Рішення

від 20.05.2008 по справі 11/2195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2008 р.Справа № 11/2195

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Донецька макаронна фабрика" м. Донецьк   

до Приватного підприємства "Застілля" м. Хмельницький

про стягнення 31 369, 97 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

Представники сторін:

Позивача: Горбатіков А.В. –представник за довіреністю №12-01/304 від 28.02.2008р.

Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача 31369,97грн., в тому числі 29391,32грн. основної заборгованості, 1210,22грн. пені, 586,67грн. індексу інфляції та 181,76грн. три відсотки річних відповідно до укладеного між сторонами договору на поставку макаронних виробів №243 від 11.12.2006р.

Ухвалою господарського суду від  10.04.2008 року порушено провадження у справі № 11/2195.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №3518781, з датою  вручення 17.04.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2008р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

11.12.2006р. між сторонами був укладений договір на поставку макаронних виробів №243.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов'язується поставити на адресу покупця (відповідача) макаронні вироби (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її. Підставою поставки являються узгоджені між сторонами даного договору домовленість (надалі - домовленість) (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно п. 2.2 договору поставка товару відповідно до заявок покупця здійснюється протягом 5 днів із дня поступлення заявки на адресу постачальника.

Пунктами 4.2, 6.1, 6.2 договору передбачено, що кількість продукції, що поставляється визначається покупцем та постачальником зважування та прорахунку місць. На кожну партію товару постачальником виписується товарно-транспортна накладна з відображенням у ній: найменування продукції за асортиментом, нетто, брутто, кількість місць, загальна вага поставки та ціна продукції. Поставка (відпуск) продукції здійснюється за цінами, що діють у постачальника на день поставки (відпуску) продукції, відповідно доданого прайс-листа, що відображаються в товарно-транспортних накладних за передоплатою (повною чи частиковою) чи з відстрочкою платежу –на протязі 15 календарних днів від дня отримання продукції.

На виконання умов договору позивачем відповідачу було відвантажено на підставі замовлень останнього, за товарно-транспортними накладними №МФ-0004937 від 29.11.2007р., №МФ-0005338 від 24.12.2007р., №МФ-0000351 від 28.01.2008р., №МФ-0000758 від 21.02.2008р. продукцію на загальну суму 63544,20грн.

Однак, відповідач повного розрахунку за поставлений товар не провів. Так в рахунок погашення існуючої заборгованості ним було сплачено 8229,50грн. та частково повернуто продукцію на загальну суму 25923,38грн.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 29391,32грн.

У відповідності до п. 7.1, у випадку несвоєчасної оплати отриманої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої суми за кожен день прострочення, за весь час прострочки. Сума заборгованості в даному випадку рахується з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 586,67грн. інфляційних втрат за період січень-лютий 2008 року,  181,76грн. 3% річних та 1210,22грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ЗАТ „Донецька макаронна фабрика”  підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, необхідно покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика” м. Донецьк до приватного підприємства „Застілля” м. Хмельницький про стягнення 31 369, 97грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Застілля” (м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 8, код ЗКПО 32517517) на користь закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика” (м. Донецьк, пр. Ілліча, 111, код ЗКПО 00382310) –31 369, 97грн. заборгованості, (з яких 29 391, 32грн. сума основного боргу, 1 210, 22грн. пені, 586, 67грн. суму інфляції, 181, 76грн. 3% річних), 313, 70 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя