Постанова

від 20.01.2014 по справі 815/8159/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/8159/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило:

- скасувати наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 1501 від 28.05.2013 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС", внаслідок якої складено Акт від 10.06.2013 року № 3350/22-4/31185987 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 31185987, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП "Ларс" (код ЄДРПОУ 24536580) за січень 2012 року та ТОВ "Механік-Центр Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 33412570) за жовтень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001532240 від 01.07.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001542240 від 01.07.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001552240 від 01.07.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000142210 від 17.09.2013 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач заначив, що підставою для проведення перевірки стало прийняття наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1501 від 28.05.2013 р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» відповідно до положень пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Позивач вказав, що письмовий запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.04.2013 року за вих. № 16437/10/22-4 складено із порушеннями п.73.3 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, а відтак ДПІ проведеною перевіркою грубо порушила право платника податків щодо звільнення від обов'язку надавати відповідь на запит у випадку, передбаченому п.16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, та вийшла за межі повноважень, порушуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України. Позивач зазначив, що Пунктом 16 Порядку №1245 передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Таким чином, ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не мало законних підстав для задоволення Запиту ДПІ від 16.04.2013 р. вих. № 16437/10/22-4, про що ТОВ «РАФ-ПЛЮС» повідомило ДПІ листом № 287 від 29.04.2013 р. З урахуванням зазначеного, ТОВ «РАФ-ПЛЮС» вважає, що ДПІ безпідставно прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки пп.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України встановлює критерій обов'язковості для звернення із запитом до платника податків, який не був дотриманий з огляду на викладене, натомість право позивача щодо звільнення від обов'язку надавати відповідь - грубо порушено.

Також позивач вказав, що у період з 29.05.2013 року по 03.06.2013 року уповноваженими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «РАФ-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Ларс» (код ЄДРПОУ 24536580) за січень 2012 року та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 33412570) за жовтень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами перевірки складено акт № 3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РАФ-ПЛЮС» п.198.1., п.198.2., п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1., п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, та п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України.

01.07.2013 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі акту № 3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001532240, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 799 грн.;

- № 0001542240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1032, 00 грн.

- № 0001552240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 26 774,00 грн.

Крім того, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142210 від 17.09.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 66961 грн.

Позивач не згоден з висновками даного Акту, вважає їх необґрунтованими, дії податкового органу по проведенню перевірки незаконними та такими, які суперечать вимогам законодавства України, а винесені податкові повідомлення-рішення відповідно підлягають скасуванню, оскільки при проведенні перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» надало усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, у тому числі, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції; податковий статус учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів,понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Також позивач вказав, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не порушувало вимог п.138.2 Податкового кодексу України, оскільки видаткові накладні, акти прийому-передачі послуг, які підтверджують факт приймання товарів та послуг від ТОВ Механік-Центр Мегаполіс» та МПП «Ларс», були надані до ДПІ в ході перевірки, що підтверджується Актом перевірки; товари та послуги, які були отримані, використані ТОВ «РАФ-ПЛЮС» в господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився без поважної причини, письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами згідно ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

09.11.2000 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" за № 1556 120 0000 005148, у зв'язку зі зміною місцезнаходження перереєстровано 16.02.2011 року, Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №255186.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" взято на податковий облік 24 листопада 2000 року за №4316, станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС.

Згідно Довідки АА № 585228 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "РАФ-ПЛЮС" здійснює наступні види діяльності:

- 38.11 Збирання безпечних відходів;

- 38.21. Оброблення та видалення безпечних відходів;

- 38.32. Відновлення відсортованих відходів;

- 93.13.Діяльність фітнес - центрів;

- 46.77.Оптова торгівля відходами та брухтом;

- 46.90.Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що 16.04.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС надіслано ТОВ «РАФ-ПЛЮС» запит №16437/10/22-4 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з МПП «ЛАРС», код ЄДРПОУ 24536580 за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 року, ТОВ «МЕХАНІК-ЦЕНТР» МЕГАПОЛІС» ; код ЄДРПОУ 33412570 за період 01.10.2011 по 31.10.2011 року, а також відобразити:

1. Ким і коли зареєстровано підприємство;

2. Дату постановки на податковий облік;

3. Код за ЄДРПОУ;

4. Юридична адреса та фактичне місце знаходження, наявність офісних та складських приміщень (у разі оренди зазначити на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма, стан розрахунків);

