - 292 051,82 доларів США, яка складається з наступного: 222 163,39 доларів США- заборгованість за кредитом; 36 728,58 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 380,50 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 12 842,33 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору; 31,28 доларів США - штраф (фіксована частина); 13 905,74 доларів США - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 17.08.2007 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок готовністю якого 78%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підстав договору купівлі-продажу . Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 1 745 461 грн. 80 коп. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16.08.2007 року, в розмірі 292 051,82 доларів США - звернуто стягнення на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1200 га, (кадастровий номер 3220880903:02:001:0074), яка належить ОСОБА_1 та незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, готовність якого 78%, що належить ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (згідно договору іпотеки №б/н від 17.08.2007р.) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Встановлено початкову вартість предмету іпотеки 1 745 461 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 3 337гривень 70 копійок.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, при цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № К2Р6GК02830004, надалі Договір (а/с 11-16).

Відповідно до п.7.1 Договору Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 16 серпня 2007 року по 14 серпня 2037 року включно, у вигляді не відновлювальної кредитної лінії (надалі кредит" у розмірі 316 345,40 доларів на наступні цілі: купівля житлового будинку, в тому числі 86 345,40 доларів на оплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7. даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84 % у місяць на суму залишки заборгованості по кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі сумі 0, 2% від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, в момент надання кредиту 1,0% від суми кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту у відповідності із п. 3.11 даного договору і винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору.

Періодом сплати рахувати період з 10 по 15 число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за виключенням винагороди, яка сплачується в момент надання кредиту) здійснюється у наступному порядку:

щомісячно в період сплати позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 2 515,91 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору, котра складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно до п.7.4 договору у разі порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1., 2.2.4, 2.3.3. даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,11% щомісячно, розрахованих на суму непогашеної заборгованості у строк заборгованості по кредиту.

Таким чином, за вказаним Кредитним договором у Банку виникли зобов'язання надати відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором, а у ОСОБА_1 повернути отримані нею кредитні кошти у встановлений строк.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між сторонами був укладений Договір іпотеки № б/н від 17 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4., зареєстровано в реєстрі за № 4314 (а/с. 17-21), відповідно до якого ОСОБА_1 (Іпотекодавець) передала в іпотеку ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Іпотекодержателю) нерухоме майно: земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,1200 га (кадастровий номер 3220880903:02:001:0074), яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 17.08.2007 року за реєстровим номером 4310, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 17.08.2007 року за № 2289314; та незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять п'ять), готовність якого 78%, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу не завершеного будівництвом житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 17.08.2007 року за реєстровим номером 4306, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2289262.

На думку позивача відповідач належним чином умови договору не виконала, а тому у позивача виникло право звернути стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія не погоджується з судом першої інстанції щодо доведеності позовних вимог.

П. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

П. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Але всупереч цьому, позивач взагалі не надав будь-яких доказів щодо отримання відповідачем кредитних коштів. За таких обставин суд не може прийти до висновку про наявність будь-якої заборгованості за вказаним договором.

Більш того, колегія суддів критично оцінює наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором (а/с 8-10), адже розміри відсотків за користування кредитом необґрунтовано збільшені, починаючи з 16 жовтня 2008 року.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" "при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Але позивачем не надано жодного доказу про повідомлення відповідача щодо підвищення кредитної ставки. Більш того, відсутня згода відповідача про зміну кредитної ставки, починаючи з 01 липня 2010 року.

Отже наданий розрахунок не може бути підтвердженням наявності заборгованості у розмірах, заявлених позивачем.

За таких підстав, всупереч ст. 3 ЦПК України, позивач не довів факту порушення його прав, адже не надав доказів отримання кредитних коштів відповідачем, а також не довів загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті позивачу з вартості предмета іпотеки.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та постановленню нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: