Постанова

від 22.05.2008 по справі 16/2457-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2457-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" травня 2008 р.                                                            Справа №16/2457-А

За позовом Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі, м. Дунаївці

до Приватного підприємства „Товтри-Плюс”, м. Дунаївці

про стягнення 815,89 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків

Суддя     Магера В.В.                                                        Cекретар судового засідання Світко С.В.

Представники :

Від позивача  - Снігур В.В. - за довіреністю №1299/08 від 08.04.08р.

Від відповідача – не з'явився

За участю –Котик І.О. –прокурор відділу прокуратури області

         В судовому засіданні відповідно до ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

   Ухвалою суду від 23.04.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 22.05.2008 р. Сторони належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. Ухвала суду від 23.04.2008 р. сторонам надіслана (вих.№01-82 від 24.04.2008 р.).

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача подав позов в якому просить стягнути з відповідача 815,89 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

         Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, письмового заперечення на позов не надав, позовні вимоги по суті не оспорив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено  наступне:

         Приватне підприємство „Товтри-Плюс”, м. Дунаївці зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, і відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових  внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 24.03.2008 р., склалась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму  815,89 грн., з яких 135,27 грн. –заборгованість по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2007 р., 504,08 грн. - фінансові санкції та 176,54 грн. нарахування пені, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, розрахунком суми позову, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2007р., рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків, позивачем 06.02.08р. прийняті рішення №66, №67, №68 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Позивачем у судовому засіданні повідомлено, що рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені.

За наявності боргу позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу          № Ю-87 У від 04.03.2008 р., яка отримана останнім 13.03.08 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Дана вимога не перебуває на виконанні в органах ДВС, про що повідомлено представником позивача.

За таких обставин прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача  815,89 грн. заборгованості по страхових внесках.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

 Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

  Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства  України, незалежно від форми власності, виду діяльності  та  господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали  спеціальний   торговий патент), які   використовують  працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

  Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

  Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

  Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

          Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням          Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

    У разі якщо  страхувальник, який  одержав  вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

                На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. Судом враховується, що рішення про застосування фінансових санкцій та вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржені у встановленому Законом порядку.

        За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 815,89 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст. 4, 14, 69-71, 86,  104,  158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД-

П О С Т А Н О В И В :

       Позов Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі, м. Дунаївці до  Приватного підприємства „Товтри-Плюс”, м. Дунаївці про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на суму 815,89 грн. задовольнити.

       Стягнути з Приватного підприємства „Товтри-Плюс”, м. Дунаївці (вул. Робоча, 51, код 32875113) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі, м. Дунаївці (вул. Шевченка, 71, код 06952405) заборгованість по сплаті страхових внесків  на суму 815,89 грн. ( вісімсот п'ятнадцять гривень 89 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Магера