5. Наявність виробничих потужностей, транспортних засобів (у разі оренди зазначити на підставі яких документів);

6. Форма власності;

7. Засновники: прізвище, ім'я та по-батькові, ідентифікаційний код, розмір в уставному фонді;

8.Види діяльності відповідно до кодів ЗКГНГ та КВЕД;

9.Індивідуальний податковий номер;

10.Наявність відкритих в установах банків рахунків;

11.Реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

12.Свідоцтво платника податку на додану вартість;

13.Договори, згідно яких відбувалися купіля-продаж ТМЦ (послуги);

14.Довіреності на отримання ТМЦ (послуги); товарних накладних, податкових накладних, довіреностей, ТТН, акти прийому - передачі;

15.Видаткові та прибуткові накладні на ТМЦ, акти виконаних робіт (послуг).

16.Журнали-ордери по рахунках: 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 90 «Собівартість реалізації», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 31 «Рахунки у банківських установах», 30 «Каса», та додатки до них.

17.Інформації щодо реалізації чи використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг);

18.Відомості руху товарно-матеріальних цінностей (рахунки 20,28);

19.Інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані зі здійсненням фінансово

господарських операцій між вищезазначеними контрагентами.

29 квітня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" надіслано до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області лист за № 287 з проханням уточнити законодавчо встановлені підстави для надіслання запиту.

28.05.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято наказ №1501 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Ларс» (код ЄДРПОУ 24536580) та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 33412570).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29.05.2013 року по 03.06.2013 року уповноваженими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «РАФ-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Ларс» (код ЄДРПОУ 24536580) за січень 2012 року та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 33412570) за жовтень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РАФ-ПЛЮС»:

- п.198.1., п.198.2., п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1., п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 17 849 грн.;

- п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1032 грн., та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 року всього у розмірі 17 799 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів по контрагентам: ТОВ „Механік - Центр Мегаполіс", код ЄДРПОУ 33412570, за 4 квартал 2011 року на суму 1032 грн.; МПП «Ларс», код за ЄДРПОУ 24536580, за 1 квартал 2012 року завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств всього у розмірі 17 799 грн.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п.78.1.1 ст.78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245(далі за текстом - Порядок 1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються:

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 16 Порядку №1245 передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що письмовий запит Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 16.04.2013 року за вих. № 16437/10/22-4 складено із порушеннями п.73.3 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку № 1245, оскільки не зазначено в запиті жодної конкретної підстави з вищевказаного переліку підстав.

Таким чином, у письмовому запиті Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 16.04.2013 року №16437/10/22-4, в порушення ст.73.3 Податкового Кодексу України, запитується подання інформації без наявності підстави її надання, та не міститься викладення фактів порушення ТОВ «РАФ-ПЛЮС» вимог податкового чи іншого законодавства, а тому суд вважає, що позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на вищевказаний запит, який не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС винесено наказ від 28.05.2013 року №1501 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Ларс» (код ЄДРПОУ 24536580) та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 33412570) - за відсутності законних підстав, а тому вищевказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, та як наслідок дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» за наказом від 28.05.2013 року №1501 та складання акту №3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року, слід також визнати протиправними.

Судом встановлено, що 01.07.2013 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі акту № 3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001552240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 26 774,00 грн., із них: 17849,00 за основним платежем, та 8925,00грн. - штрафними санкціями;

- № 0001532240, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 799 грн.;

- № 0001542240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1032, 00 грн.

Також, 17.09.2013 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000142210, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 66961 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, 05.01.2012 року між МПП «Ларс» (постачальник) та ТОВ «РАФ-ПЛЮС»(покупець) укладено договір поставки №185/48 ПТ. Згідно умов п.1.1. Договору, на умовах викладених в дійсному договорі, постачальник зобов'язується поставляти покупцю поліграфічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її та своєчасно оплатити.

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором з МПП «Ларс», та подальшого використання поліграфічної продукції ТОВ «РАФ-ПЛЮС» було надано наступні документи:

- копія видаткової накладної № 182 від 30.01.2012 року на суму 51912 грн., в т.ч. ПДВ 8652 грн.;

- копія податкової накладної № 182 від 30.01.2012 року на суму 51912 грн., в т.ч. ПДВ 8652 грн.;

- копія Акту № 00003 на списання ТМЦ від 31.01.2012 року;

- копія Акту № 00067 на списання ТМЦ від 29.02.2012 року;

- копія Акту № 00165 на списання ТМЦ від 31.03.2012 р.

03.01.2012 року між МПП «Ларс» (виконавець) та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» (замовник) укладено договір № 26/23ПКД-0 про надання послуг. Згідно умов п.1.1., на умовах викладених в дійсному договорі, виконавець зобов'язується по дорученню замовника здійснити пошук даних по підприємствах, в результаті діяльності яких створюється значна кількість відходів (далі - Клієнти), складання бази вказаних Клієнтів, здійснення поштової розсилки рекламних матеріалів згідно даних бази Клієнтів, а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та сплатити за них.

03.01.2012 року між МПП «Ларс» (виконавець) та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» (замовник) до Договору № 26/23ПКД-0 від 03.01.2012 року складено протокол узгодження договірної ціни, згідно умов якого вартість робіт виконавця по пошуку даних по підприємствах, в результаті діяльності яких створюються значна кількість відходів, здійснення поштової розсилки рекламних матеріалів складає 49800 грн.

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором з МПП «Ларс», ТОВ «РАФ-ПЛЮС» було надано наступні документи:

- копія Акту прийму-передачі виконаних робіт від 31.01.2012 року до Договору №26/23ПКД-0 від 03.01.2012 року;

- копія Податкової накладної № 243 від 31.01.2012 року на суму 49 800 грн., в т.ч. ПДВ 8300 грн.

Суми Податку на додану вартість за вищенаведеними податковими накладними включено ТОВ „Раф-плюс" до податкового кредиту:

- декларація з ПДВ за січень 2012 року №9007399134 від 21.02.2012 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ № 9012769300 від 19.03.2012 у розмірі 16952 грн.

А понесені позивачем витрати включено до складу валових витрат відповідного періоду:

- декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 року від 08.05.2012 року № 9024760280 у розмірі 17799 грн. задекларовано суму валових витрат 10708020 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору № 26/23ПКД-0 03.01.2012 року позивач надав наступні договори, які було укладено за допомогою МПП «Ларс» (а.с.196 - 224, 232 - 237):

- договір №429-У від 16.03.2012 р.;

- договір №520-У від 08.05.2012 р.;

- договір №05533/1/С00/0/О від 15.04.2012 р.;

- договір №05520/1/С00/0/О від 01.03.2012 р.;

- договір №05507/1/С00/1/О від 01.02.2012 р.;

- договір №396-У від 28.02.2012 р.

Також позивачем надано витяг з бази даних МПП «Ларс» з переліком клієнтів, яким було розіслано рекламну продукцію (а.с.191-195). Щодо розрахунків з МПП «Ларс» позивач надав договір уступки права вимоги №5 між МПП «Ларс» та ТОВ "Сіті Оід Груп"(а.с.144 - 145).

Судом також встановлено, що підприємство ТОВ „Раф-плюс" в жовтні 2011 року мало господарські відносини з платником податків ТОВ „Механік - Центр Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 33412570), щодо отримання товару (гідравлічний фільтр) від ТОВ „Механік - Центр Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 33412570) на загальну суму 5383,15грн., у т.ч. ПДВ - 897,19 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна від 25.11.2011 року №РН-0000169 на суму 5383,15грн., у т.ч. ПДВ - 897,19грн.;

- податкова накладна №9 від 18.10.2011 року на суму 5383,15 грн., у т.ч. ПДВ - 897,19 грн. за фільтр гідравлічний;

- рахунок-фактура № СФ-0000223 від 10.10.2011 року;

- платіжне доручення № 2396 від 18.10.2011 року.

Використання придбаних фільтрів у господарській діяльності позивач підтвердив:

- Актом № 00789 на списання ТМЦ від 31.12.2011 року;

- Актом № 00800 на списання ТМЦ від 31.12.2011 року;

- копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, на які було встановлено гідравлічні фільтри. (а.с.159-161).

Суми податку на додану вартість за вищенаведеною податковою накладною №9 від 18.10.2011 року включено ТОВ „Раф-плюс" до податкового кредиту відповідного періоду:

- декларація з ПДВ за жовтень 2011 року № 9011549424 від 19.11.2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку №9015527663 від 30.03.2012 у розмірі 897,19 грн.

Понесені на придбання фільтрів витрати включено до складу валових витрат відповідного періоду:

- декларація з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2011 року від 08.02.2012 року № 9015447441 у розмірі 1032 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та як наслідок прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є факт отримання відповідачем:

- акту ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 03.08.2012 року №126/22/24536580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Малого приватного підприємства «Ларс», код за ЄДРПОУ 24536580, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року»;

- акту ДПІ у Московському районі у м.Харкові № 373/2220/33412570 від 26.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 33412570) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ «Гамма -Будінвест» код ЄДРПОУ 34014545, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011р.».

Згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень -з 01 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, відсутність факту реєстрації податкової накладної продавцем у ЄРПН у наведених вище випадках. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Відповідно до вимог ст.ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в акті, не доведено, яким саме чином угоди між позивачем та контрагентами були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

З аналізу письмових доказів вбачається, що в ході перевірки органом ДПС не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочинів, укладених ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з платниками податків МПП «Ларс» та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс».

Крім того, відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Проте в судовому порядку правочини між позивачем та МПП «Ларс» та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» недійсними не визнавалися.

Судом встановлено, що позивачем було укладено правочини з МПП «Ларс» та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» у письмовій формі, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, в Акті перевірки, складеному відповідачем, зроблено висновок про фіктивність правочинів ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з контрагентами, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності.

З такими висновками податкового органу погодитись не можна, оскільки відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним правочин може бути визнаний тільки в судовому порядку, однак судового рішення про визнання фіктивним договору між позивачем та МПП «Ларс» та ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» відповідач суду не надав.

Крім того, позивачем надані суду документи, що підтверджують державну реєстрацію контрагентів та реєстрацію їх як платників ПДВ, що підтверджує вжиття позивачем заходів для перевірки добросовісності контрагента. При цьому, як зазначалося вище, позивач не несе юридичної відповідальності за будь-які порушення законодавства, допущені контрагентом.

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів між позивачем та МПП «Ларс», ТОВ «Механік-Центр Мегаполіс» не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених вище договорів.

Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості товару/ послуги, отриманої від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.

Що стосується порушень ТОВ «РАФ-ПЛЮС» п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження значення податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1032 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 р., всього у розмірі 17799 грн., зазначених в Акті перевірки (стор. 8,10), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не порушувало вимог п.138.2 Податкового кодексу України, оскільки зазначені вище видаткові накладні, Акти прийому-передачі послуг, які підтверджують факт приймання товарів та послуг від ТОВ Механік-Центр Мегаполіс» та МПП «Ларс», були надані перевіряючим ДПІ у Приморському районі м. Одеси в ході перевірки, про що зазначено в Акті перевірки № 3350/22-4/31185987 від 10.06.2013 року (стор.5, 6 Акту перевірки), а товари та послуги, які були отримані від контрагентів, використані ТОВ «РАФ-ПЛЮС» в господарській діяльності.

Окрім того, слід зазначити, що рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області (лист від 03.09.2013 р. за №700/10/15-32-10-02-07), яким визначено завищення ТОВ «РАФ-ПЛЮС» від'ємного значення з податку на прибуток у сумі 66961 грн., та з урахуванням якого прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000142210 від 17.09.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 66 961 грн., не містить у собі вмотивованих підстав щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у наведеній сумі та доводів щодо правомірності такого нарахування, що свідчить про порушення п.п. 10, 13 Наказу Мінфіну від 19.11.2012 р. №1203 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби».

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Окрім зазначеного, жодна норма закону не вимагає від платників податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "Механік-Центр Мегаполіс» та МПП «Ларс», сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України, а також висновку про те, що позивачем правомірно задекларовано суму валових витрат, понесених за господарськими операціями з вказаними контрагентами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність прийнятого наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 28.05.2013 року № 1501, правомірність дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС", внаслідок якої складено Акт від 10.06.2013 року № 3350/22-4/31185987, та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001532240, № 0001542240, №0001552240 від 01.07.2013 року, та № 0000142210 від 17.09.2013 року, при тому, що позивач довів суду безпідставність призначення відповідачем перевірки, реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 28.05.2013 року № 1501.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС", внаслідок якої складено Акт від 10.06.2013 року № 3350/22-4/31185987 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 31185987, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МП "Ларс" (код ЄДРПОУ 24536580) за січень 2012 року та ТОВ "Механік-Центр Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 33412570) за жовтень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001532240 від 01.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001542240 від 01.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001552240 від 01.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000142210 від 17.09.2013 року.

Стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2033 грн. (дві тисячі тридцять три гривні) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" (65029, м.Одеса, вул..Ковалевського, 30-а, код ЄДРПОУ 31185987).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2014 року .

Суддя: В.В.Андрухів