Постанова

від 17.12.2013 по справі 804/14116/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/14116/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: від позивача від відповідача Маслянікова І.О., Бондаренко І.Г. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екол" до Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екол» звернулося до суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004512205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, що винесено на загальну суму 59 893,00 грн., у тому числі 47 914, 00 грн. за основним платежем, 11 979 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004502205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 534 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська перевірки незрозуміло, в чому саме полягає суть порушення, якими діями ТОВ «Екол» порушило п. 198.2, п. 198.3. та п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого податковою інспекцією встановлено заниження та завищення податку на додану вартість. Позивач зазначає, що на момент перевірки платника податку - ТОВ «Екол» органом державної податкової служби, суми податку, включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах перевіряємого періоду були підтверджені податковими накладними та первинними документами в повному обсязі. Вказане підтверджується змістом самого Акту перевірки, оскільки в ньому перелічено первинні документі, що надано податковому органу до перевірки, характер операцій, вид, обсяги поставленої продукції, її подальша реалізація, тому фактично Відповідач не заперечує в акті перевірки існування господарських відносин, хоча у висновках акту перевірки відповідач встановив нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Екол» з постачальником ПП «Реагентснаб-Д». Позивач вважає за необхідне акцентувати увагу суду на наступному: Акт перевірки загалом ґрунтується на висновках Акта від 26.02.2013 року № 859/22-4/35042458 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Реагентснаб-Д» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «АТМ» за вересень-листопад 2012 року, ТОВ «Старт Д» за травень-серпень 2012 року, ТОВ «Матадор» за серпень, грудень 2011 року , січень - березень 2012 року ТОВ «Ангстрем Континенталь» за жовтень-листопад 2012 року».

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що Податковим кодексом України, встановлений вичерпний перелік документів на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Крім того, усі господарські операції за перевірений період підтверджені відповідними первинними документами. Висновки відображені в акті перевірки були зроблені без наявності необхідних на це матеріалів, без з'ясування реальності здійснення господарської операції, не підтверджені необхідними доказами та є неправомірними.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. У вказаних запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив про нереальність правочинів, укладених позивачем з ПП «Реагентснаб-Д».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.09.2013 року на підставі наказу підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екол» (код ЄДРПОУ 19439081) від 02.09.2013 року за № 251, згідно із пп.78.1.1, п.78.1, та відповідно до п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Екол» (код ЄДРПОУ 19439081) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «Реагентснаб-Д» (код ЄДРПОУ 35042458) за період січень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 448/22-5/19439081 від 03.09.2013 року. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено: не реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Екол", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Екол» операцій по ланцюгу з постачальниками з ПП "Реагентснаб-Д" (код ЄДРПОУ 35042458) за період січень 2012 року, березень 2012, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року.

Порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47913,66 грн., у т.ч. по періодам:

- у січні 2012 року на суму 5362,9 грн.;

- у березні 2012 року на суму 5466,58 грн.;

- у травні 2012 року на суму 7974,50 грн.;

- у червні 2012 року на суму 3621,83 грн.;

- у липні 2012 року на суму 7334,25 грн.;

- у серпні 2012 року на суму 4626,42 грн.;

- у вересні 2012 року на суму 3641,40 грн.;

- у жовтні 2012 року на суму 3680,33 грн.;

- у листопаді 2012 року на суму 4380,20 грн.;

- у грудні 2012 року на суму 1825,25 грн..

На підставі акту № 448/22-5/19439081 від 03.09.2013 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004512205 на загальну суму 59893,00 грн., з яких 47914, 00 грн. за основним платежем, та 11979 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове - повідомлення рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004502205 яким, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 534 грн.

З акту перевірки вбачається, що при здійсненні перевірки податковий орган посилався на матеріали перевірки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, а саме: акт від 26.02.2013 р. № 859/22-4/35042458, «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Реагентснаб-Д» (код ЄДРПОУ 35042458) щодо підтвердження господарських відносин із ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за вересень - листопад 2012 року, ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за травень - серпень 2012 року, ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за серпень, грудень 2011 року, січень, березень 2012 року «Ангстрем Континеталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за жовтень - листопад 2012 року». Висновками зазначеного акту встановлені порушення ПП «Реагентснаб-Д», а саме: ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не - спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Реагентснаб-Д» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення cт. 662, 655 та 656 ЦК України, а також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за серпень, грудень 2011 січень, березень, травень - листопад 2012 року, які підпадають під визначення cт. 188, 187, 188 та 198 розд. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-V1.

Податковим органом зазначено, що до перевірки не надано документів підтверджуючих транспортування товару (ТТН ін..) або будь-яких інших документів, які б підтверджували фактичне транспортування товару. Отже, неможливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару, а також підтвердити факт поставки товару.

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Екол» здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та валових витрат. Також, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Екол» по ланцюгу постачання ПП «Реагентснаб-Д» - ТОВ «Екол» в розумінні ст.. 185 Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться до таких висновків перевіряючого органу виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПП «Реагентснаб-Д» (Продавець) та - ТОВ «Екол» (Покупець), укладено договір № 05/01 від 05.01.2012 р., за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити товар на умовах, визначених договором. Найменування товару: Хімічна сировина. Поставка товару здійснюється згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору. Умовами договору передбачена поставка товару шляхом само вивозу зі складу продавця, можлива поставка продавця за згодою сторін.

На виконання умов договору, поставки хімічної сировини - неонола відбувались відповідно до специфікацій № 1-22. Поставки зазначеної сировини відбувались із повним та належним оформленням первинної документації. Зазначене підтверджується специфікаціями, видатковими та податковими накладними, наявними в матеріалах справи, що також не заперечується податковим органом.

Податкові накладні отримані позивачем від контрагента ПП «Реагентснаб-Д» відображені у повному обсязі у деклараціях з податку на додану вартість та у додатку №5 до декларації. Суми ПДВ у додатку №5 декларацій співпадають із сумами реєстру виданих податкових накладних та включені до декларацій з податку на додану вартість.

Вказана хімічна речовина необхідна для виготовлення добавок для гальваніки, з цією метою між ТОВ «Екол» та ТОВ «Дніпропетровська хімічна компанія» укладено договір № 1 від 04.01.2012 року про надання послуг по переробці сировини. Подальшу реалізацію сировини було здійснено на заводи.

Позивач сплачував кошти за товар відповідно до рахунків ПП «Реагентснаб-Д» про що свідчать банківські виписки.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи накладних контрагенти дійшли згоди про те, що поставка товару здійснюватиметься транспортом позивача, як покупця зі складу ПП «Реагентснаб-Д», як продавця. Діжки з леонолом зі складу ПП «Реагентснаб-Д» на склади ТОВ «Екол» поставляються автомобілем ДЕУ Ланос пикап д/н НОМЕР_3, на підставі договору оренди автомобіля строком на 5 років з щомісячною виплатою орендної плати у тому числі ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо посилання відповідача, на фіктивність укладеного договору поставки між позивачем та ПП «Реагентснаб-Д», то суд зазначає, що відсутність або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами не є підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції позивача із ПП «Реагентснаб-Д» підтверджуються іншими первинними документами, якими є договір, специфікації, видаткові та податкові накладні, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час формування позивачем податкового кредиту до 01.01.2011 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (що діяв під час формування позивачем податкового кредиту після 01.01.2011 року), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Дослідивши у сукупності наявні у справі докази, провівши правовий аналіз норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що висновок відповідача щодо відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників є помилковим та хибним, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на акт від 26.02.2013 р. № 859/22-4/35042458 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Реагентснаб-Д» (код ЄДРПОУ 35042458) щодо підтвердження господарських відносин із ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за вересень - листопад 2012 року, ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за травень - серпень 2012 року, ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за серпень, грудень 2011 року, січень, березень 2012 року «Ангстрем Континеталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за жовтень - листопад 2012 року» за висновками якого встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, не беручи до уваги первинну документацію позивача.

В свою чергу, суд критично ставиться до посилань відповідача на висновки вказаного акту перевірки, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку). Акти, на які робиться посилання в акті перевірки підприємства позивача не є такими документами. Тобто сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки, та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Дослідивши матеріали справи, які містять первинну документацію позивача та яка надавалась ним перевіряючим під час перевірки, судом встановлено, що контрагент позивача, за спірний період був належним чином зареєстрований як платник ПДВ, податкові накладні були належним чином оформлені, а придбаний товар реалізований ТОВ «Екол» на виконання цілей господарської діяльності. Тому, суд вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомленнь-рішень від 16 жовтня 2013 року № 0004512205 на загальну суму 59893,00 грн., з яких 47914, 00 грн. за основним платежем, та 11979 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове - повідомлення рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004502205 яким, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 534 грн., а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004512205 та податкового повідомлення - рішення від 16 жовтня 2013 року № 0004502205 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області від 16 жовтня 2013 року № 0004512205 на загальну суму 59893,00 грн., з яких 47914, 00 грн. за основним платежем, та 11979 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області від 16 жовтня 2013 року № 0004502205 яким, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 534 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екол» судові витрати у розмірі 172,05 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року

Суддя О.С. Луніна