Рішення

від 24.01.2014 по справі 927/1483/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" січня 2014 р. Справа № 927/1483/13

Позивач: Приватне торгівельно-виробниче підприємство "Вікнолюкс",

вул. 1-ї Гвардійської Армії, 50/39, м. Чернігів, 14005

Відповідач: Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№44),

вул. Промислова, 38, м. Чернігів, 14000

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області , вул. Комсомольська, 4, м. Чернігів, 14000

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області, вул. Київська, 9, м. Чернігів, 14000

Про стягнення заборгованості 142065,34 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Полубень С.В. - адвокат, довіреність № 5 від 04.12.2013р.

від відповідача: Масляна О.М., довіреність № 17/1 від 03.01.2014р.

від третьої особи 1: Замура Л.П. - провідний спеціаліст-юрисконсульт I категорії, довіреність № 11/486 від 07.03.2012р.

від третьої особи 2: Регуш Н.В. - головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність № 1 від 08.01.2014р.

Позивачем - Приватним торгівельно-виробничим підприємством „Вікнолюкс" подано позов до Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) про стягнення 142065,34 грн. заборгованості.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 20.11.2013р. про порушення провадження у справі до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області.

В судовому засіданні 17.12.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, просить їх задовольнити.

В позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору № 172 від 28.12.2010р. та договору № 145/86 від 06.07.2011р., свої зобов'язання не виконав, своєчасно та в повному обсязі вартість виконаних позивачем робіт по ремонту фасаду будівлі та вартість будівельних матеріалів не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 132072,84 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 132072,84 грн. основного боргу та 9992,50 грн. пені за прострочку платежу, всього - 142065,34 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 99) та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що розрахунок з позивачем по договору № 145/86 від 06.07.2011р. був здійснений в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додано до відзиву на позов.

Відповідач вказує, що не міг отримати матеріальні цінності по договору № 145/86 від 06.07.2011р. відповідно до видаткової накладної № РН-032 від 10.01.2012р., оскільки вищевказаний договір діяв лише до 31.12.2011р.

Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку з надходженням до відповідача позовної заяви, в установі було створено комісію, яка здійснила перевірку надходження матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) по складу Чернігівської виправної колонії (№44), зазначених у накладній позивача від 10.01.2012р. № РН-032. В акті перевірки комісією було встановлено, що не зважаючи на те, що на видатковій накладній № РН-032 від 10.01.2012р. в графі "отримав" стоїть штамп відповідача, перелічені в ній матеріальні цінності останнім не отримувалися, на склад відповідача не надходили, за січень 2012 року довіреність на отримання будівельних матеріалів не видавалась.

Відносно договору № 172 від 28.12.2010р., то відповідач посилається на те, що Чернігівська виправна колонія (№ 44) є бюджетною установою та повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету, відповідно всі договори, які укладаються відповідачем мають бути обов'язково зареєстровані в Державному казначействі під відповідні фінансові видатки. Відповідач підписав даний договір, тому що дійсно мав наміри здійснити ремонт фасаду адміністративної будівлі установи, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 38, м. Чернігів. Однак на здійснення відповідних робіт коштів виділено не було, видатки в кошторисі установи на дані цілі були відсутні. У зв'язку з цим відповідач не підписував ні дефектного акту, ні кошторису по договору № 172 від 28.10.2010р.

Третя особа 1 в запереченнях на позовну заяву (а.с. 169) проти позову заперечує з мотивів аналогічних мотивам, викладеним відповідачем у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.01.2014р. представником позивача заявлено письмове клопотання про призначення будівельно-товарознавчої експертизи.

Представник третьої особи 1 заявив письмове клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Суд прийняв дані клопотання до розгляду.

Ухвалою суду від 09.01.2014р. залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області.

В судовому засіданні 16.01.2014р. представником третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області заявлено письмове клопотання про заміну неналежної третьої особи на належну - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області.

В клопотанні третя особа 2 зазначає, що відповідач - Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Чернігівській області (№ 44) перебуває на обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області, яке є окремою юридичною особою.

Розглянувши клопотання представника третьої особи 2, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області замість Головного управління Державної казначейської служби України.

Третя особа надала письмові пояснення по справі. (а.с. 215).

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

Підставою поданого позову є невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду будівлі, яке виникло з договору № 172 від 28.12.2010р. та невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати позивачу вартості поставлених будівельних матеріалів за договором № 145/86 від 06.07.2011р.

Наказом голови Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011р. № 418 (а.с. 55) було змінено найменування Чернігівської виправної колонії № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 08564943) на Чернігівську виправну колонію Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) (код ЄДРПОУ 08564943) (а.с. 58).

Згідно Положення про Чернігівську виправну колонію Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) (далі - ЧВК № 44), вона є кримінально-виконавчою установою закритого типу, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с. 62).

ЧВК № 44 підпорядковується управлінню Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області та знаходиться в оперативному підпорядкуванні Державної пенітенціарної служби України.

ЧВК № 44 утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законом; є розпорядником коштів державного бюджету третього ступеня, передбачених на утримання Державної кримінально-виконавчої служби України та коштів, одержаних від виробничо-господарської діяльності, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку; розробляє проекти кошторисів доходів і видатків на утримання установи, забезпечує їх захист та погодження в управлінні.

ЧВК № 44 є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби.

Як свідчать матеріали справи, між Чернігівською виправною колонією № 44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (Замовник) та Приватним торгівельно-виробничим підприємством „Вікнолюкс" (Підрядник) 28 грудня 2010 року було укладено договір № 172 (далі - Договір № 172) (а.с. 14), який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язується власними силами та засобами з використання матеріалів Замовника згідно з умовами даного договору виконати наступні роботи:

- Поточний ремонт фасаду будівлі Чернігівської виправної колонії № 44, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 38, у об'ємах згідно переліку, вказаному у дефектному акті та кошторисі, які є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник, у свою чергу, зобов'язується передати Підряднику необхідні матеріали для виконання даного договору, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до даного договору, та оплатити дані роботи в строк, передбачений умовами даного договору.

Вартість робіт, згідно п. 2.1 Договору № 172, визначається кошторисом та становить 61281,60 грн. з урахуванням податків та зборів, обов'язкових платежів.

Ціна робіт, передбачених п. 2.1 даного договору є твердою (п. 2.2 Договору № 172).

Відповідно до п. 2.3 Договору № 172 документом для остаточних розрахунків є акт приймання виконаних робіт, який складається за результатами роботи Підрядника.

Розрахунок за фактично виконані роботи проводиться Замовником протягом 15-ти банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, за умови наявності коштів на рахунку Замовника за відповідним кодом видатків та у межах кошторисних призначень Замовника (п. 2.4 Договору № 172).

Строк виконання підрядних робіт становить до 30-ти робочих днів з дня підписання даного договору (п. 4.9 Договору № 172).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами (п. 8.1 Договору № 172).

Даний договір вважається дійним до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до завершення виконання робіт у повному обсязі та завершення розрахунків по даному договору (п. 9.1 Договору № 172).

Договір № 172 з боку Замовника підписано начальником Чернігівської виправної колонії № 44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області та з боку Підрядника - директором Приватного торгівельно-виробничого підприємства „Вікнолюкс".

Як свідчать матеріали справи, ПТВП „Вікнолюкс" було направлено ЧВК № 44 для підписання: Дефектний акт; Локальний кошторис № 2-1-1; Підсумкову відомість ресурсів; Договірну ціну на будівництво „Поточний ремонт фасаду", що здійснюється у 2010 році; Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на поточний ремонт фасаду; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року; Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 р. (а.с. 89-97).

