Ухвала

від 05.12.2013 по справі 872/8416/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. справа № 804/4212/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 804/4212/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонярня "БудМайстер" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулось ТОВ «Бетонярня «БУДМАЙСТЕР» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000082250 від 28.01.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача щодо нікчемності правочинам внаслідок цього надав невірну правову оцінку досліджуваним господарським операціям позивача, неправильно застосував до відповідних відносин положення цивільного законодавства, а також дійшов до помилкових висновків про допущення позивачем низки порушень податкового законодавства. Зазначають про наявність всіх первинних документів за результатами виконання угод з контрагентами, що дають підстави для формування податкового кредиту позивачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013р. позов будо задоволенні. Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем відповідно до норм чинного законодавства було сформовано податковий кредит з ПДВ, та маються всі первинні документи. Також надано критичну оцінку щодо висновків податкового органу щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що позивачем до перевірки не було надано доказів перевезення товару, договорів та доказів оплати, а також не враховано, що контрагенти позивача не мали можливості виконати укладені угоди.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бетонярня «БУДМАЙСТЕР», код за ЄДРПОУ 23079576 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Парус-А» (код за ЄДРПОУ 25482454) у періоді за червень 2011 року та ТОВ «Техно-Люкс» (код за ЄДРПОУ 36639887) у періоді за жовтень 2011 року, та при подальшій реалізації придбаних товарів.

Підприємству до початку даної перевірки було направлено лист від 26.11.2012 року № 30392/10/22/5-2048 про надання документів та письмових пояснень при взаємовідносинах з ПП «Парус-А» (код за ЄДРПОУ 25482454) у періоді за червень 2011 року та ТОВ «Техно-Люкс» (код за ЄДРПОУ 36639887) у періоді за жовтень 2011 року та при подальшій реалізації товарів, за результатами якої складено акт від 08.01.2013р. № 3/22/5-23079576.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1 , п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, чим завищено розмір податкового кредиту в сумі 70935 грн., в тому числі: - за червень 2011 року 36271 грн.; - за жовтень 2011 року 34664 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акти перевірки іншої ДПІ контрагентів позивача, а також, що позивачем до перевірки не було надано доказів перевезення товару, договорів та доказів оплати, а також не враховано, що контрагенти позивача не мали можливості виконати укладені угоди.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082250 від 28 січня 2013 про збільшення ТОВ «Бетонярня «БУДМАЙСТЕР» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) у розмірі 88 669,00 грн. (за основнім платежем -70935,00 грн., за штрафними санкціями -17734,00 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Бетонярня «БУДМАЙСТЕР» та ПП «Парус-А» був укладений договір поставки щебеню №19/01/99 від 19.01.2011 року.

Копія зазначеного договору була надана до Західно-Донбаської об'єднаної ДПІ запитом №15822/22-1 від 07.08.2012 року, що підтверджується листом за вихідним № 473 від 16.08.012 року, а отже твердження відповідача викладені в Акті №3/22/5-23079576 від 08.01.2013 року (стор. 15).

На підтвердження виконання договору позивачем суду також надано копії документів: рахунок-фактура №000022 від 22.06.2011 року , рахунок-фактура №000000023 від 30.06.2011 року, видаткова накладна № D-00000020 від 30 червня 2011 року, видаткова накладна № D-00000018 від 22 червня 2011 року, податкова накладна №7 від 30.06.2011 року, податкова накладна №5 від 22.06.2011 року, товарно-транспортні накладні: № 663163 від 16.06.2011року, № 663162 від 16.06.2011 року, № 663194 від 17.06.2011року, №663150 від 17.06.2011 року, № 663230 від 18.06.2011 року, № 663221 від 18.06.2011 року, № 663231 від 18.06.2011 року, № 663232 від 20.06.2011 року, № 663233 від 20.06.2011 року, № 182224 від 21.06.2011 року, № 182225 від 21.06.2011 року, № 182095 від 23.06.2011 року, № 182096 від 23.06.2011 року, № 182097 від 23.06.2011 року, № 182206 від 23.06.2011 року, № 182205 від 24.06.2011 року, № 182175 від 24.06.2011 року, № 182133 від 24.06.2011 року, № 182147 від 24.06.2011 року, № 182148 від 24.06.2011 року, № 182149 від 24.06.2011 року, № 182150 від 24.06.2011 року, № 182151 від 25.06.2011 року, № 182162 від 25.06.2011 року, № 182142 від 25.06.2011 року, № 182127 від 25.06.2011 року, № 182128 від 29.06.2011 року, № 182129 від 29.06.2011 року, № 182130 від 29.06.2011 року, № 1822231 від 29.06.2011 року, № 182232 від 29.06.2011 року, № 182242 від 29.06.2011 року, № 182229 від 29.06.2011 року, № 182240 від 30.06.2011 року, № 182241 від 30.06.2011 року, № 182230 від 30.06.2011 року, № 182001 від 30.06.2011 року, № 182004 від 30.06.2011 року, № 182226 від 30.06.2011 року.

