Рішення

від 06.10.2008 по справі 40/101-08 (н.р. 44/361-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/101-08 (н.р. 44/361-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2008 р.                                                            Справа № 40/101-08 (н.р. 44/361-07

вх. номер 4161

Суддя Господарського суду Харківської області Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Прохорова О.М., дов. від 03.01.2008 року

відповідачів - 1. не з*явився, 2. Михайлова М.М., дов. № 02-РМ від 07.04.2008 року

розглянувши матеріали справи за позовом: Харківської обласної спілки споживчих товариств, м. Харків  

до  1. Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії Укрексімбанку, м. Харків,

2. Приватного підприємства "Дарт", м. Балаклея  

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати договір про відступлення права вимоги за договором застави № 1829 від 16 травня 2007 року недійсним, а також стягнути з відповідачів на свою користь державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування позовних вимог позивач – Харківська обласна спілка споживчих товариств (Облспоживспілка) посилається на той факт, що наявність двох договорів, які передбачають відповідальність Харківської облспоживспілки за одне й теж порушення кредитором зобов*язання, є прямим порушенням норм статті 61 Конституції України, по якої " ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те  саме правопорушення". Та на той факт, що відповідач не мав права на укладання договору від 16 травня 2007 року про відступлення права вимоги за договором застави, бо застава є проізводним  договором від основного кредитного договору, укладеного першим відповідачем  з боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків", який на час укладання оспорюваного договору  знаходився у стадії банкрутства.

Представник позивача у судовому засіданні 25 вересня 2008 року наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 25 вересня 2008 року проти заявлених позовних вимог заперечує, з посиланням на те, що позовні  вимоги безпідставні та не обґрунтовані, позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки позовні вимоги позивача не визначають правову природу спірних відносин, позивач не є стороною по спірному договору відступлення права вимоги, у позовних вимогах не вказано яке саме право позивача порушене, за захистом якого останній звернувся до суду.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 25 вересня 2008 року та у відзиві на позовну заяву позов визнає.

У судовому засіданні 25 вересня 2008 року було оголошено перерву до 06 жовтня 2008 року до 10 годин 40 хвилин.

06 жовтня 2008 року судове засідання було поновлено та продовжено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача у судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, судом встановлено, що між першим  відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків" 19 липня 2002 року укладено  кредитну угоду  № 6802К16. В забезпечення  зазначеної кредитної угоди між першим відповідачем та позивачем   19 липня 2002 року був укладений договір застави № 6802Р31, по умовам якого предметом застави для забезпечення виконання позичальника за кредитною угодою є 73/88 частки нежитлового об*єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклея, Харківської області ,  вул. Геологічна,10-А.

У зв*язку з частковим невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків" своїх зобов*язань по кредитній угоді від 19 липня 2002 року, перший відповідач уклав 04 березня 2005 року з другим відповідачем договір відступлення права вимоги № 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків", як боржника за  кредитною угодою №6802К16 від 19 липня 2002 року, та до Облспоживспілки – позивача за даним позовом, як іпотекодавця за договором застави № 6802Р31 від  19 липня 2002 року.

За умовами договору  № 1 від 04 березня 2005 року до другого відповідача по даній справі переходять права  на заставлене майно 73/88 частки нежитлового об*єкту, розташованого за адресою м. Балаклея, Харківської області, вул. Геологічна,10-А.

Не погодившись з цим договором Харківська облспоживспілка звернулась до господарського суду з позовом про визнання договору відступлення права вимоги від 04 березня 2005 року недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 липня 2007 року по справі № 08/208-06 рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 08/208-06, яким був визнаний недійсним договір відступлення права вимоги № 1 від 04 березня 2005 року та Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року, якою в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги вказане рішення залишено без змін, вищезазначені рішення та постанова судових інстанцій щодо визнання недійсним договору уступки права вимоги № 1 від 04 березня 2005 року скасовані з прийняттям в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Таким чином,  договір уступки права вимоги від 04 березня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством  "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові та Приватним підприємством "Дарт", по якому банком передано право вимоги  Приватному підприємству "Дарт" за кредитним договором № 6802К116 від 19 липня 2002 року та договором  застави № 6802Р31 від 19 липня 2002 року  є дійсним. На час розгляду справи договір № 1 від 04 березня 2005 року є чинним, в установленому порядку не визнаний недійсним та не розірваний сторонами

16 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством  "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові та Приватним підприємством  "Дарт" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором  застави № 6802Р31 від 19 липня 2002 року Договір відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року був нотаріально посвідчений та зареєстрований 16 травня 2007 року за № 1829.

По пункту 1 та пункту 2  договору відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року Приватне підприємство "Дарт" набуває право вимоги до Харківської облспоживспілки -  заставодавця – майнового поручителя за договором застави № 6802Р31 від 19 липня 2002 року у повному обсязі прав банку на заставлене майно, а саме: 73/88 частки нежитлового об,єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклея, Харківської області ,  ву.. Геологічна,10-А.

На час розгляду справи у суді між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові та Приватним підприємством "Дарт" укладено  два договори від 04 березня 2005 року та від 16 травня 2007 року  з однаковим предметом вимог  до Облспоживспілки – відступлення  у повному обсязі прав банку на заставлене майно, а саме: 73/88 частки нежитлового об,єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклея, Харківської області ,  вул. Геологічна,10-А.

Фактично,  Харківська облспоживспілка, як власник майна,   у якості майнового поручителя  один раз  уклала договір  застави  № 6801Р31 від 19 липня 2002 року, по якому поручилася нежитловою будівлею за виконання Тлвариства з обмеженою відповідальністю „Валенте-Харків”  кредитної угоди № 6802К116 від 19 липня 2002 року.

Шляхом укладання першим відповідачем двох договорів уступки права вимоги створена  для позивача  загроза   відповідальності  по двом договорам  при невиконанні  кредитної угоди, що  є порушенням прав розпорядження власністю позивачем та порушенням  майнових прав позивача. Можливість виконання  договорів   від 04 березня 2005 року та від 16 травня 2007 року порушує права позивача, як власника заставленого майна, а тому позивач мав право та обґрунтовано звернувся до суду за захистом своїх прав у відповідності з приписами статтей 1,2 Господарського процесуального кодексу України.

Харківська облспоживспілка звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору, обравши спосіб захисту, передбачений пп..2) частини 2 статті16 Цивільного кодексу України  – визнання правочину недійсним  на підставі прав, наданих позивачеві частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, по якої,  якщо "інша заінтересована особа заперечує його дійсності на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним". Це також підтверджено статтею 2 ГПКУ, по якої, крім контрагентів за договором позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювальні законом  інтереси порушує ця угода , що випливає з роз*яснень Вищого  арбітражного суду України № 02-5/111 від 12 березня 1999 року зі змінами "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних з визнанням угод недійсними".

При розгляді справ у господарських судах про визнання правочинів недійсними застосовуються судами закони, що містять умови недійсності правочину (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року № 01-8/211).

Право власності позивача  на заставлене майно підтверджено свідоцтвом про право власності Харківської облспоживспілки,  виданим Балаклійською міською радою 25 вересня 2000 року, зареєстрованого у Балаклійському БТІ 25 вересня 2000 року за реєстром 104, стор.181, реєстрової книги №2.

Статтею 317 Цивільного кодексу України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.  По частині 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його  здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та порядку, встановленому законом

Право власності є непорушним правом, гарантованим Конституцією України, Господарським та Цивільним Кодексами України. Права власності суб,єктів системи споживчої кооперації України, до яких відноситься і Харківська облспоживспілка, гарантовані та охороняються Законом України „Про споживчу кооперацію” та Законом України „ Про кооперацію”.

Наявність двох договорів, які передбачають подвійну відповідальність Харківської облспоживспілки за одне й теж порушення кредитором зобов*язання, є прямим порушенням норм статті 61 Конституції України, по якої "ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те  саме правопорушення", та  частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України, по якої не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом у інших формах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, а підставою для звернення до суду посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права та правові обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов*язання (основного зобов*язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно статті 546 Цивільного Кодексу України виконання зобов*язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. По статті 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Із змісту кредитної угоди № 6802К16 від 19 липня 2002 року вбачається, що її виконання забезпечувалося таким видом як застава.

В силу статтей 512, 514 Цивільного кодексу  України кредитор у зобов*язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, переданням  ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги), право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов*язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищим господарським судом України було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року та Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року по справі 08/208-06 щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 04 березня 2005 року та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову.

