Постанова

від 18.08.2008 по справі 15/144 (9/176)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/144 (9/176)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.08.2008                                                                                           № 15/144 (9/176)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача: не з'явився,

 від відповідача: Буряк О.І. (за дов.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2008

 у справі № 15/144 (9/176)  

 за позовом                               Сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"

 про                                                  стягнення 57949,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

 11.09.2006 Сільськогосподарський кооператив ім. Мічуріна звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” про стягнення 57 949, 34 грн.

Позов мотивований тим, що відповідно до договору, укладеного між сторонами, Сільськогосподарським кооперативом ім. Мічуріна Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” надано 674 гектарів орної земельної ділянки, за яку відповідач позивачу за 2004 рік повинен здійснити оплату в розмірі 1% вартості земельних паїв та земельного податку.  Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” оплату не здійснило, чим фактично заборгувало Сільськогосподарському кооперативу ім. Мічуріна 57 949, 34 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2008р.  у справі № 15/144 (9/176) позов Сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна  задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” на користь Сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна 53 305, 86 грн. основного боргу, 533, 05 грн. державного мита та 108, 54 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апелянт не погоджується з прийнятим рішенням в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегією суддів встановлено наступне:

23.12.2003 між Приватним виробничо – комерційним підприємством „Інтрансавтострой” (Сторона 1) та Сільськогосподарським кооперативом ім. Мічуріна (Сторона 2) було укладено договір про спільну господарську діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на території СК ім. Мічуріна .

Правонаступником Приватного виробничо – комерційного підприємства „Інтрансавтострой” є Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”, що встановлено Статутом останнього.

Відповідно до пункту 4 Договору внеском Сторони 2, передані Стороні 1 у період дії даного Договору – 674га орної землі. Внеском Сторони 1 – безпосередня трудова діяльність, а також оплата за використання землі в розмірі 1% вартості земельних паїв та земельного податку.

Термін дії Договору встановлено сторонами до 01.01.2005, а порядок розрахунків до 31.12. щороку.

Позивач (Сільськогосподарський кооператив ім. Мічуріна) зазначає, що відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, тому позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся з позовом до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57 949, 34 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення про задоволення позову послався на  довідки Волосівської сільської ради Менського району Чернігівської області про те, що станом на 01.01.2004 СК ім. Мічуріна зареєструвало 275 договорів з власниками земельних паїв загальною площею 1 267, 75га., виконкому Волосівської сільської ради Менського району про те, що в 2004 році було заключено і зареєстровано всього 282 договори оренди із ПВКП „Інтрансавтострой” на загальну площу 1097га (більше договорів оренди ПВКП „Інтрансавтострой” на території Волосківської сільської ради не заключав і земельними ділянками не користувався), Управління сільського господарства і продовольства Менської райдержадміністрації про те, що в ПВКП „Інтрансавтострой” на орендованих землях Волосківської та Хлистівської сільських рад Менського району, згідно з державною статистичною звітністю (форма № 4-сг), посівні площі сільськогосподарських культур становили в 2004 році – 1993га.

З вказаних довідок суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідачем в 2004 році на території Волосківської сільради використовувалось 1 715, 90га землі з яких 1097га на підставі договорів оренди з власниками земельних паїв, а решта 618, 90га на підставі Договору від 23.12.2003р. укладеного з відповідачем.

В свою чергу, умовами Договору чітко передбачено, що внеском позивача є 674га орної землі, а не 618, 90га.

Також, судом не було враховано те, що жодна з наданих довідок не містять даних про розмір землі, що були передані позивачем відповідачу по Договору від 23.12.2003.

Застосувавши статтю 35 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції встановлено, що у справі № 9/117, що розглянута Господарським судом Чернігівської області з винесенням рішення 16.11.2005, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 залишено без змін, встановлено, що між тими ж сторонами 04.05.2003 було укладено договір про спільну діяльність яким передбачено, що внеском СК ім. Мічуріна за договором є передані в період дії договору 210 га орної землі, а внеском ПВКП „Інтрансавтострой” є безпосередня трудова діяльність та оплата за використання землі в розмірі 1% вартості земельних паїв та земельного податку. Вказаним рішенням підтверджено виконання СК ім..Мічуріна  в спільну діяльність в частині передачі 207,02 га землі та стягнуто з ПВКП „Інтрансавтострой” стягнуто 17879,49 грн. боргу.

Такий висновок місцевого господарського суду не відповідає обставинам справи, оскільки в справі № 9/117 судом встановлений факт про використання відповідачем землі по іншому договору про спільну діяльність ніж договір у справі № 15/144 (9/176), про що свідчать різні дати договорів та площі земельних ділянок, які вказані в договорах.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно застосував ст.35 ГПК України .

Відповідно до умов Договору внеском Сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна є передача в користування 674га орної землі , а оплата здійснюється за використання земельної ділянки.

З огляду на принцип належності і допустимості доказів (ст.34 ГПК України) , в даному випадку щодо виконання п.4 Договору стосовно передачі землі належним доказом  повинен виступати відповідний Акт прийому-передачі 674 га. орної землі, підписаний уповноваженими представниками  обох сторін та скріплений їх печатками. Однак, такого Акту ні в суді першої інстанції ні в апеляційній сторонами не надано. При цьому апелянт стверджує , що зазначена площа землі йому не передавалася, а тому такий Акт  не складався.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінюючи вищенаведені обставини, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2008 по справі   № 15/144 (9/176) не відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже є підстави для його скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга, як обґрунтована, підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів передачі орної землі по договору, в позові слід відмовити.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” задовольнити

Рішення Господарського суду Чернігівської області 24.04.2008 у справі № 15/144 (9/176) скасувати.

В позові відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу ім.. Мічуріна, с. Волосківці Менського району, вул. 1 Травня, 43, код 03797329, ( р/р 26007377724001 в Менській філії АКБ „Приватбанк” ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”, смт. Михайло - Коцюбинське Чернігівського району, вул. Шевченка, 2 б, код 24835301, ( р/р 2600858559 в ЧОД АППБ „Аваль” ) 269, 74 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 15/144 (9/176) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді