Постанова

від 22.01.2014 по справі 910/18500/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа№ 910/18500/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Раздорожна Н.В., від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»

на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року

у справі №910/18500/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтек», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік», м. Київ,

про стягнення 302311,17 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ТОВ «Стройтек» (далі - позивач) подало до господарського суду позов до ТОВ «Голден Деррік» (далі - відповідач) про стягнення 302311,17 грн., а саме 275057,34 грн. боргу, 20563,82 грн. пені та 6690,01 грн. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений ним товар згідно укладеного між сторонами спору договору поставки №СТ 01/08-11-1 від 01.08.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Голден Деррік» на користь ТОВ «Стройтек» 275057,34 грн. боргу, 20563,82 грн. пені, 6690,01 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за поставлений останнім товар згідно договору поставки №СТ 01/08-11-1 від 01.08.2011 року у вказаній позивачем сумі, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача пені та 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року у справі №910/18500/13 виправлено описку, допущену в абзаці 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 щодо суми судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача, виклавши його в наступній редакції: «Стягнути з ТОВ «Голден Деррік» на користь ТОВ «Стройтек» 275057,34 грн. боргу, 20563,82 грн. пені, 6690,01 грн. 3% річних та 6046,22 грн. судового збору».

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Голден Деррік» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 повністю та прийняти нове рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 22, ст. 77 ГПК України, прийняв оскаржуване рішення за відсутності представника відповідача, не з'ясувавши причин неявки представника відповідача в судове засідання 04.11.2011 року. Скаржник зазначає, що повноважний представник відповідача знаходилась на лікарняному.

У своєму відзиві, поданому 23.12.2013 року, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у справі №910/18500/13 апеляційну скаргу ТОВ «Голден Деррік» на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 25.12.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 року розгляд справи №910/18500/13 відкладався на 22.01.2014 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача.

В судове засідання 22.01.2014 року представники відповідача не з'явились вдруге, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача. В судовому засіданні 22.01.2014 року представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.08.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №СТ 01/08-11-1 (далі - договір, а.с. 13-15), згідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець - купити (прийняти та оплатити) товари (бурові долота), кількість, асортимент і технічні умови яких визначені у специфікаціях, накладних та/або актах приймання-передачі, що складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.1. встановлено, що ціни на товари, що поставляються за цим договором, зазначені у специфікаціях, накладних та/або актах приймання-передачі.

Постачальник зобов'язаний поставити товар в 30-ти денний строк від дати отримання заявки. Моментом поставки вважається дата, що вказана в накладній та/або акті приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар згідно договору поставки №СТ 01/08-11-1 від 01.08.2011 року за наступними видатковими накладними:

- №СК1611-0001 від 16.11.2011 року на суму 572694,24 грн. (а.с. 44), факт отримання товару за вказаною накладною підтверджено довіреністю №1056 від 16.11.2011 року (а.с. 45-46);

- №СК2111-0001 від 21.11.2011 року на суму 408063,43 грн. (а.с. 47), факт отримання товару за вказаною накладною підтверджено довіреністю №1131 від 30.11.2011 року (а.с. 48-49);

- №СК0812-0001 від 08.12.2011 року на суму 275057,34 грн. (а.с. 50), факт отримання товару за вказаною накладною підтверджено довіреністю №1130 від 06.12.2011 року (а.с. 51-52).

Позивач в розрахунку погашеної заборгованості по видатковим накладним (а.с. 43) вказує, що відповідачем сплачено за товар, отриманий згідно видаткових накладних №СК1611-0001 від 16.11.2011 року на суму 572694,24 грн. та №СК2111-0001 від 21.11.2011 року на суму 408063,43 грн. Також, позивач стверджує, що товар, отриманий відповідачем згідно видаткової накладної №СК0812-0001 від 08.12.2011 року на суму 275057,34 грн., останнім не оплачено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п. 5.1. договору сторони погодили, що платежі за товари, що поставляються за цим договором, будуть виконуватися на поточний рахунок постачальника з поточного рахунка покупця протягом 360 днів з моменту отримання товару.

Отже, кінцевим строком оплати відповідачем за товар, отриманий згідно видаткової накладної №СК0812-0001 від 08.12.2011 року на суму 275057,34 грн., з урахуванням положень п. 5.1. (360 днів) договору є 02.12.2012 року, а початком періоду прострочення такої оплати є 03.12.2012 року відповідно.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 275057,34 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 6.3 договору покупець, в разі прострочки виконання грошового зобов'язання, вказаного в п. 5.1. договору, виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено факт прострочення відповідачем з 03.12.2012 року строку оплати за товар, отриманий ним згідно видаткової накладної №СК0812-0001 від 08.12.2011 року на суму 275057,34 грн.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 20563,82 грн. пені за період з 03.12.2012 року по 02.06.2013 року та 6690,01 грн. 3% річних за період з 03.12.2012 року по 24.09.2013 року. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та 3% річних, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 22, ст. 77 ГПК України, прийняв оскаржуване рішення за відсутності представника відповідача, не з'ясувавши причин неявки представника відповідача в судове засідання 04.11.2011 року, в той час коли повноважний представник відповідача знаходилась на лікарняному, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01030 2623951 0 (а.с. 2), ухвалу господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року про порушення провадження у справі №910/18500/13 та призначення вказаної справи до розгляду на 04.11.2013 року вручено відповідачеві 21.10.2013 року.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання у справі №910/18500/13 майже за два тижні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є, нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників процесу.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суд вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, відкладає розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується судом.

Якщо суд вважає, що є можливість всебічного розгляду справи з винесенням законного і обґрунтованого рішення і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права, передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.

Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Отже, з 21.10.2013 року (дата отримання відповідачем ухвали господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року про порушення провадження у справі №910/18500/13) по 04.11.2013 року (дата прийняття судом першої інстанції рішення у справі) відповідач мав достатньо часу для надання іншій особі права представництва юридичної особи відповідача у господарському суді та надсилання своїх заперечень з документами, що підтверджують доводи відповідача.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні своїх представників, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність розгляду справи №910/18500/13 судом першої інстанції за наявними в ній матеріалами у відсутності представників відповідача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідачем навіть суду апеляційної інстанції не подано доказів сплати боргу за товар, отриманий ним згідно видаткової накладної №СК0812-0001 від 08.12.2011 року на суму 275057,34 грн. на підставі договору поставки №СТ 01/08-11-1 від 01.08.2011 року, або заперечень позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, а обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 року у справі №910/18500/13 залишити без змін.

3. Справу №910/18500/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз