Рішення

від 07.07.2008 по справі 11/3436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/3436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2008 р.Справа № 11/3436

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький   

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" с. Нова Синявка Старосинявського району

про стягнення 59 862, 52 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Гандзюк В.В. - представник за довіреністю №1 від 01.03.07 року

від відповідача  не з'явився  

Позивач –ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агроінвест" на свою користь заборгованості в розмірі 59 862, 52 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 04.10.2007р. договору купівлі-продажу, за №49/25,  з яких 40 000, 00 грн. сума основного боргу, 9315,07 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 3800,55 грн. пеня, 6188,00 грн. інфляційних та 558,90 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від  27.05.2008 року порушено провадження у справі № 11/3436.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами.

В судовому засіданні 07 липня 2008 року представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 07.07.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі письмового відзиву на позов, не подав.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

04 жовтня 2007 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу, за №49/25, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати товар (у т.ч. запасні частини для с/г та автотракторної техніки, масла, супутні товари, тощо) в асортименті, кількості та цінами згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець в свою чергу оплатити його та прийняти. Загальна сума договору становить 40 000,00 грн.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 40 000, 00 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п. 3.1 договору, покупець зобов'язався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок   продавця не пізніше останнього робочого (банківського) дня поточного місяця, в якому товар був придбаний.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого у позивача товару відповідач не виконав.

Відповідно до п. 6.4 договору, в разі прострочки оплати товару, покупець сплачує продавцю, за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім цього, пунктом 6.5 договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю за користування чужими грошовими коштами 50% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На  підставі цього та ст. 625 ЦК України  позивачем нараховано відповідачу до сплати  9315,07 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 3800,55 грн. пеня, 6188,00 грн. інфляційних та 558,90 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 692 Цивільного кодексу України регулює відносини що виникають при продажі товару з відстроченням платежу. Згідно ч. 3 зазначеної статті, на покупця покладається обов'язок сплачувати проценти (відсотки).

Також, ст.  198 Господарського кодексу передбачає сплату відсотків (процентів) за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин, у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Стаття 536 ЦК України зазначає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи із статті 1048 ЦК України, яка встановлює розмір процентів за користування грошовими коштами, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" с. Нова Синявка Старосинявського району про стягнення 59 862, 52 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" с. Нова Синявка Старосинявського району (код 32791002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький, вул.. Толбухіна, 4 (код 23832335) –59 862, 52 грн., (з яких 40 000, 00 грн. сума основного боргу, 9315,07 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 3800,55 грн. пеня, 6188,00 грн. інфляційних та 558,90 грн. 3% річних),  а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 598, 63 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя