Постанова

від 13.08.2008 по справі 19/313-16/423

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/313-16/423

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

13.08.08 р.                                                                                          № 19/313-16/423          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Разіної Т. І

                                                  Чорногуза М. Г.

судді-доповідача

розглянув апеляційну скаргу  ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління

за позовом          ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління

до                    Колективне підприємство "Інвентаризатор"

про                    визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2006 року відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління (далі-позивач, ВАТ Полтавське ТУ «Укрнафта») звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до колективного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор (далі-відповідач-1) про визнання права власності на приміщення продовольчого магазину «Джерело», розташованого у підземному переході за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 24-б та про зобов'язання зареєструвати право власності на вказане приміщення.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.03.2007 року (суддя Безрук Т.М.) у позові відмовлено з тих мотивів, що предметом договору № 191 від 17.07.2002 року, укладеного між позивачем і третьою особою, визначено одержання права на розміщення у підземному переході магазину «Продовольчі товари», загальною площею 84,1 кв.м., а не права власності, доказів передачі позивачеві права власності на приміщення магазину сторони суду не надали.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року (головуючий суддя –Агрикова О.В., судді: Писана Т.О., Жук Г.А.) рішення господарського суду Полтавської області від 20.03.2007 року залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2007 року (головуючий суддя –Кочерова Н.О., судді: Рибак В.В., Черкащенко М.М.) постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року та рішення господарського суду Полтавської області від 20.03.2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегією суддів суду касаційної інстанції, зокрема зазначено, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги ст.43 ГПК України і постановили незаконні судові рішення та не врахували суттєві обставини справи, які мають важливе значення для правильного вирішення спору.

За оцінкою суду касаційної інстанції судами безпідставно не взято до уваги:

укладений між сторонами контракт на виконання проектно-вишукувальних робіт, Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 31.10.2002 року, де зазначено, що державній комісії пред'явлений закінчений будівництвом продовольчий магазин «Джерело», а не підземний перехід на перехресті вулиць Шевченка і Фрунзе, як зазначили суди попередніх інстанцій. Крім того, в акті зазначено, що даний об'єкт збудований згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт, виданим Міськінспекцією ДАБК від 21.08.2002 року № 149. Даний Акт, згідно з ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень»є підставою для державної реєстрації прав та посвідчує виникнення речових прав на нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.04.2008 року у справі № 19/313-16/423 (суддя Тимощенко О.М.) за результатами нового розгляду справи відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на приміщення продовольчого магазину «Джерело», розташованого у підземному переході за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе,24б, в частині позовних вимог про зобов'язання КП Полтавського БТІ «Інвентаризатор»зареєструвати право власності провадження у справі припинено.

Рішення мотивовано тим, що умовами договору № 191 від 17.07.2002 року не передбачався перехід права власності на магазин до позивача. Щодо припинення провадження в частині позовних вимог про зобов'язання зареєструвати право власності судом зазначено, що така вимога може бути розглянута тільки за правилами визначеними КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2008 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням проводити розгляд апеляційної скарги без участі їх представника.

Відповідач-2 Виконавчий комітет Полтавської міської ради надав відзив, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що договором № 191 від 17.07.2002 року не передбачався перехід права власності на магазин до позивача.

Відповідач-3 Комунальне підприємство «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця Полтавської міської ради»у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Третя особа Головне управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради надало відзив, в якому також стверджує, що доводи апеляційного оскарження є безпідставними, оскільки договором № 191 від 17.07.2002 року не передбачався перехід права власності на магазин до позивача.

Ухвалою від 29.05.2008 року Київським міжобласним апеляційним  господарським судом за апеляційною скаргою позивача порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2008 року. У судовому засіданні від 06.08.2008 року, колегією суддів оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін,  дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції  фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу засідання тендерної комісії по розгляду кращих пропозицій по розміщенню об'єктів торгівлі та обслуговування населення в підземному переході на перехресті вулиць Шевченка та Фрунзе від 23.07.2002 року, затвердженого Розпорядженням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 547-р від 26.07.02р. Полтавському тампонажному управлінню ВАТ «Укрнафта», як переможцю конкурсу на розміщення об'єктів торгівлі та обслуговування в підземному переході за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 246 - виділено площу 84,1 кв.м для розміщення продовольчого магазину «Джерело».

На виконання п.2 Розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 517-р від 15.07.02р. між Головним управлінням капітального будівництва виконкому Полтавської міської ради та Полтавським ТУ ВАТ «Укрнафта»укладено Договір № 191 від 17 липня 2002 року (далі Договір), предметом якого є внесення переможцем конкурсу коштів в сумі 134 560 грн. 00 коп. для одержання права на розміщення у підземному переході магазину продовольчих товарів «Джерело», загальною площею 84,1 кв.м.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору одержані від переможця конкурсу кошти «Замовник»зобов'язаний використати виключно для фінансування будівництва підземного переходу на перетині вулиць Фрунзе і Шевченка.

Відповідно до п.2.1.3. Договору Полтавське ТУ зобов'язане виконати за власний рахунок облаштування продовольчого магазину «Джерело»та ввести його в експлуатацію відповідним актом.

Магазин продовольчих товарів введений в експлуатацію Актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію, відповідно до вимог державних будівельних норм України (ДНБ А.3.1 - 3 - 94), якими передбачений порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що не є державною власністю і їх введення в експлуатацію здійснюється за рішенням, яке приймається державною технічною комісією.

Відповідно до п. 5.4 Договору при виконанні умов розділу 2 Договору магазин продовольчих товарів у підземному переході передається Полтавському ТУ на правах власності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо безпідставності доводів відповідача-2 про те, що не може бути прийнятий до уваги судом пункт 5.4 договору № 191, з тих підстав, що він написаний рукописним текстом, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що вступна частина договору № 191 від 17.07.2002 року (т.1 а.с.28) складена з використанням рукописного тексту, у розділі 1 договору рукописним текстом визначено назву об'єкта –магазин «Продовольчі товари», також рукописним текстом вказана загальна площа магазину –84,1 м.кв. У розділі 2 договору рукописним текстом вписано розмір коштів, які мав перерахувати позивач –134 560 грн. 00 коп. та які згідно з пунктом 2.2.1 договору були використані виключно для фінансування будівництва підземного переходу на перетині вулиць Фрунзе і Шевченка.

Тобто, майже половина тексту договору складена рукописним текстом, про що представник відповідача-2 не заперечувала.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтвердила, що договір № 191 від 17.07.2002 року був належно укладений, взяті на себе зобов'язання за договором сторонами виконані у повному обсязі, у свою чергу представник заперечувала тільки проти пункту 5.4. договору, посилаючись на те, що він не був узгоджений сторонами договору.

Колегія суддів вважає за необхідне відхилити вищевказані доводи відповідача-2 з тих підстав, що матеріали даної справи не містять доказів які б підтвердили, що договір № 191 від 17.07.2002 року був визнаний у визначеному законодавством порядку недійсним повністю або частково.

На переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду висновки суду першої інстанції про те, що договором передбачено право Полтавського ТУ лише на розміщення магазину в підземному переході, а не на його будівництво з подальшим набуттям прав власності на нього також не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються тим, що на виконання будівельно-монтажних робіт Полтавським ТУ отриманий Дозвіл № 149 від 21.08.2002р., виданий Полтавською міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Полтавської міської ради, про що зазначено у Акті державної технічної комісії про приймання в експлуатацію продовольчого магазину «Джерело».

При цьому, колегією суддів суду апеляційної інстанції враховані зауваження Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 25.10.2007 року: «Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 31.10.2002 року, де зазначено, що державній комісії пред'явлений закінчений будівництвом продовольчий магазин «Джерело», а не підземний перехід на перехресті вулиць Шевченка і Фрунзе, як зазначили суди попередніх інстанцій. Крім того, в акті зазначено, що даний об'єкт збудований згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт, виданим Міськінспекцією ДАБК від 21.08.2002 року № 149. Даний Акт, згідно з ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень»є підставою для державної реєстрації прав та посвідчує виникнення речових прав на нерухоме майно.».

Відповідно  до  ст.   331   Цивільного  кодексу  України  право  власності  на нову  річ,  яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.

Пунктом 2 цієї статті визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 3 цієї статті визначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Матеріалами справи підтверджено, що будівництво продовольчого магазину «Джерело»закінчено, що підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 31.10.2002 року.

Перехід права власності на магазин продовольчих товарів в даному випадку передбачений Договором, при умові виконання розділу 2 договору. А отже, немає необхідності в будь-яких інших доказах передачі права власності до Полтавського ТУ.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає до уваги тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Участь Полтавського ТУ у фінансуванні будівництва підземного переходу, а також у будівництві приміщення продовольчого магазину «Джерело»підтверджена матеріалами справи, а саме копіями платіжних доручень про перерахування коштів, наданим позивачем Актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію магазину, який відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень»є підставою для державної реєстрації прав та посвідчує виникнення речових прав на нерухоме майно.

Замовником будівництва продовольчого магазину «Джерело»виступало Полтавське тампонажне управління ВАТ «Укрнафта». Будівництво та облаштування продовольчого магазину проводилось виключно за кошти Полтавського ТУ ВАТ «Укрнафта», про що свідчать у матеріалах справи копії договорів на надання послуг, робочі креслення по гастроному та копія зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва продовольчого магазину, з якого вбачається, що на будівництво магазину «Гастроном»(продовольчий магазин «Джерело») витрачено коштів в сумі 324 641 грн. 00 коп. З часу введення в експлуатацію, приміщення продовольчого магазину «Джерело» перебуває на балансі позивача.

Посилання господарського суду на заперечення відповідача-2 виконавчого комітету Полтавської міської ради, що підземний перехід по вул. Фрунзе, 24-Б є об'єктом комунальної власності та належить територіальній громаді міста, оскільки балансоутримувачем являється комунальне підприємство «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради є безпідставним, оскільки перебування на балансі не є підставою для набуття права власності.

Також необхідно зауважити, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції право власності за територіальною громадою міста у встановленому порядку не зареєстровано та докази, що це б підтвердили суду відповідачами не надавалися.

Колегією суддів також враховано те, що ВАТ «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління просить визнати право власності не на підземний перехід, який перебуває на балансі міста, а на магазин продовольчих товарів «Джерело», побудований за власні кошти, що є частиною підземного переходу.

Згідно з ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Пунктом 2 цієї статті визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Об'єкти визнаються нерухомістю, поки існує зв'язок з землею.

За оцінкою колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду введений в експлуатацію продовольчий магазин «Джерело», розташований у підземному переході за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 24-б відноситься до нерухомої речі у розумінні ст.181 ЦК України.

На замовлення Полтавського ТУ в червні 2006 року КП Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»виготовило технічний паспорт на магазин «Джерело».

Проте, листом № 2108 від 10.08.2006р. КП Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»відмовило позивачу у реєстрації права власності на продовольчий магазин «Джерело».

Відповідно до ст.182 ЦК України відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначена як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, що у даному випадку має місце.

Колективне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»здійснює реєстрацію відповідно до п. 5 розділу V Прикінцевих положень вказаного Закону.

Відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 господарські спори про захист права власності, в тому числі з визнанням цього права підвідомчі господарським судам.

Оскільки, вимоги позивача щодо визнання права власності та зобов'язанням його зареєструвати взаємопов'язані між собою, їх слід розглядати у порядку господарського судочинства разом зі спором про визнання самого права власності.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п.2 ст.103, ч.1 п.1, п.2,п.4 ст.104 ГПК України колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні вищенаведених норм матеріального права тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито покладається при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.2 ст.103, ч.1 п.1, п.2, п.4 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління на рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2008р. у справі № 19/313-16/423 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2008р. у справі № 19/313-16/423 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати право власності за відкритим акціонерним товариства «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління на приміщення продовольчого магазину «Джерело», що розташований у підземному переході за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 24б.

5. Зобов'язати колективне підприємство Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»провести реєстрацію права власності за відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління на приміщення продовольчого магазину «Джерело», що розташований у підземному переході за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 24б.

6. Стягнути з колективного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор, м. Полтава; виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава; комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця Полтавської міської ради», м. Полтава на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі структурної одиниці Полтавського тампонажного управління (код ЄДРПОУ 00143113) по 28 грн. 33 коп. державного мита та по 39 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, по 14 грн. 17 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити господарському суду Полтавської області.

8. Матеріали справи № 19/313-16/423 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Зеленіна  Н.І.

Судді:

                                                                                                    Разіна Т. І

                                                                                                    Чорногуз М. Г.

Дата відправки