Рішення

від 08.09.2008 по справі 35/213-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/213-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2008 р.                                                            Справа № 35/213-08

вх. № 5219/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Приходько Н.А., дов №795 від 05.08.2008р.  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Стіролоптфармторг"  

до  ТОВ "Ріно", м. Х-в  

про стягнення 389777,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Стиролоптфармторг”звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріно” заборгованності в сумі 383735,34 грн., 4844,02 грн. штрафу, 1198,51 грн. 3% річних, а також віднесенню на відповідача своїх витрат по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №34/М/08 від 03.04.2008р., відповідно до якого відповідач зобов`язувався поставити товар – мелясу бурякову ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98), а позивач прийняти та оплатити товар. Відповідно до специфікації №4 від 11.04.2008р. та №5 від 14.04.2008р. позивач оплатив товар на загальну суму 557797,60 грн., а відповідач згідно до видаткових накладних поставив товар на загальну суму 197757,60 грн. З урахуванням того, що показники за поставлений товар не відповідали ДСТУ 3696-89 позивач відмовився від наступних поставок товару та звернувся з вимогою про повернення коштів в розмірі 383735,34 грн. Відповідно до акту звірки взаєморахунків, станом на 31.05.2008р. відповідач заборгував 383735,34 грн. позивачу.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4844,02 грн. штрафу та 1198,51 грн. 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином. Відзив на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду документів не представив.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №34/М-08 від 03.04.2008р., відповідно до п.1.1. якого продавець – відповідач зобов`язується продати у власність другій стороні – покупцеві – позивачу товар, а позивач зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов договору. Згідно п.1.2. спірного договору предметом договору є меляса бурякова ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98). Згідно п.1.3. спірного договору загальна кількість партії товару по договору визначається сторонами у специфікаціях. Згідно специфікації №4 від 11.04.2008р. сторонами було погоджено поставка продукції  - меляси бурякової в кількості 300 тон на загальну суму 239997,60 грн., згідно специфікації №5 від 14.04.2008р. сторонами було погоджено поставка продукції  - меляси бурякової в кількості 410 тон на загальну суму 319800,00 грн. Оплата здійснюється на умовах 100% передплати. Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору, саме сплатив кошти в сумі 557797,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5491 від 11.04.2008р. та №10454,0Z від 15.04.2008р.

Відповідачем було поставлено товар, а позивачем отримано даний товар, що підтверджується видатковою накладною №РН-22 від 18.04.2008р., №РН-23 від 18.04.2008р., №РН-26 від 22.04.2008р., №РН-27 від 22.04.2008р., №РН-30 від 08.05.2008р., №РН-31 від 08.05.2008р. та №РН-32 від 28.05.2008р.

Відповідно до п.8.1. спірного договору товар повинен відповідати наступним параметрам: одиниць рН – 6,5 – 8,5, масова частка сахарози – не менш 46%, масова частка сухих речовин – не менш 75%, масова частка інвертного цукру – не більше 1%.

Згідно якісного посвідчення №547 від 29.05.2008р. та акту від 29.05.2008р. наданий товар не відповідає ДОСТу 3696-89., а саме в частині масової частки сухих речовин та масової частки сахарози, тому суд приходить до висновку, що відповідачем було поставлено товар, який не відповідає вимогам спірного договору.

Відповідно до акту звірки взаєморахунків, проведеного між сторонами, відповідач має заборгованність перед позивачем в сумі 383735,34 грн.

Листом №471 від 02.06.2008р. позивач просив відповідача повернути частку грошей за невідвантажений договір в розмірі 383735,34 грн.

Листом №35 від 26.06.2008р. відповідач зобов`язався повернути кошти за невідвантажену мелісу в сумі 383735,34 грн. впродовж липня – вересня 2008р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

          Відповідно до ч.1 ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі  істотного  порушення  вимог  щодо  якості  товару (виявлення недоліків,  які не можна усунути,  недоліків,  усунення яких пов'язане з непропорційними  витратами  або  затратами  часу, недоліків,  які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати  повернення  сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повернення грошів за невідвантажений товар, і таким чином порушив вимоги ст.526, 678 Цивільного кодексу України, що привело до утворення заборгованості перед позивачем на суму 383735,34 грн. Тому вимога в частині стягнення заборгованності підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.

          Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 4844,02 грн. та 3% річних в сумі 1198,51 грн.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          За розрахунками позивача, відповідач повинен сплатити пеню за прострочення грошового зобов`язання по сплаті за отриману продукцію в сумі 4844,02 грн., а саме за уточненими розрахунками позивача розмір пені нараховується в період з 30.05.2008р. до 07.06.2008р і кількість днів прострочки становить 8 днів, але це нарахування суперечить вимогам чинного законодавства, а саме позивачем були надані невірні розрахунки, оскільки ст.547 ЦК України закріплює за сторонами необхідність письмового погодження форми та розміру виду забезпечення зобов`язання та ч.2 ст.678 ЦК України не передбачає нарахування штрафних санкцій, тому суд приходить до висновку що відповідно до чинного законодавства в цій частині слід відмовити.

Нарахування розміру 3% річних в сумі 1198,51 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства. Тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню та стягнуто з відповідача 1198,51 грн. 3% річних.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 383735,34 грн основного боргу та 3% річних в сумі 1198,51 грн. Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріно” (61010,м.Харків, вул. 1-шої Кінної Армії, 63, р/р 260000008131 в ХОД РБ „Аваль”, м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 32030036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиролоптфармторг” (01004, м.Київ, вул. Горького, 14-б, кв.26, р/р 260080177600 в АБ „Брокбізнесбанк”, м.Київ, МФО 300249, код ЄДРПОУ 31025465) 383735,34 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 1198,51 грн., 3849,33 грн. держмита та 116,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписано 09.09.2008р.

Суддя