Рішення

від 20.01.2014 по справі 912/2023/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 рокуСправа № 912/2023/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2023/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп"

до відповідача: Приватного підприємства "Галант-Україна"

про стягнення 61425,98 грн.,

представники сторін:

від позивача - Кулібаба М.І., довіреність № б/н від 06.12.13;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 09.12.2013 про стягнення з приватного підприємства "Галант-Україна" 61425,98 грн. з яких: 55885,08 грн - сума основної заборгованості, 4524,92 грн. - пеня, 1015,98 грн. - 3% річних.

17.01.2014 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області надіслано до суду копію декларації про початок виконання будівельних робіт об'єкта "Комбіноване сховище плодоовочевої продукції на 6 тисяч тон", яке знаходиться в с. Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 08.01.2014 та 20.01.2014 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 00919435 від 11.12.2013 та № 08154655 від 09.01.2014.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/2023/13 в судовому засіданні 20.01.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" (підрядник, позивач) та приватним підприємством "Галант-Україна" (замовник, відповідач) укладено договір будівельного підряду № 17 від 23.05.2013 (далі - Договір).

Згідно до п. 1.1 Договору підрядник за замовленням замовника на свій ризик своїми та залученими силами зобов'язався виконати та здати замовнику в установлений договором підряду строк закінчені роботи: влаштування промислової підлоги на об'єкті "Комбіноване сховище плодоовочевої продукції на 10000 тис. АПК", який знаходиться за адресою: 27342, с. Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника належним чином виконані роботи та оплати їх в порядку. встановленому цим договором та чинним законодавством України.

Розділом 2 Договору сторони обумовили договірну ціну та фінансування робіт. Так, договірна ціна робіт, що доручається для виконання підряднику, відповідно до Додатку № 1 складає 1049350,82 грн. Згідно Графіка фінансування робіт - Додаток № 2 і виставлених рахунків-фактур, замовник здійснює оплату на розрахунковий рахунок підрядника, у строки встановлені графіком (п. 2.1, п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 підрядник приступає до виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня отримання авансових коштів від замовника, згідно п. 2.5 даного Договору, і закінчує протягом 55 робочих днів. Фактичною датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, встановленим цим Договором (п. 3.2 Договору). У випадку невиконання та/або неналежного виконання замовником п. 2.5, п. 4.2, п. 5.1 Договору, підрядник має право уповільнити темпи виконання робіт, або зовсім призупинити роботи.

Розділом 5 визначено порядок проведення розрахунків. Замовник здійснює остаточну оплату виконаних підрядником робіт за цим Договором на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (за типовою формою КБ-3) підписаною уповноваженими на те представниками сторін та скріпленої їх печатками, шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання форми КБ-3 за звітний місяць, за умовами відсутності недоліків.

Згідно п. 10.2 Договору передача підрядником виконаних робіт за договором замовнику оформляється актом виконаних робіт (типової форми КБ-2), який підписується обома сторонами в порядку встановленому в п. 5.1 Договору.

Даний договір набуває юридичної чинності, відповідно п. 14.2, з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договору укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, укладений між сторонами договір № 17 від 23.05.2013 за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві у відповідності до умов Договору та Додатку № 2 "Графік розрахунків", відповідачем перераховано позивачеві грошові кошти в якості авансу в сумі 180000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 268 від 30.05.2013 (а.с. 24).

Після отримання авансових коштів на виконання умов п. 3.1 Договору позивачем були здійснені для відповідача роботи на загальну суму 250885,08 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 № 1 на суму 250885,08 грн. (а.с. 16-22), який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін. Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується також, довідкою за липень 2013, яка підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками сторін (а.с. 23).

Таким чином Акт приймання виконаних робіт за липень 2013 та довідка за липень 2013, підтверджують факт виконання роботи та її вартість і приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем робіт за Договором та беззаперечного прийняття їх відповідачем.

Відповідно до умов Договору позивач виставив відповідачеві рахунок - фактуру № СФ-0000161 від 28.08.2013 на суму 70 885,08 грн. (250 885,08 - 180 000,00).

Відповідач частково оплатив прийняті виконані роботи на загальну суму 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 680 від 04.11.2013 (а.с. 25).

Тобто, розрахунок відповідно до пункту 2.5 Договору та Додатку № 2 "Графік розрахунків" проведений у повному обсязі та в установлені строки не був, а саме у строк до 10.06.2013 відповідачем не перераховано позивачеві 233117,00 грн.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на 09.12.2013 склала 55 885,08 грн. (250 885,08 - 180 000,00 - 15 000,00).

Позивачем направлено відповідачу лист № 224 від 17.09.2013 та претензію № 1 за вих. № 231 від 27.09.2013 з вимогою сплати боргу у розмірі 70 885,08 грн. (а.с.27, 28), однак відповіді чи позитивного реагування на претензію позивач не отримав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 55885,08 грн. станом на день звернення з позовом до суду.

Крім того, позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 4524,92 грн. за період з 11.06.2013 по 03.11.2013, яка нараховується на суму 70885,08 грн. та за період з 04.11.2013 по 09.12.2013, яка нараховується на суму 55885,08 грн.

Господарський суд враховує, що пунктом 13.5 Договору передбачено, що підрядник у випадку невиконання або неналежного виконання замовником п. 2.5 даного договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми договору, за кожен день затримки.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за загальний період з 11.06.2013 по 09.12.2013 в сумі 4524,92 грн. відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за договором три процента річних в сумі 1015,98 грн. за період з 11.06.2013 по 03.11.2013 та з 04.11.2013 по 09.12.2013.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3% річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1015,98 грн. 3% річних є обгрунтованими.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір в сумі 1720,50 грн.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34, 44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Галант-України" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 76, код 36119824) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" (25006, м. Кіровоград, вул. В.Чорновола, 14/2 кв.2, код 35193085) заборгованість в сумі 55 885,08 грн., пеню в сумі 4 524,92 грн., 3% річних в сумі 1015,98 грн., всього 61 425,98 грн., а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 24.01.2014.

Суддя Т. В. Макаренко