Відповідачем вищевказані документи підписані не були, оскільки, як вказує відповідач, підписаний начальником ЧВК № 44 Договір № 172 свідчив лише про наміри відповідача здійснити поточний ремонт фасаду адміністративної будівлі установи. Проте, бюджетних видатків у кошторисі ЧВК № 44 на цей ремонт виділено не було.

Крім того, як вказувалося вище, в Договорі № 172 (п. 2.4) сторони застережили, що розрахунок за фактично виконані роботи проводиться Замовником, за умови наявності коштів на рахунку Замовника за відповідним кодом видатків та у межах кошторисних призначень Замовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456-VI, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Розміщення замовлення, укладенні договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за яким розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 цього Кодексу).

Отже, якщо зобов'язання не зареєстроване у Державному казначействі України (Державній казначейській службі України) в Реєстрі бюджетних зобов'язань (Реєстрі фінансових зобов'язань), воно визнається недійсним. Бюджетна установа в особі її керівника, як розпорядник бюджетних коштів, має привести дане зобов'язання у відповідність до бюджетного законодавства переглянути свою участь в зобов'язальних відносинах (договір, на підставі якого виникають зобов'язання відносини, може бути припинений відповідно до ст.ст. 202-206 Господарського кодексу України або визнаний недійсним відповідно до ст. 207 ГК України) і за можливості вийти з них.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав та предмету позову, а саме, невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду будівлі, яке виникло з Договору № 172 та стягнення 61281,60 грн. заборгованості, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд відхилив клопотання представників позивача та третьої особи (а.с. 181, 183) про призначення будівельно-товарознавчої та будівельно-технічної експертизи.

Суд вважає, що у даному випадку має місце завдання позивачу збитків (ст. 22 ЦК України) за зобов'язанням, взятим розпорядником бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань.

Так, в абз. 2 ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягується з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Чернігівською виправною колонією № 44 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (Замовник) та Приватним торгівельно-виробничим підприємством „Вікнолюкс" 06 липня 2011 року було укладено договір № 145/86 (далі - Договір № 145/86) (а.с. 16), який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно п. 1.1 Постачальник зобов'язався поставити для потреб Чернігівської виправної колонії фарби, будматеріали, замки, робочі інструменти в асортименті, визначеному у Специфікаціях, як додатках до даного договору (надалі - товар), а Замовник - забезпечити приймання та оплату товарів в асортименті, кількості у строк, терміни і за цінами, вказаними у Специфікаціях на кожну окрему партію чи Додатку до даного договору які є невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.6 Договору № 145/86 Замовник має право зменшити чи збільшити обсяг закупівель за Договором залежно від реального обсягу фінансування за відповідним кодом видатків.

Орієнтовна вартість товарів, що підлягає передачі, згідно п. 4.1 Договору № 145/86, становить 16964,25 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 4.2 Договору № 145/86 ціна на кожен вид продукції визначається у специфікації до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.

Розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється, протягом 10 банківських днів з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформлених документів, передбачених даним договором (п. 4.3 Договором № 145/86).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами (п. 8.1 Договору № 145/86).

Згідно п. 9.1 Договору № 145/86 він діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Зміни та доповнення до даного договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які додаються до тексту даного договору, як невід'ємна його частина (п. 11.1 Договору № 145/86).

Як свідчать матеріали справи, протягом дії Договору № 145/86 сторонами укладалися Додаткові угоди та специфікації до нього (а.с. 109-136). В результаті цього загальна сума отриманих відповідачем товарів за Договором № 145/86 на кінець 2011 року склала 128560,44 грн. Ця сума зобов'язання була зареєстрована відповідачем у ГУДКС України в Чернігівській області, що підтверджується довідкою (а.с. 167).

Фактична сплата ЧВК № 44 позивачу 128560,44 грн. підтверджується копіями наданих відповідачем платіжних доручень (а.с. 138-156).

На підтвердження 70791,24 грн. заборгованості відповідача за Договором № 145/86, позивач посилається на Додаток № 11 (без дати укладення) до договору № 145/86 від 06 липня 2011 року (специфікацію) (а.с. 19), рахунок-фактуру № СФ-180 від 10 січня 2012 р. (а.с. 20) та видаткову накладну № РН-032 від 10 січня 2012 р. (а.с. 21), копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Разом з тим, у зв'язку з надходженням до відповідача позовної заяви, в ЧВК № 44 було створено комісію, яка здійснила перевірку надходження матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) до складу ЧВК № 44, за результатами якої складено акт перевірки (а.с. 168).

Цією комісією було встановлено, що не зважаючи на те, що на видатковій накладній № РН-032 від 10 січня 2012 р. в графі „отримав" стоїть штамп відповідача, перелічені в ній матеріальні цінності по цій накладній не надходили. За період, який зазначений у цій накладній, а саме січень 2012 року, довіреність на отримання будівельних матеріалів не видавалась (а.с. 165).

Витребуваний ухвалою суду від 17.12.2013р. (а.с. 178) оригінал довіреності на отримання матеріальних цінностей згідно накладної № РН-032 від 10.01.2012р., позивачем суду не надано.

Одночасно комісією було встановлено, що від позивача ЧВК № 44 було отримано будівельні матеріали по іншим договорам на загальну суму 29745,15 грн., перелік яких частково відповідає асортименту накладної № РН-032 від 10.01.2012р. Комісією встановлено, що відповідно до договору № 98-Г від 03.09.2012р. (а.с. 159) по накладній № РН-032 від 03.09.2012р. (а.с. 161) відповідачем було отримано: лист гладкий цв. 1015 на суму 6239,66 грн.; вагонку на суму 2257,86 грн.; анкерний болт на суму 2398,55 грн.; саморіз 3,9*16 з буром на суму 3915,00 грн. (перелік даних матеріалів повністю співпадає з даними будівельними матеріалами по накладній позивача № РН-032 від 10.01.2012р.); згідно договору № 45-Г від 18.04.2013р. (а.с. 157) по накладній № РН-002 від 18.04.2013р. (а.с. 162) відповідачем було отримано цвяхи будівельні 4,2*100/1кг/25/україна на суму 116,38 грн.; металопрофіль ПС20 на суму 3494,48 грн.; деталь ЕС60/125 на суму 1224,50 грн.; профіль СД60/3м/18укр. на суму 169,82 грн.; профіль УД27/3м/30/укр. на суму 16,86 грн. (перелік даних матеріалів частково співпадає з матеріалами по накладній позивача № РН-032від 10.01.2012р.); згідно акту відповідач отримав наступні будматеріали від позивача по накладній № РН-038 від 01.10.2012р. (а.с. 163): дюбель-гриб з шурупом 6*80 на суму 4,34 грн.; профіль СД/3м/1шт./18 на суму 4512,36 грн.; профіль УД/3м/1шт./30 на суму 437,84 грн. (всі суми вказані без ПДВ).

В 2012 році відповідачем було передано будівельні матеріали позивачу для ремонту фасаду адміністративної будівлі по акту здачі-приймання будівельних матеріалів від 01.11.2012р. (а.с. 166) в асортименті згідно накладних: № РН-032 від 03.09.2012р. на суму 17773,28 грн. та № РН-038 від 01.10.2012р. на суму 5945,45 грн. будівельні матеріали закуплені в 2013 році у позивача на суму 6026,42 грн. згідно договору № 45-Г від 18.04.2013р. для ремонту фасаду адміністративної будівлі останньому не передавалися, так як почалися непорозуміння щодо надання послуг позивачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено (не надано належних, допустимих доказів) 70791,24 грн. заборгованості відповідача за Договором № 145/86.

Отже, і в цій частині позову позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 20.01.2014р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.01.2014р.

Суддя Ю.М. Бобров