Також встановлено, що між ТОВ «Бетонярня «БУДМАЙСТЕР» та ТОВ «Техно-Люкс» був укладений договір поставки піску №010911/388 від 01.09.2011 року.

Копія зазначеного договору була надана до Західно-Донбаської об'єднаної ДПІ за її запитом №15822/22-1 від 07.08.2012 року, що підтверджується листом за вихідним № 473 від 16.08.012 року, а отже твердження Західно-Донбаської об'єднаної ДПІ викладені в Акті №3/22/5-23079576 від 08.01.2013 року (стор. 15).

На підтвердження виконання договору позивачем суду також надано копії документів: рахунок №102410 від 24.10.2011 року, рахунок № 102810 від 28.10.2011 року, видаткова накладна № 102810 від 28 жовтня 2011 року, видаткова накладна № 102410 від 24 жовтня 2011 року, податкова накладна №102410 від 24.10.2011 року, податкова накладна №102810 від 28.10.2011 року, податкова накладна № 102810 від 28.10.2011 року, товарно-транспортні накладні: ААК № 1 від 17.10.2011 року, ААК № 2 від 17.10.2011 року, ААК № 3 від 17.10.2011 року, ААК № 4 від 17.10.2011 року, ААК № 5 від 17.10.2011 року, ААК № 6 від 17.10.2011 року, ААК № 7 від 17.10.2011 року, № 12/25 від 18.10.2011 року, № 12/26 від 18.10.2011 року, № 12/27 від 18.10.2011року, № 12/28 від 18.10.2011 року, № 12/29 від 18.10.2011року, № 12/30 від 18.10.2011 року, № 12/31 від 18.10.2011 року, № 12/32 від 18.10.2011 року, № 12/33 від 18.10.2011 року, № 12/34 від 18.10.2011 року, № 5/1 від 20.10.2011 року, № 5/2 від 20.10.2011року, № 5/3 від 20.10.2011 року, № 5/4 від 20.10.2011 року, № 5/5 від 20.10.2011 року, № 5/6 від 20.10.2011 року, № 5/7 від 20.10.2011 року, № 5/8 від 20.10.2011 року, № 5/9 від 20.10.2011 року, № 1 від 21.10.2011 року, № 2 від 21.10.2011 року, № 3 від 21.10.2011 року, № 4 від 21.10.2011 року, № 5 від 21.10.2011 року, № 6 від 21.10.2011 року, № 7 від 21.10.2011 року, № 8 від 21.10.2011 року, ААК № 1 від 28.10.2011 року, ААК № 2 від 28.10.2011 року, ААК № 3 від 28.10.2011 року, ААК № 4 від 28.10.2011 року, ААК № 5 від 28.10.2011 року, ААК № 6 від 28.10.2011 року, ААК № 7 від 28.10.2011 року, ААК № 8 від 28.10.2011 року, ААК № 9 від 28.10.2011 року, ААК № 10 від 28.10.2011 року, ААК № 11 від 28.10.2011 року.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 168- 190).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо правосуб'єктності контрагентів позивача, відповідачем сумнівів не зазначено.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентом зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договору підтверджено матеріалами справи.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку з приводу висновків Акту перевірки щодо правочинів між позивачем та контрагентом, які на думку перевіряючих, порушує публічний порядок, а відтак, в силу вимог ст. 228 ЦК України є нікчемним та сумніву реальність вчиненого правочину, оскільки нереальність певного правочину та правові наслідки його вчинення встановлені ст. 234 ЦК України, а згідно із ч. 2 цієї статті фіктивний правочин є оспорюваним, а не нікчемним. Тому єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочинів, вчиненого між позивачем та контрагентами може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 804/4212/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонярня "БудМайстер" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник