Рішення

від 23.01.2014 по справі 927/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

23 січня 2014 року справа № 927/25/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова",

вул. Оболонська, 38, кв. 36, м. Київ, 04071

в особі: Комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

Відповідач: Приватне підприємство "Будінновація",

вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 23 018,97грн.

Судя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Машко О.П. (довіреність № 147 від 25 вересня 2013 року),

відповідача: Ворона О.О. (довіреність №1 від 1 січня 2014 року).

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 23 018,97 грн. боргу, в тому числі 20 0880.02 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за період грудень 2012 року, січень, лютий, березень, жовтень 2013 року, 1631,54 грн. пені, 507,41 грн. 3% річних, згідно договору № 1152 від 1 лютого 2007 року на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, представник відповідача, присутній у судовому засіданні, проти позову не заперечив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

1 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" (надалі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством "МІП" (надалі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1152 на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір) (а.с. 8-14).

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку № 1 до договору, а споживач зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

У відповідності до п. 3.2.22 договору споживач зобов'язується щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п. 6.1 цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату.

Згідно п. 5.1 договору облік спожитої споживачем теплової енергії здійснюється із теплоносієм постачальника - розрахунком за 1 м.кв.; із гарячою водою на господарсько-побутові потреби -не має.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішеннями облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами Кабінету Міністрів України.

На виконання умов договору за період грудень 2012 року, січень, лютий, березень, жовтень 2013 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 23 003,92 грн., що підтверджується копіями рахунків-фактур на оплату: №01152 від 31 грудня 2012 року на суму 6 079,27 грн., №01152 від 31 січня 2013 року на суму 6176,45 грн., №01152 від 28 лютого 2013 року на суму 6808,06 грн. №01152 від 31 березня 2013 року на суму 3563,60 грн., №01152 від 31 жовтня 2013 року на суму 376,54 грн. (а.с. 23-25).

Дані рахунки-фактури були направлені відповідачу, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальними чеками (а.с. 26-31).

Відповідно до пунктів 6.5 - 6.7 договору споживач зобов'язаний був здійснити розрахунки за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50 % вартості зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку і зараховується заліком наступного місяця.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії за вказаний період виконав частково, сплативши позивачу 5349,00 грн.

Станом на 1 грудня 2012 року за відповідачем також рахувалась заборгованість в сумі 3225,10 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Заборгованість відповідача за даний період становить 20880,02 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1631,54 грн. за період з 16 січня 2013 року по 10 грудня 2013 року та 507,41 грн. 3% річних за період з 16 січня 2013 року по 10 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.9. договору передбачено, що у випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості теплової енергії в сумі 20880,02 грн. та прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні, проти позову не заперечив, позовні вимоги визнав в повному обсязі

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будінновація" (вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів, 14000, код 34567580, р/р 26005225306701 філія Центральне РУ ВАТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі: Комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" (вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 21680602, р/р № 26000001000729 у ПАТ Банк "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575) 20880,02 грн. боргу, 1631,54 грн. пені, 507,41 грн. 3% річних та 1837,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор