Рішення

від 02.09.2008 по справі 57/124-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/124-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2008 р.                                                            Справа № 57/124-08

вх. № 5489/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зучек і.М., дов. № 9 від 17.03.2008 р.;

відповідача - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Бюро майнових відносин", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко-українська компанія Експрессо", смт. Бабаї  

про стягнення 10376,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Бюро майнових відносин" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко - Українська компанія Експрессо" 3959,07 грн. орендної плати, ПДВ у сумі 1893,07 грн, відшкодування витрат на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг у сумі 3695,99 грн., пені у сумі 827,89 грн., всього – 10376,36 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року, додаткової угоди № 1 до договору № 5/184 комунального майна від 27 квітня 2008 року, договору № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року, додаткової угоди № 3 до договору № 39-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 26 жовтня 2007 року, неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати та комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25  липня 2008 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05 серпня 2008 року о 10 : 30

Ухвалами господарського суду Харківської області від 05 серпня 2008 року та 26 серпня 2008 року розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання умов ухвал від 25 липня 2008 року та 05 серпня 2008 року щодо подання витребуваних судом документів.

У призначеному судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірена адреса відповідача, відповідно до довідки з головного управління статистики у Харківській  області місцезнаходження відповідача: 62403,  Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Колгоспна, 15 , само на цю адресу господарськім судом були надіслані всі процесуальні документи.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 17 березня 2006 року № 146 «Про передачу з балансу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації на баланс комунального підприємства «Бюро майнових відносин» було передано на баланс відповідача нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21 та на підставі акту приймання-передачі від 14.04.2006 року управлінням з питань комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації було закріплено за комунальним підприємством «Бюро майнових відносин» на праві повного господарського відання  майно,  а саме, 2, 6,8 та частину 1,9 поверхів, частину підвалу і цоколю адміністративного будинку загальною площею 4429,10 кв.м., який розташований за адресою м. Харків, вул.. Космічна, 21.

21 вересня 2006 року між Управлінням з питань майна комунальної власності облдержадміністрації (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Франко-українська компанія Експрессо» (далі - відповідач) було укладено договір оренди № 5/184 комунального майна (далі договір), у відповідності до умов якого орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення 6-го поверху кімнату № 29 корисною площею 35,9 кв.м. та місця загального користування площею 13,28 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, що знаходяться на балансі КП «Бюро майнових відносин» (далі позивач ), склад та вартість якого  визначено відповідно до висновку про вартість майна, складеного станом на 19.09.2006 року, вартість якого становить 125400,00 грн. без урахування ПДВ, з метою розміщення офісу.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами договору 21 вересня 2006 року.

Пунктами 3.1,3.2 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі нової редакції Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради ХХХVІ сесії ІV скликання від 31 січня 2006 року і становить за рік 15048,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції,  орендна плата за перший місяць оренди – вересень 2006 року становить 1254,00 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції за вересень місяць 2006 року , який враховується при сплаті, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, орендна плата за кожний наступний місяць  визначається шляхом коригування у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним і  розподіляється наступним чином:

- 70% до обласного бюджету,

- 30% - Балансоутримувачу (позивачу).

          Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року, укладеною між сторонами 27 квітня 2007 р., п.  3.1 розділу 3 «Орендна плата» викладено у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі п. 7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальної громад, сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради VІІІ сесії V скликання від 15 грудня 2006 року № 130- V і за згодою сторін становить за рік 18810,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за переший місяць оренди після перегляду розміру орендної плати – січень місяць 2007 року становить 1693,40 грн. без урахування ПДВ. Ставка орендної плати (тариф) за згодою сторін становить 15 % за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України».

Пунктами 10.1, 10.6 договору передбачено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 21 вересня 2006 року по 20 серпня 2007 року включно, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Отже, станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до  відповідача з претензією  вих. № 54 від 06.03.08 року, з вимогою погасити заборгованість у розмірі 7334,23 грн., на якій зазначено, що 06.03.2008 року її було отримано з боку відповідача уповноваженою особою.

Проте, відповідач на претензії не відреагував, про результат їх розгляду не повідомив та грошові кошти не перерахував на рахунок позивача.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення 30% орендної плати до  балансоутримувача (позивача), внаслідок чого виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем (балансоутримувачем) у сумі  3959,07 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Станом на момент розгляду справи, відповідач 3959,07 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

          Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року та додатковою угодою №1 до договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року, які були укладені між сторонами по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.                    

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3959,07 грн.  заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 3.5 договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року сторонами цього договору була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з серпня 2007 року по червень 2008 року,  склала  485,78  грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано  відповідачу пеню на всю суму заборгованості за період з  серпня 2007 року по червень 2008 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі  485,78  грн., пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і за період з 21 серпня 2007 року по 21 лютого 2008 року – за шість місяців складає 208,36 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені у сумі 208,36 грн.

В решті заявленої вимоги щодо  стягнення пені у сумі 277,42 грн. слід відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року з урахуванням додаткової угоди №1 до договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року, нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Законом України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацією, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізінгу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальній, в тому числі промислової, власності.

З вказаного вбачається, що операції з надання права на користування майном (оренда) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

На виконання п. 3.1. договору оренди  № 5/134 від 23 травня 2006 року та положень Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було сплачено податок на додану вартість з 70% орендної плати, перерахованої до обласного бюджету за період з серпня 2007 року по травень 2008 року, на підтвердження чого позивачем надано копії податкових накладних (№ 667 від 31.08.2007 року, № 342 від 30.09.2007 року, № 816 від 31.10.2007 року, № 894 від 30.11.2007 року, № 971 від 31.12.2007 року, № 58 від 31.01.2008 року, № 124 від 29.02.2008 року, № 188 від 31.03.2008 року, № 256 від 30.04.2008 року) та платіжних доручень (№ 205 від 31.08.2007 року, № 226 від 27.09.2007 року, № 256 від 17.10.2007 року, № 261 від 26.10.2007 року, № 308 від 26.11.2007 року, № 323 від 30.11.2007 року, № 326 від 11.12.2007 року, № 341 від 25.12.2007 року, № 2 від 11.01.2008 року,  № 18 від 17.01.2008 року, № 24 від 29.01.2008 року, № 43 від 07.02.2008 року, № 60  від 20.02.2008 року, № 62 від 27.02.2008 року, № 98 від 19.03.2008 року, № 103 від 21.03.2008 року, № 114 від 25.03.2008 року, № 115 від 26.03.2008 року, № 116 від 28.03.2008 року, № 130 від 03.04.2008 року, № 132 від 08.04.2008 року, № 135 від 10.04.2008 року, № 147 від 15.04.2008 року, № 150 від 16.04.2008 року, № 152 від 17.04.2008 року, № 165 від 25.04.2008 року, № 178 від 14.05.2008 року)

Відповідно до наданого позивачем суду розрахунку заборгованості з ПДВ на 70% орендної плати, перерахованої до бюджету до договору № 25/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року та додаткової угоди №1 до договору оренди № 5/184 комунального майна від 21 вересня 2006 року станом на 10 липня 2008 року заборгованість відповідача складає 1893, 41 грн.

А тому, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1893,41 грн. податку на додану вартість з 70% орендної плати обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до договору оренди № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року, додаткової угоди № 3 до договору № 39-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 26 жовтня 2007 року позивач повинен обслуговувати, здійснювати експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, а відповідач повинен здійснювати оплату не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, позивачу плату за надані послуги у встановлених розмірах.

Пунктами 5.1, 5.4 № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року сторони передбачили, що договір укладено  строком на 11 місяців, що діє з 21 вересня 2006 року по 20 серпня 2007 року включно, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Отже, станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення договору № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року, додаткової угоди № 3 до договору № 39-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 26 жовтня 2007 року, несвоєчасно та не в повному обсязі вносив оплату за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до вартості Приміщення, а також за комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати послуг за цим договором, яка станом на 10.07.2008 року складає 3695,99 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 3695,99 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

                                                                                                              Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати боргу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року, додаткової угоди № 3 до договору № 39-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 26 жовтня 2007 року, які були укладені між сторонами по справі.

Враховуючи вимоги 258, 626, 629, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3695,99 грн. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг позивачу по договору № 39-к від 21.09.2006 року обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 2.2.3 договору № 39-к про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 21 вересня 2006 року сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

За прострочення внесення оплат  позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з липня 2007 року по червень 2008 року,  склала 342,11  грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховане  відповідачу пеню на всю суму заборгованості за період з липня 2007 року по червень 2008 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі  342,11 грн., пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і за період з 16 липня 2007 року по 16 січня 2008 року  – за шість місяців складає 64,24  грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення на користь позивача пені у сумі 64,24  грн.

В решті заявленої вимоги щодо  стягнення пені у сумі 277,87 грн. слід відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11,179, 509, 526, 530, 611, 612, 629,764 Цивільного кодексу України, статтями 232, 283, 286343 Господарського кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49,  75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франко – Української компанії Експрессо»  ( 62403, Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, вул. Колгоспна, 15, р/р № 2600859377 у ХОД-АППБ «Аваль», м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 34281641) на користь Комунального підприємства «Бюро майнових відносин » (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, р/р № 26001273110010 в АКБ «Базис», МФО 351760, код ЄДРПОУ 34013688 )  9821,07 грн. боргу, 98.21 грн грн. державного мита   та   111,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 555,29  грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 08 вересня  2008 року.

Суддя