Рішення

від 11.06.2008 по справі 22/48/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/48/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.08                                                                                        Справа №  22/48/08

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а)

до відповідача: Приватне виробничо –комерційне підприємство “Фенікс-95” (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 171-А)

про стягнення 5217,10 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Іванчик О.М.., довіреність № 9/27 від 02.01.2008 р.

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлені позовні вимоги про стягнення з приватного виробничо-комерційного підприємства”Фенікс-95” на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району 5217,10 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Ухвалою суду від 26.05.2008 р. порушено провадження у справі № 22/48/08, судове засідання призначено на 11.06.2008 р..

У судовому засіданні 11.06.2008 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

Згідно з п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/48/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України,  ст. 193 ГК України, умовами договору про постачання та використання теплової енергії в  гарячій воді № 663 від 01.08.2002 р. та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що 01.08.2002 р. між сторонами було укладено договір № 663 про постачання теплової енергії в гарячій воді. Посилаючись на п.п. 1.2, 6.2 та 6.5 Договору, позивач обґрунтовує незаконність дій щодо невиконання відповідачем взятих на себе згідно з договором зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, передбачені договором. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено теплової енергії за загальний період з 01.12.2006 р. по 31.01.2008 р. на суму 5271,33 грн. Відповідач виконав свій обов'язок по оплаті отриманої енергії в гарячій воді частково на суму 54,23 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію, спожиту за вказаний період складає 5217,10 грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі КП “Теплові мережі Жовтневого району” –позивачем у справі, та Приватним виробничо-комерційним підприємством “Фенікс-95” –відповідачем у справі, був укладений договір № 663 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно з п. 1.2 Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача, за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Споживач відповідно до п. 6.3 Договору в редакції додаткової угоди № 3/06 від 01.01.2006 р. зобов'язаний 3-7 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від Енергопостачальної організації за розрахунковий період такі документи:

-          рахунок-фактуру;

-          акт приймання-передачі теплової енергії;

-          акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача)

Отриманий акт приймання –передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Енергопостачальної Організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Енергопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Енергопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк –п'ять днів. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, Акт підписується Енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином Акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з п. 6.5 Договору споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію в гарячій воді.

На виконання вимог договору, позивачем за період з 01.12.2006 р. по 31.01.2008 р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5271,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії на надання послуг.

Встановлено, що направлені позивачем відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії на надання послуг за період часу з 31.12.2006 р. по 31.01.2008 р. не були підписані відповідачем, але відповідно до п. 6.3 Договору від 01.01.2006 р. ці акти суд вважає погодженими.

На оплату поставленої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки (копії в матеріалах справи).

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманої від позивача теплової енергії  виконав частково на суму 54,23 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за загальний період з 01.12.2006 р. по 31.01.2008 р. складає 5217,10грн., та до теперішнього часу не погашена.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник), зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт заборгованості відповідача в сумі 5217,10 грн. підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст.  43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Фенікс-95” (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 171-А р/р 26003203367001 в ЗРУ КБ “Приватбанк” МФО 313399 ЄДРПОУ 22160299) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а; на р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 5217 (п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 10коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.06.2008 р.

Суддя                                                                              Ю.О. Скиданова