Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/22956/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22956/13 20.01.14

За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва

"Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коспаш - ЛТД"

про стягнення 38121,59 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Гуцул В.О. за довіреністю № 38/41 від 10.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коспаш - ЛТД" (відповідач) про стягнення заборгованості на підставі Договору № 4-08/09-11/08-24 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під'їздами до платформи у м. Києві від 30.08.2011 р. в загальній сумі 38121,59 грн., з яких: 34857,37 грн. основного боргу, 3264,22 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені цим договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. було порушено провадження у справі № 910/22956/13 та призначено її розгляд на 16.12.2013 р. об 11:30 год.

13.12.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи разом з доказами неможливості прибути в судове засідання.

16.12.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., представники позивача та відповідача не з'явились, але повідомили суд про поважні причини неявки, подавши 13.12.2013 р. та 16.12.2013 р. відповідно клопотання про відкладення розгляду справи, вимоги ухвали суду від 28.11.2013 р. не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 16.12.2013 р., судом розглянуті клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. розгляд справи був відкладений на 20.01.2014 о 12:20 год.

20.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів № 38/53 від 20.01.2014 р., а саме: довідки про відсутність спору; клопотання про залучення до розгляду справи третіх осіб № 38/51 від 20.01.2014 р., копії витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно відповідача станом на 15.11.2013 р., копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.01.2014 р.

В судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., з'явився представник позивача, підтримав клопотання про залучення до розгляду справи третіх осіб № 38/51 від 20.01.2014 р., подане через відділ діловодства суду разом з клопотанням № 38/53 від 20.01.2014 р., а також подав заяву про уточнення позовних вимог № 38/57 від 20.01.2014 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.11.2013 р. та від 16.12.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання 20.01.2014 р. був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0222508178878.

При цьому письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 20.01.2014 р. відповідач суду не подав та не надіслав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.01.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. здійснювався розгляд клопотання позивача про залучення до розгляду справи третіх осіб № 38/51 від 20.01.2014 р., відповідно до якого позивач просив суд залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Київпастранс" (м. Київ, Набережне шосе, 2), а також витребувати у вказаного підприємства інформацію, вказану в клопотанні. Наведене клопотання судом відхилене як необґрунтоване, оскільки позивачем не доведено, що рішення суду з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки Комунального підприємства "Київпастранс" щодо однієї з сторін у справі № 910/22956/13, до того ж, назване комунальне підприємство не є стороною спірного договору. Разом з тим, оскільки оплата відповідачем вартості 10% відкладених платежів відповідно до п. 5.3 спірного договору не є предметом спору у справі № 910/22956/13, то суд не вбачає підстав і для витребування у Комунального підприємства "Київпастранс" інформації, вказаної у клопотанні.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. здійснювався розгляд заяви позивача про уточнення позовних вимог № 38/57 від 20.01.2014 р., відповідно до якої позивач повідомив суд про те, що відповідач після порушення провадження у справі № 910/22956/13 здійснив часткові розрахунки за спірним договором в загальній сумі 20000,00 грн., на підтвердження чого додав до заяви копії банківських виписок за 13.12.2013 р. та 17.01.2014 р., а тому зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 14857,37 грн., вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 3264,22 грн. залишив без змін.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Тому, як зазначено в п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до п. 3.10 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог № 38/57 від 20.01.2014 р., суд розцінює вказану заяву про уточнення позовних вимог вцілому як зменшення позовних вимог та приймає їх до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 18121,59 грн., з яких: 14857,37 грн. основного боргу та 3264,22 грн. 3% річних.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.01.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коспаш-ЛТД", визначеним як Генпідрядник (відповідач), та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", визначеним як Субпідрядник (позивач), був укладений Договір № 4-08/09-11/08-24 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під'їздами до платформи у м. Києві (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил в обумовлений Договором строк виконати роботи (надалі - Роботи) на об'єкті: Будівництво та реконструкція першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під'їздами до платформи у м. Києві (Ремонт шляхопроводу через залізничні колії на перетині пр. Комарова з пр. Л. Курбаса) (надалі - Об'єкт ремонту).

Загальна ціна Договору визначена динамічною Договірною ціною і становить 814300,30 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 135716,72 грн. (Додаток № 1 до Договору)( п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Порядок розрахунків за Договором визначений пунктами 5.1-5.6 Договору.

Зокрема, відповідно до п. 5.2 Договору визначено, що Генпідрядник (відповідач) здійснює платежі в розмірі 90% вартості виконаних робіт протягом 10 календарних днів після оплати цих робіт Замовником, на підставі підписаних повноважними представниками Сторін:

- акта виконаних робіт (форма КБ-2В) з наданням відповідної виконавчої документації (акти на встановлене та змонтоване обладнання відповідно до вимог ДБН);

- довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 5.3 Договору сторони узгодили, що накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів (зараховуються як гарантія виконання доручених обсягів робіт у відповідності з БНіП та ТУ та резерв на проведення перевірок контролюючими органами обсягів виконаних робіт) сплачується через рік після закінчення робіт і підписання Акта введення Об'єкта в експлуатацію та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.

Згідно п. 5.4 Договору визначено, що Генпідрядник (відповідач) при розрахунках з Субпідрядником (позивач) утримує з вартості виконаних робіт за надані послуги генпідряду кошти в розмірі 2,4% від суми договірної ціни з (ПДВ).

Порядок здачі та прийняття закінчених робіт за Договором визначений пунктами 6.1-6.9 Договору.

Зокрема, згідно п. 6.1 Договору Субпідрядник (позивач) до 25 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представнику Генпідрядника (відповідача) Акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та Довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 6.2 Договору, Генпідрядник (відповідач) перевіряє Акт виконаних робіт та передає не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, завірений примірник Акту Субпідряднику (позивачу) в частині фактично виконаних робіт та правильності застосованих розцінок та розрахунків.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору ним були виконані, а відповідачем прийняті Роботи на загальну суму 112132,38, що підтверджується підписаним 30.11.2011 р. та скріпленим печатками сторін Актом № 1102 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (форма № КБ-2В) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (форма КБ-3) (далі - Акт форми № КБ-2В та Довідка форми КБ-3).

Позивач також зазначив про те, що згідно п. 5.4. Договору відповідачем із загальної вартості виконаних робіт утримуються кошти в розмірі 2,4% за надані послуги генпідряду, що відповідно становить 2691,18 грн., а отже позивачу підлягали перерахуванню кошти в розмірі 109441,20 грн. (112132,38 грн. 2,4% = 109441,20 грн.).

При цьому згідно п. 5.2 Договору відповідач був зобов'язаний здійснити розрахунок в розмірі 90% від вартості виконаних робіт, що відповідно становить 98497,08 грн. , протягом 10 календарних днів на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. А згідно п. 5.3 Договору відповідач зобов'язався сплатити 10% відкладених платежів, що відповідно становить 10944,12 грн. , через рік після закінчення робіт і підписання Акта введення Об'єкта в експлуатацію та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.

Натомість, як зазначає позивач, відповідач не виконав належним чином умов Договору щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, яка спочатку становила 109441,20 грн., що підтверджується підписаним станом на 26.04.2012 р. та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період з 31.08.2011 р. по 26.04.2012 р.

Позивач вказав, що неодноразово звертався до відповідача з претензіями стосовно погашення заборгованості за Договором (№ 38/416 від 28.04.2012 р., 38/661 від 19.07.2012 р., № 38/854 від 12.09.2012 р., № 38/1040 від 31.11.2012 р., № 38/1235 від 27.12.2012 р.№ 38/659 від 24.04.2013 р.). Відповідач частково виконав вимоги претензій позивача, перерахувавши позивачу грошові кошти в загальній сумі 63639,71 грн., що підтверджується банківськими виписками за 08.06.2012 р. та 11.10.2012 р.

Позивач також зазначив, що станом на час подання позову до суду КП "Київекспертиза" проводиться перевірка виконаних позивачем робіт, а тому, в силу п. 5 3. Договору, 10% вартості виконаних робіт, що відповідно становить 10944,12 грн., підлягатимуть оплаті після складання акту експертизи. На думку позивача, той факт, що на даний час триває перевірка виконаних позивачем робіт, не звільняє відповідача від обов'язку здійснити повний розрахунок 90% вартості виконаних робіт згідно п.5.2 Договору, що відповідно становить 98497,08 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача становила 34857,37 грн. (109441,20 грн. - 10944,12 грн. - 63639,71 грн. = 34857,37 грн.), а враховуючи здійснені відповідачем розрахунки в загальній сумі 20000,00 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується банківськими виписками за 13.12.2013 р. та 17.11.2014 р., заборгованість відповідача станом на час розгляду спору по суті, за даними позивача, склала 14857,37 грн. (34857,37 грн. - 20000,00 грн. = 14857,37 грн.). Тож, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог № 38/57 від 20.01.2014 р., прийняту судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача 14857,37 грн. основного боргу.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті робіт за Договором, позивач нарахував відповідачу 3264,22 грн. 3% річних за період з 11.12.2011 р. по 15.11.2013 р., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов з підтверджуючими документами суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту форми № КБ-2В та Довідки форми № КБ-3 за листопад 2011 року підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 112132,38 грн.

При цьому вищенаведені Акт форми № КБ-2в та Довідка форми № КБ-3 за листопад 2011 року, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Так, відповідно до п. 6.4 Договору, при виявленні порушень, відхилень будівельно-монтажних робіт від проекту, допущених Субпідрядником (позивачем), форми КБ-2В та КБ-3 Генпідрядником (відповідачем) не приймаються. Разом з тим, Акти форми № КБ-2В та Довідки форми № КБ-3 за листопад 2011 року відповідачем прийняті та підписані 30.11.2011 р.

Судом також встановлено, що відповідно до п. 5.4 Договору вартість послуг генпідряду становить 2.4% від суми договірної ціни, які позивач зобов'язаний утримати з вартості виконаних робіт.

Таким чином, вартість виконаних позивачем робіт згідно Акту форми № КБ-2В та Довідки форми № КБ-3 за листопад 2011 р., враховуючи надані відповідачем послуги генпідряду, становить 109441,21 грн. (112132,38 грн. - 2691,17 грн. (послуги генпідряду) = 109441,21 грн.).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 5.2 Договору передбачено, що Генпідрядник (відповідач) здійснює платежі в розмірі 90% вартості виконаних робіт протягом 10 календарних днів після оплати цих робіт Замовником, на підставі підписаних повноважними представниками Сторін :

- акта виконаних робіт (форма КБ-2В) з наданням відповідної виконавчої документації (акти на встановлене та змонтоване обладнання відповідно до вимог ДБН);

- довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів сплачується через рік після закінчення робіт і підписання Акта введення Об'єкта в експлуатацію та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу на підставі Договору виключно в частині оплати 90% вартості виконаних позивачем робіт за Актом форми № КБ-2В та Довідкою форми № КБ-3 за листопад 2011 р.

Отже, у відповідності до п. 5.2 Договору відповідач мав здійснити платежі в розмірі 90% вартості виконаних робіт за Актом форми № КБ-2В та Довідкою форми № КБ-3 за листопад 2011 р. протягом 10 календарних днів після оплати цих робіт Замовником, на підставі підписаних повноважними представниками сторін вказаних акту та довідки.

Судом досліджено, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачу спірних робіт Замовником (Комунальним підприємством "Київпастранс") з коштів міського бюджету м. Києва. Натомість суд вважає, що така обставина не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати спірних робіт, оскільки в разі відсутності коштів (відповідно до п. 5.1 Договору - коштів міського бюджету м. Києва) для оплати відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов Договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність оплати спірних робіт з боку Замовника за рахунок бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача (Генпідрядника за Договором) і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011.

Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., про що також зазначено в п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду".

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідач здійснював часткові розрахунки за роботи, виконані позивачем за Актом форми № КБ-2В та Довідкою форми № КБ-3 за листопад 2011 р., зокрема, згідно банківських виписок за 08.06.2012 р., 11.10.2012 р., 13.12.2013 р. та 17.11.2014 р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в загальній сумі 83639,71 грн. Наведене, в свою чергу, підтверджує наявність у відповідача коштів Замовника для здійснення розрахунків з позивачем за спірні роботи, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані.

Враховуючи наведене, а також те, що Акт форми № КБ-2В та Довідка форми № КБ-3 за листопад 2011 р. були підписані сторонами 30.11.2011 р., суд відповідно до змісту п. 5.2 Договору прийшов до висновку про те , що відповідач був зобов'язаний оплатити 90 % вартості виконаних за вказаними актом і довідкою робіт протягом 10 календарних днів після 30.11.2011 р., а отже по 10.12.2011 р. включно.

Таким чином, станом на час розгляду спору по суті обов'язок відповідача з оплати 90 % вартості виконаних за Актом форми № КБ-2В та Довідкою форми № КБ-3 за листопад 2011 р. робіт є простроченим, зокрема, в сумі 14857,37 грн., враховуючи при цьому послуги генпідряду та здійснені відповідачем часткові розрахунки (112132,38 грн., вартість робіт за Актом форми № КБ-2В та Довідкою форми № КБ-3 за листопад 2011 р. - 2691,17 грн. (послуги генпідряду) - 10944,12 грн. (10% відкладених платежів згідно п. 5.3 Договору - 83639,71 грн. (часткові розрахунки відповідача) = 14857,37 грн. (основний борг)).

Докази оплати відповідачем 14857,37 грн. за виконані позивачем роботи станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд зазначає, що відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 14857,37 грн. повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3264,22 грн. 3% річних за період з 11.12.2011 р. по 15.11.2013 р. При цьому позивач додав до позовної заяви розрахунок вказаної суми 3% річних, враховуючи здійснені відповідачем 08.06.2012 р., 11.10.2012 р. та 13.12.2013 р. часткові розрахунки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач був зобов'язаний оплатити 90 % вартості робіт, виконаних за Актом і Довідкою за листопад 2011 р., протягом 10 календарних днів після 30.11.2011 р., а отже по 10.12.2011 р. включно.

Отже, початок прострочення відповідачем відповідного грошового зобов'язання слід обраховувати з 11.12.2011 р., що фактично дотримано позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних.

Разом з тим, позивачем не враховано, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних, що узгоджується з роз'ясненнями, наданими господарським судам у п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Судом також враховано, що згідно п. 1.12 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання , не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань .

За таких обставин, судом було здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку суми 3% річних за період з 11.12.2011 р. по 15.11.2013 р. та встановлено наступне:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 98497.08 11.12.2011 - 07.06.2012 180 3 % 1456,95 64857.37 08.06.2012 - 10.10.2012 125 3 % 666.34 34857.37 11.10.2012 - 15.11.2013 401 3 % 1148.86

1456,95грн. + 666,34 грн. + 1148,86 = 3272,15 грн.

Отже сума 3% річних за розрахунком суду є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 3264,22 грн. за період 11.12.2011 р. по 15.11.2013 р., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, а також беручи до уваги п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних. Тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 3264,22 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в наведеній сумі.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми: 14857,37 грн. основного боргу та 3264,22 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 1720,50 грн. в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 837, 838, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коспаш - ЛТД" (02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 10/1; ідентифікаційний код 21506710), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код 03359018) 14857,37 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 37 коп.) основного боргу, 3264,22 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 22 коп.) 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2014 р.

Суддя Гумега О.В.