Рішення

від 22.01.2014 по справі 912/11/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 рокуСправа № 912/11/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/11/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000"

про стягнення 94951,89 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Третьяков О.В., довіреність б/н від 08.07.13;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" заборгованості в розмірі 94951,89 грн, в тому числі: 77110,74 грн основного боргу, 7711,07 грн штрафу, 5024,08 грн пені, 2767,90 грн комерційного кредиту, 1660,74 грн 3 % річних та 677,36 грн "індексу інфляції", а також 1899,04 грн. судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 01.03.2012 № 1ДН щодо оплати поставленого позивачем товару.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

20.01.2014 до господарського суду надійшли пояснення з розрахунками пені та сум на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, за даним розрахунком позивач зазначає, що сума пені складає 4993,04 грн та 388,78 грн на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції. Однак, відповідна зава в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем до суду не подана.

Відповідачем без повідомлення та доведення наявності поважних причин не виконані вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.01.2014, яка ним отримана 04.01.2014 та у строк до 20.01.2014 як і станом на день засідання не подано витребувані судом докази, в даному судовому засіданні представник такої особи участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502200979292 (а.с. 100).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в засіданні господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (надалі - покупець) укладено договір поставки № 1ДН (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в обумовлені строки продати та передати партіями у власність покупця товари побутової хімії, товари широкого споживання та засоби особистої гігієни (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну суму на умовах цього договору.

Найменування, кількість та вартість товару вказуються у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

В розділі 6 договору сторони погодили порядок та умови розрахунків.

Так, згідно п. 6.4 договору оплата вартості кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу; покупець до п'ятого числа кожного місяця наступного за звітним місяцем надає постачальнику звіт про реалізований товар та його залишок; покупець здійснює оплату за вказаний у звіті реалізований товар щомісяця до п'ятнадцятого числа кожного місяця наступного за звітним місяцем; в разі ненадання звіту про реалізований товар на обумовлену дату, покупець здійснює оплату за весь відвантажений постачальником товар згідно всіх несплачених видаткових накладних до двадцятого числа кожного місяця наступного за звітним місяцем.

Додатковою угодою від 01.03.2012 сторони внесли зміни до договору поставки від 01.03.2012 № 1ДН в частині реквізитів продавця (а.с. 50).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 138910,74 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними: № 267 від 18.05.2012 на загальну суму 24084,12 грн; № 393 від 12.06.2012 на загальну суму 8899,90 грн; № 612 від 20.07.2012 на загальну суму 16409,11 грн; № 902 від 21.09.2012 на загальну суму 16631,70 грн; № 1129 від 05.11.2012 на загальну суму 14670,66 грн; № 1294 від 06.12.2012 на загальну суму 13101,85 грн; № 150 від 15.02.2013 на загальну суму 14997,24 грн; № 151 від 15.02.2013 на загальну суму 1950,20 грн; № 431 від 24.04.2013 на загальну суму 6667,56 грн; № 572 від 04.06.2013 на загальну суму 10182,40 грн; № 888 від 08.08.2013 на загальну суму 11316,00 грн.

Товар прийнято представниками відповідача на підставі довіреностей від 01.03.2012 та від 01.01.2013 (а.с. 54-55).

Крім того, поставка товару відповідачу підтверджується вантажними деклараціями доданими до матеріалів справи.

Відповідачем в порушення умов договору проведена лише часткова оплата за отриманий товар по договору в сумі 61800,00 грн, про що свідчить повідомлення банку від 18.11.2013 (а.с. 87), в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 77110,74 грн.

Вказаний розмір боргу підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.10.2013, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств без зауважень та пропозицій (а.с. 91).

18.10.2013 позивач направив відповідачу претензію від 15.10.2013 № 74 з вимогою сплатити борг в сумі 77110,74 грн (а.с. 88-89).

Вказана претензія отримана відповідачем 21.10.2013 (а.с. 90), однак за даними позивача, відповідь на вказану претензію не отримана, сума боргу не сплачена.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, доказів погашення заборгованості в сумі 77110,74 грн відповідач не надав, позовні вимоги не заперечив, факти, викладені в позовній заяві, не спростував.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язана (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такі норми містить ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 77110,74 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2767,90 грн комерційного кредиту.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений в п. 6.4 цього договору (прострочив оплату товару), до правовідносин між сторонами застосовуються положення законодавства щодо надання кредиту, як відстрочення оплати за товар (комерційний кредит) та на прострочену суму нараховуються проценти в розмірі 5% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За ст. 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу; якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару; якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати; договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем; з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обґрунтованість розрахунку комерційного кредиту, останній підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2767,90 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого суду розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 1660,74 грн річних у розмірі 3 процентів за період з 21.10.2012 по 20.12.2013. Заявлена вимога про стягнення 1660,74 грн. річних є правомірною і підлягає задоволенню в цій частині.

У позовній заяві згідно наданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 677,36 грн на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2012 по грудень 2013 року.

Господарський суд, з урахуванням наданого суду 20.01.2014 розрахунку (а.с. 111-113) визнає, що сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 388,78 грн. з листопада 2012 року по грудень 2013 року.

Відповідно до п. 1 ст. 546, п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею, штрафом) - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору сторонами узгоджено, умову про те, що у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений в п. 6.4 цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченої суми.

При цьому, в пункті 7.3 договору передбачено, що окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2 договору, за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 7711,07 грн штрафу згідно п. 7.2 договору, дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5024,08 грн пені за загальний період з 21.10.2012 по 20.12.2013.

Однак, господарський суд з урахуванням наданого 20.01.2014 позивачем розрахунку (а.с. 108-110) визнає, що пеня за період з 21.10.2012 по 21.12.2013 складає 4993,04 грн.

Таким чином, господарський суд задовольняє позов частково в розмірі 77110,74 грн боргу, 7711,07 грн штрафу, 4993,04 грн пені, 2767,90 комерційного кредиту за п. 7.4 договору поставки № 1ДН від 01.03.2012, 1660,74 грн річних у розмірі трьох відсотків, 388,78 грн на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1899,04 грн покладаються на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Рішення господарського суду підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У засіданні 22.01.2014 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75, ідентифікаційний код 30567110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД" (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, ідентифікаційний код 37877178) 77110,74 грн боргу, 7711,07 грн штрафу, 4993,04 грн пені, 2767,90 комерційного кредиту за п. 7.4 договору поставки № 1ДН від 01.03.2012, 1660,74 грн річних, 388,78 грн на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 1899,04 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення направити:

- позивачу за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, 37;

- відповідачу за адресою: м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75.

Повне рішення складено 24.01.2014.

Суддя В.М. Балик