Рішення

від 24.07.2008 по справі 33/76-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/76-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2008 р.                                                            Справа № 33/76-08

вх. № 3311/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Кучеренко О.М., дов. б/н від 29.04.2008р.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ЕКП-Прогрес", м. Харків  

до  Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства, м.Ізюм    

про стягнення 31516,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 31516,56грн., у тому числі 22300,00грн - основного боргу, 7082,40грн. - інфляційних витрат та 1134,16грн. - 3% річних за договором №2/07, укладеним між сторонами 04.07.2006 року. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання в частині  оплати послуг за договором, у зв"язку з чим утворилась заборгованнісь, яка до цього часу не погашена.

Представник відповідача  проти позову заперечує  з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

04.07.2006р.  між сторонами було укладено  договір  № 2/07. У  відповідності до умов договору  відповідач (Замовник) доручив,  а позивач ( Підрядчик) прийняв на себе виконання  робіт, перелік яких  визначено п 1.1 договору.  У відповідності до пунктів 2.1.,2.2  договору  договірна  вартість  робіт в розмірі  29000 грн. мала бути оплачена відповідачем  поетапно у відповідності з графіком фінансування робіт( додаток № 3 до договору). Додатком № 3 було передбачені строки оплати за договором, а саме в  липні 2006р. -9000 грн., в серпні 2006р.-10000 грн. та  в вересні 2006р. -10000 грн.  

Позивач виконав належним чином  зобов'язання  за  договором, що підтверджується  актами передачі-приймання виконаних робіт від  31.08.2006р. та 29.09.2006р. до  договору № 2/07 за першим,  другим та  третім етапами на  загальну суму 29000 грн.   Акти скріплені печатками  та підписані  керівниками  сторін.  Але відповідач  не виконав належним чином взяті на себе  зобов'язання, відмовився від виконання  обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі   вартість виконаних робіт,    внаслідок чого   утворилась   заборгованість     в  сумі    22300,00 грн.,   яка  відповідачем до цього  часу не  погашена.

Своїми діями відповідач порушив  умови  договору  та вимоги ст. 526 ЦК України, де  зазначено, що зобов'язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства.  За таких підстав  суд вважає вимогу позивача про стягнення 22300,00 грн. боргу   обгрунтованою  та   підлягаючою  задоволенню.

У відповідності із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання  зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми  боргу, тому   позовні вимоги  в частині стягнення  1134,16 грн. 3% річних та  8082,40  грн. інфляційних  обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 305,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн.  покласти  на відповідача, з вини якого спір  доведено до суду.

Щодо   стягнення з  відповідача в якості  судових витрат  витрат по сплаті  правової  допомоги  в  сумі 1000 грн., слід  зазначити  наступне.

Відповідно до    частини    3    статті   48   Господарського процесуального кодексу України  витрати,  що підлягають сплаті  за послуги адвоката,  визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія  вказаного закону  поширюється тільки  на  осіб, які  є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом  наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру",  яка зазначає,  що адвокатом може  бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або  помічника  адвоката  не  менше  двох  років,  склав  кваліфікаційні іспити,  одержав свідоцтво про право на  зайняття  адвокатською  діяльністю  та  прийняв  присягу адвоката України.

Таким чином,  стаття 44 Господарського процесуального кодексу України  передбачає відшкодування сум в якості  судових витрат,  які  були  сплачені  стороною  за отримання  послуг,   лише адвокатам, а не будь-яким  представником.

Договір N    1-С    від    29.04.2008     між     Приватним підприємством «ПРАВОЗАЩИТА БИЗНЕСА И ГРАЖДАН» та ООО «ЄКП-ПРОГРЕСС» укладено про надання юридичних послуг,  тобто в даному випадку юридична  допомога  надавалася  не   адвокатом чи  адвокатським бюро, а  юридичною  фірмою.

Витрати позивача   не мають   обов'язкового  характеру  і  правові  підстави   щодо  віднесення  цих  витрат  до  судових  витрат   відсутні.

Керуючись ст.ст. 526,  625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -   

ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити.

Стягнути з   Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного   підприємства ( 64303,Харківська обл.., м. Ізюм, вул. Калініна,11, в тому числі р/ рахунок 26009301760109  в АК ПІБ м. Ізюма, МФО 351492, ід. код 24673063 )  на   користь     Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКП-ПРОГРЕС»( 61085, м.Харків, вул..Гризодубова,68, в тому числі р/рахунок 26006404167001 у ХГРУ «ПриватБанка»м.Харкова, МФО 351533, ід. код 32239300) 22300,00 грн. боргу, 7082,40 грн. інфляційних , 3 % річних в сумі 1134,16 грн., 305,16 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат   на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

        Видати наказ   після набрання  рішенням законної сили.

Суддя