Перший  відповідач з моменту укладення  договору  відступлення права вимоги від 04 березня 2005 року вже втратив права та обов*язки на укладання  договору відносно прав по кредитній угоді  № 6802К16 від 19 липня 2002 року  та по договору застави   № 6802Р31 від 19 липня 2002 року.  За передані права першим відповідачем були отримані грошові кошти від  другого відповідача згідно умовам договору відступлення права вимоги № 1 від 04 березня 2005 року, про що свідчить платіжне доручення № 3 від 09 березня 2005 року на 175 тис. грн В наслідок укладення між відповідачами вказаного договору, другий відповідач став кредитором у цьому зобов*язанні і до нього перейшли всі права першого відповідача, в тому числі,  і право на звернення стягнення на предмет застави.

Загальні підстави визнання недійсним угод встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України, настання відповідних наслідків – статті 216 Цивільного кодексу України. Не виконання умов частин 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України тягне за собою недійсність правочину, якщо інше не передбачено законом. Недійсний право чин означає, що дія, вчинена у вигляді правочину, не породжує юридичних наслідків, тобто не тягне цивільних прав та обов*язків, крім тих, що пов*язані з його недійсністю.

Оскільки договір відступлення права вимоги від 04 березня 2005 року є дійсним з  моменту його укладення, перший відповідач не мав права станом на 16 травня 2007 року на уступку другому відповідачу тих вимог, право на яке в нього вже було відсутнє.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа, яка здійснює право чин, повинна мати необхідний об*єм цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 93 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільні права та обов*язки та здійснює їх через свої органи, які діють у відповідності з установчими документами і законом.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка у відповідності до установчих документів юридичної особи або закону виступає від його імені, зобов*язані  діяти в інтересах юридичної особи сумлінно і розумно, не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги за договором застави від 16 травня 2007 року № 1829, підписаний першим відповідачем, як стороною, яка не мала права його укладати відповідно до пункту 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

До відносини, які випливають з договору застави, застосовується  положення Закону України "Про заставу".

По статті 1 Закону України "Про заставу" застава – це засіб забезпечення зобов*язання, якщо інше  не встановлено законом.

По  частині 3 статті 3 Закону України "Про заставу" застава має проізводний характер від забезпеченого нею зобов*язання.

Договір від 16 травня 2007 року про відступлення права вимоги за договором застави  був  укладений відповідачами під час ліквідаційної процедури боржника по кредитній угоді від 19 дипня 1992 року № 6802К116 – Товариство з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків",  якого 20 лютого 2006 року Постановою Господарського суду Харківської області було визнано банкрутом.

З даної дати всі дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків" та погашення ним боргів повинні здійснюватися відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так як спірний договір від 16 травня 2007 року заснований на наявності боргу перед кредитором у Товариства з обмеженою відповідальністю "Валенте-Харків" -боржника за кредитною угодою, то по статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до конкурсних кредиторів   відносяться кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови  виникнення таких вимог до порушення провадження по справі про банкрутство.

Договір про відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року був  укладений відповідачами всупереч положенням статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме - після порушення провадження справи про банкрутство 20 лютого 2006 року, у зв*язку з чим відповідачами не враховані вимоги щодо здійснення цивільних прав, встановлених діючим законодавством України, сам договір не може бути та не є  спрямованим  на реальне настання юридичних наслідків його виконання , що обумовлені ним, що по частині 1 та  частині 5 статті 203  Цивільного кодексу України  є підставою для визнання його недійсним.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання  недійсним договору  від 16 травня 2007 року № 1829 про відступлення права вимоги за договором застави, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, частиною 1, 3 статті 93, частиною 2 статті 203, частиною 1 пунктом 1 статті 512, статтею 514 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати договір про відступлення права вимоги за договором застави, укладений між Відкритим акціонерним товариством  "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові та Приватним підприємством "Дарт"  16 травня 2007 року № 1829 недійсним.

Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства  "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ, вул. Горького,127, код 00032112)  в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові (м. Харків, вул. Чернишевського, 11, поточний рахунок 3739101686 у філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код 19362160) на користь Харківської облспоживспілки, (м. Харків, вул. Нетеченська набережна, 14, поточний рахунок 26006140550010 в Харківській обласній філії АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760, код 01777618) 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства "Дарт" (Харківська область, м. Балаклея, вул. Геологічна, 10-А, поточний рахунок 26005000120084  у філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код 31150933) на користь Харківської облспоживспілки (м. Харків, вул. Нетеченська набережна,14, поточний рахунок 26006140550010 в Харківській обласній філії АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760, код 01777618) 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 09.10.2008 року.

Суддя                                                                                            Хотенець П.В.