Постанова

від 23.10.2008 по справі 6/153 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/153 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.08                                                                                           Справа№ 6/153 А

За позовом:  Відділу освіти Сокальської райдержадміністрації, м. Сокаль

до відповідача: Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Львів

про: визнання нечинним та скасування рішення № 1195 від 11.09.2007р. в частині донарахованих страхових внесків в сумі 26018грн. 89коп.

                                                                                                               Суддя  Гоменюк З.П.

                                                                          Секретар судового засідання  Гривняк Г.Т.

.

Представники:

від позивача: Пилипчук О.В. –предст.

від відповідача: Бобеляк Ю.Я. –предст.

Представникам сторін роз'яснено зміст ст.ст.49, 51 КАС України.

Суть спору:  Позов заявлено Відділом освіти Сокальської райдержадміністрації до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення № 1195 від 11.09.2007р. в частині донарахованих страхових внесків в сумі 26018грн. 89коп.

Ухвалою суду від 23.06.2008р. за даним позовом судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 10.07.2008р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 10.07.2008р. попереднє судове засідання відкладено на 03.10.2008о.

В судовому засіданні 03.10.2008р. судом оголошено перерву до 23.10.2008р.

В продовженому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, обгрунтуванні правової позиції з врахуванням заперечення відповідача від 09.07.2008р. № 06-16-777 та листі від 09.07.2008р. № 515. Зокрема посилається на те, що відповідно до ст. 57 Закону України “Про освіту” передбачена виплата педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів щомісячних надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки. Нараховані та виплачені у встановленому даним законом порядку кошти  відносяться  до фонду оплати праці, тобто відповідно до ст. 21 Закон України “загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” з них стягуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності .

Однак, упродовж 1997-2002 років згадані виплати працівникам освіти не виплачувались, а отже –страхові внески з них не нараховувались. Відповідно до ст. 1 Закону України  “ Про реструктуризацію заборгованості із виплат передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, виплати встановлені ст. 57 Закону України “Про освіту”  визначаються як кредиторська заборгованість і виплачуються, згідно ст. 2 цього закону як цільові субвенції з державного бюджету України для відповідної категорії працівників. Як стверджує представник позивача, ці виплати (із заборгованості по ст. 57 Закону України “Про освіту”) не включаються до фонду оплати праці. Позивач також посилається на те, що відповідно до п. 32 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. №934 “Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на вказані  виплати не нараховуються.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов від 20.05.2008р. про визнання нечинним та скасування рішення №1195 від 11.09.2007р. та спростуванні правової позиції відділу освіти Сокальської райдержадміністрації викладеної в обгрунтуванні від 02.10.2008р. Заперечення відповідача мотивовані тим, що  позивач 30.11.2001р. зареєстрований  як страхувальник у Сокальській районній виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхуваання з тимчасової втрати прцездатності, а отже відповідно до ст. 22 Закон України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. №2240 є платником  страхових внесків до Фонду  і згідно з п.2 ч.2 ст. 27 згаданого закону зобов”язаний своєчасно нараховувати  і сплачувати внески в установлені строки та в повному обсязі.

При проведеній перевірці позивача було встановлено , що в порушення ст. 21 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов”язкового державного соціального страхування” страхувальником у листопаді, грудні 2005р. та квітні, травні 2006р. не нараховував та неутримував страхові внески до Фонду із сум оплати праці, які пов”язані з погашенням заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України  “Про освіту”  на суму 26018грн. 89коп. Статтею 57 Закону України встановлені державні гарантії педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів щодо виплати цим працівникам надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Виплата надбавок і допомоги, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту”  була призупинена протягом  1997-2002рр. Законами про Державний бюджет на відповідні роки, у зв”язку з чим виникла заборгованість  по даним виплатам. А оскільки дані виплати відповідно до законодавства є гарантією (зобов”язанням) держави  і здійснюється за рахунок державного бюджету, то вони автоматично стали державним боргом, тобто дані виплати  не змінили свого статусу як додаткової заробітної плати , через невиплату їх у 1997-2002рр, і продовжують входити до фонду оплати праці. Таким чином, як стверджує відповідач, надбавки за вислугу років і допомога на оздоровлення при наданні  щорічної відпустки педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів за своєю природою є заробітною  платою  і незалежно від того, в який період  і з якою затримкою вони нараховуються і сплачуються, дані надбавки і допомога залишаються заробітною платою і включаються до фонду оплати праці. Також відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 5 Закону України  “Про реструктуризацію заборгованості із виплат передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” передбачено, що кредиторська заборгованість  сплачується працівникам разом з виплатою поточної заробітної плати, тобто, на думку представника відповідача, кредиторська заборгованість ототожнються із заробітною платою, конкретизуючись лише за часом –виплата поточної зарплати і виплата заробітної плати за попередні роки. Крім цього, представник відповідача посилається на те, що відповідно до Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. №934 “Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" надбавки і допомога , встановлені ст. 57 Закону України “Про освіту” належать до оплати праці. З огляду на викладені обставини, відповідач просить залишити рішення виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.09.2007р. №1195 в силі,  а позов без задоволення. Той факт, що в подальшому Кабінетом Міністрів було прийнято ряд постанов про врегулювання даного порядку зарахування коштів, відповідач заперечує тим, що вважає вказані постанови не мають зворотної дії а отже не можуть впливати на виплати  у спірний період.  

За наслідками підготовчого провадження, суд прийняв рішення відкрити провадження в адміністративній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив:

Відділ освіти Сокальської районної державної адміністрації (позивач)  зареєстрований як страхувальник у Сокальській районній дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності(відповідач) із 30.11.2001р.

Згідно ст. З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ відносини у сфері загальнообов'язкового соціального страхування регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (№ 16/98-ВР), Кодексом законів про працю (322-VIII), цим Законом та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.1 ст.23 Закону України № 2240-ІІІ - страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум (шляхом безготівкових розрахунків) здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

За результатами перевірки відділу освіти Сокальської райдержадміністрації виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - відповідач), яка проводилась з 15.08.2007р. по 21.08.2007р., було складено акт перевірки № 672 від 22.08.2007р., у якому зазначалось, що страхувальником порушено законодавчі норми, щодо не нарахування страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позивачем було подано письмове заперечення № 585 від 22.08.2007р. на акт перевірки.

Листом № 05-16-972 від 10.09.2007р. відповідач повідомив позивача, що заперечення є безпідставним і що згідно оскаржуваного акту по зазначених у ньому порушеннях буде винесено відповідне рішення.

13.09.2007р. відповідач надіслав рішення № 1195 від 11.09.2007р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування, за яким позивача зобов'язано сплатити донараховані страхові внески в сумі 26 018грн.89коп.

Позивач вважає рішення відповідача таким, що не відповідає законодавству; відповідач позовні вимоги  заперечує.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані  не суперечать  вимогам діючого законодавства, а тому їх слід задоволити повністю з наступних підстав:

Статтею 57 Закону України “Про освіту" від 23.05.1991р. № 1060-ХП передбачається виплата педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів щомісячних надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки. Нараховані та виплачені у встановленому цим Законом порядку кошти відносяться, згідно ст. 2 Закону України “Про оплату праці” та п.п. 2.2.2., 2.3.3. Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004р. № 5 - до фонду оплати праці, тобто, згідно ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ - з них стягуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 Протягом 1997-2002 років вищезазначені виплати працівникам освіти не виплачувались, а отже - страхові внески з них не нараховувались.

          Відносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту” виплат, були врегульовані Законом України „Про реструктуризацію заборгованості із виплат передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004р. № 1994-ІУ та Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України „Про реалізацію Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 19.09.2005р. №934.

На час спірного періоду, у вказаних  нормативних актах не було чіткої вказівки на те,  що  на кредиторську заборгованість з виплат, які здійснюються згідно з цим Законом, не нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що і зумовило двояке трактування  вказаних норм з боку Фонду. Однак,  в подальшому прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних змін до постанови №934, було враховано прогалину та внесено чіткі заборони щодо не нарахувань страхових внесків з кредиторської заборгованості.           

                    Відтак, як і станом на час прийняття оспорюваного рішення Фонду так і на час прийняття подальших постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку нарахування страхових внесків, передбачені зазначеним Законом України № 1994-ІУ виплати визначаються як кредиторська заборгованість  Державного   бюджету,   носять   разовий   характер   і   виплачуються   як   цільові субвенції (трансферти) відповідній категорії працівників. При цьому, на ці виплати не поширюється дія нормативних актів, які регулюють порядок виплати заробітної плати зокрема, дія Закону України „Про оплату праці".

                    А отже на підставі наведеного, твердження відповідача про те, що надбавки і допомога на оздоровлення є додатковою заробітною платою і входить в структуру заробітної плати, не відповідають  вказаним нормам закону .

                    Крім того, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004р., де у пункті 2.2.2., зазначено що, до складу фонду додаткової заробітної плати входять: премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер. Тоді як у відповідності до зазначеного Закону України № 1994-ІУ, вказані виплати носять разовий характер і виплачуються, як цільові субвенції.

                    Відповідно до копія Лімітної довідки про бюджетні асигнування

та кредитування на 2008 рік, виданої фінансовим управлінням Сокальської райдержадміністраціїї  і копія зведеного кошторису на 2008 рік ( в матеріалах справи) заробітна плата педагогічним працівникам та іншим працівникам навчальних закладів виплачується з місцевого бюджету, (а не з Державного бюджету, як зазначає відповідач), з Державного бюджету виділяються і виплачуються лише виплати кредиторської заборгованості   згідно   ст.1   Закону   України   “Про освіту “ від 09.09.2004р.  №   1994-IV   як   цільові   субвенції  (трансферти) відповідній категорії педагогічних працівників.

Згідно Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004р.  № 5 та відповідних роз'яснень Державного комітету статистики України від 10.10.2005р. № 215 - виплати із заборгованості по статті 57 Закону України „Про освіту" не відображаються у формах державних статистичних спостережень № 1-ПВ, тобто, не включаються до фонду оплати праці та суми боргу із виплати заробітної плати.

Згідно п.4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки - відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку. Зокрема, відрахування із цих виплат до Пенсійного фонду передбачаються і здійснюються в порядку, встановленому цим же, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 943 Порядком.  Що ж, стосується здійснення із цих виплат відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то чинне законодавство, не передбачає здійснення із зазначених виплат відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.  

Таким чином, саме з метою врегулювання зазначених питань та усунення будь-яких колізій права при застосуванні вказаних норм, 25.05.2006р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 745 „Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вказаною постановою доповнено Порядок   погашення  кредиторської  заборгованості   державного   бюджету   педагогічним   і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу   років   та   допомоги   на   оздоровлення   при   надані   щорічної   відпустки,   затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934.

Відповідно до  п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України „ Про реалізацію Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 19.09.2005р. № 934, саме на Міністерство освіти і науки покладено обов'язок подавати (у разі потреби та за погодженням з Міністерством фінансів України) пропозиції щодо внесення змін до затвердженого цією Постановою Порядку.

Міністерство фінансів України, листом від 18.10.2007р. № 31-17010-02-13/20514, щодо реалізації положень Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів (надалі Закон), повідомило, що вказаний Закон встановлює та регулює правовідносини, що склались у зв'язку з нефінансуванням з бюджету  виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".

Відповідно до ст. 1 цього Закону кредиторською заборгованістю державного бюджету визнано виплати, встановлені абзацом восьмим (щодо виплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років) та абзацом десятим (щодо виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки) частини першої статті 57 Закону України „Про освіту" у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені.

Вказаний Закон не містить норм щодо проведення нарахувань на кредиторську заборгованість державного бюджету страхових внесків до Фонду соціального страхування і тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того,  відповідно до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" виплати на реалізацію його положень плануються та здійснюються за кодом економічної класифікації 1343 „Інші поточні трансферти населенню", а не за КЕКВ 1111 „Заробітна плата".

У відповідності до ст. 95 Конституції України - виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному Кодексу України та Закону України про Державний бюджет України.

Також вагомим є той факт, що  у Законах України про Державний бюджет на 2005-2008 роки коштів на виплату страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на вказані виплати не передбачаються. Положення нормативних актів застосовуються в тій частині у якій вони відповідають Закону України про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 р. визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав і право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовими актами.

Виконуючи вимоги ст. 151 КАС України, після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, головуючим у судовому засіданні надано позивачу можливість дати додаткові пояснення.

Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, керуючись вимогами ст. 52 КАС України,-  проведено судові дебати в процесі яких представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача проти позову заперечив .

Після закінчення судових дебатів судом оголошено перерву для виходу до нарадчої кімнати для ухвалення постанови, згідно із вимогами ст.ст. 153, 154 КАС України.

Відповідно до п.1.ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 95, ч. 2 ст.124 Конституції України, ст. 4 Бюджетного Кодексу України, ст. 57 Закону України „Про освіту", Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934 „Про реалізацію Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 25.05.2006р. „Деякі питання, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",  ст.ст. 17,94,127, 130,  143, 151-154, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

            2. Скасувати рішення Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1195 від 11.09.2007р.  “Про застосування  та зарахування  до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих  сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов”якове державне соціальне страхування” в частині донарахованих страхових внесків у розмірі 26018грн. 89коп.

           3. Визнати дії посадових осіб Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності незаконними щодо неправомірності фіксування виявлених порушень та винесення рішення № 1195 від 11.09.2007р.  в частині донарахованих страхових внесків у розмірі 26018грн. 89коп.

          4. Стягнути з  Державного бюджету України  на користь Відділу освіти Сокальської райдержадміністрації, м.Сокаль, вул.Шевченка, 86 ( код ЄДРПОУ 02144789) 3грн. 40коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя