Рішення

від 23.09.2008 по справі 16/61-17/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/61-17/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 р.   Справа № 16/61-17/70   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання   Жураківській М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

  за позовом     Дочірнього підприємства "Барбакан"  вул. Жовтневої революції, 83, м.Умань,Уманський район, Черкаська область,20300

до відповідача     Відкритого акціонерного товариства "Городенківський сирзавод"  вул. Височана,2, м.Городенка,78100

За участю представників:

Від позивача:  Гончаренко Ю.І.-представник, (довіреність № б/н від 08.08.08 )

Від відповідача:  Максимчук К.Т.-юрисконсульт, (довіреність №385 від 22.09.08),  

Суть спору: заявлено позов про стягнення, 104957 грн. 41 коп.  в тому числі: 93968 грн 65 коп. основного боргу, 3977 грн 50 коп інфляційних, 808 грн 98 коп річних, 6202 грн 28 коп пені.

10.09.08р. від позивача поступила  заява про збільшення позовних вимог, в якій  повідомляє суд про сплату  відповідачем 20000 грн основного боргу  01.08.08 після порушення провадження по справі та просить стягнути з відповідача  88974 грн 38 коп заборгованості, що становить: 73968 грн 65 коп основного боргу, 4729 грн 25 коп інфляційних,  1175 грн - річних, 9101 грн 48 коп пені.

Вказана заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст.22 ГПК України.  

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача частково визнає позовні вимоги в частині стягнення 13968 грн 65 коп. основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд  встановив наступне.

29.08.2003 року між ДП "Барбакан" та ВАТ "Городенківський сирзавод"   укладено договір про надання послуг по охороні № 1-09/03, додатки №1, №2.

Відповідно до договору Позивач зобов'язався надати послуги по охороні об'єкта Відповідача, а останній зобов'язався оплатити послуги.

01.10.2007року  між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, згідно з якою  вартість договору починаючи із 01.10.2007р складає 22150 грн.

29.02.2008року укладено ще одну додаткову угоду  відповідно до якої  вартість договору починаючи з 01.03.08р складає 24200 грн.

Згідно з п.4 Договору Замовник зобов'язався оплачувати за послуги Виконавця авансом в такому порядку не пізніше 15 числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок Виконавця місячну суму вартості послуг.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем, надав останньому послугу по охороні по охороні об'єкту.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року,  за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач порушив умови договору,  не здійснював  оплату послуг  позивачу і станом на 01.04.2008р борг відповідача перед позивачем становив 86708 грн. 65 коп., про що між сторонами було проведено звіряння взаємних розрахунків та складено акт.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 15 від 08.04.2008р  в якому повідомлено що станом на 01.04.08р  борг відповідача перед позивачем становить 86708 грн.

09.04.08р між сторонами було складено акт виконаних робіт, який підтверджує надання позивачем відповідачу послуг по охороні в період з 01.04.08р по 09.04.08р на суму 7260 грн.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 09.04.08р борг відповідача перед позивачем, з врахуванням часткового погашення боргу відповідачем платіжним дорученням № 167 від 03.04.08р в сумі 20000 грн до звернення з позовом, становить 73968 грн 65 коп, а отже позивачем заявлена помилково вимога про стягнення 20 000 грн боргу.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 13968 грн 65 коп основного боргу  визнає, в частині решти стягнення  суми основного боргу заперечує, оскільки даний борг було сплачено після порушення провадження у справі, що підтверджується наступними документами:

- платіжним доручення № 167 від 03.04.2008р  в сумі 20000 грн - після підписання акту звірки розрахунків;

-  платіжним доручення  № 1477 від 01.08.08р  на суму 20000 грн - після звернення до суду з позовом;

- платіжним дорученням № 460 від 10.09.08р на суму 20000грн -після звернення до суду з позовом;

- платіжним дорученням № 1834 від 23.09.08р на суму 20000 грн - після звернення до суду з позовом.

За таких обставин,  суд прийшов до висновку про часткове задоволення основного боргу в сумі 13968 грн. 65 коп., як такий що обґрунтований, підтверджений матеріалами справи .

В частині стягнення 60000 грн. боргу -  припинити провадження по справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку із сплатою відповідачем частини боргу платіжним дорученнями № 1477 від 01.08.08р - на суму 20000 грн,  № 460  від 10.09.08р. на суму 20000 грн, № 1834 від 23.09.08р на суму 20000грн.

В частині стягнення 20 000 грн. боргу відмовити в позові, як такий що необґрунтовано заявлений та не підтверджений матеріалами справи, оскільки згідно платіжного доручення № 167 від 03.04.2008р. відповідачем до звернення до суду було сплачено даний борг.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.п.б п.6 Додатку № 2  до Договору, якщо Замовник не виконує  оплату в указаний термін, він зобов'язаний виплатити на користь виконавця 0,5% з суми заборгованості за кожен день затриманого платежу.

Відповідно до  ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Позивачем нараховано відповідачу  9101 грн. 48 коп. пені, 4729 грн 25 коп інфляційних та  1175 грн  річних,  за період прострочки  з 01.04.2008 р. по 09.09.2008 р.  

Суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем відповідачу суми пені, річних, інфляційних. За результатами перерахунку суд встановив, що суми пені, інфляційних, річних,  які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 7078 грн 58 коп пені, 3771 грн 91 коп інфляційних та  913 грн 12 коп - річних.  Дані суми  підлягають стягненню з відповідача як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

В решті позовних вимог про стягнення пені, річних, інфляційних слід відмовити, оскільки пеня, річні, інфляційні необґрунтовано нараховані на борг в сумі 20000 грн, який сплачений  відповідачем платіжним дорученням № 167 від 03.04.08, тобто до звернення з позовом. Відтак, період нарахування пені, річних, інфляційних  позивачем визначений з 01.04.08 по 09.09.08 без врахування того, що на початок періоду 04.04.08 борг в сумі 20000 грн. вже був сплачений.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти  на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 546, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України ,  ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Городенківський сирзавод", вул.Височана,2 м.Городенка Івано-Франківська область ( ідентифікаційний код 00445720) на користь Дочірнього підприємства "Барбакан", вул. Жовтневої революції, 83, м.Умань, Уманський район, Черкаська область ( ідентифікаційний код 31431371) 13968 грн. 65 коп. основного боргу, 7078 грн. 58 коп. пені, 3771 грн. 91 коп. інфляційних,   913 грн. 12 коп. - річних,  857 грн. 33 коп.  витрат по сплаті державного мита, 92 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення 60000 грн. боргу  відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України припинити провадження по справі.

В частині стягнення 20 000 грн. боргу, 2022 грн. 90 коп. пені, 957 грн. 34 коп. інфляційних  та 261 грн. 88 коп.  річних відмовити в позові.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття підписання.

  Суддя                                                            Неверовська Лариса Миронівна

                                                            рішення підписане 29.09.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"