Рішення

від 23.01.2014 по справі 925/2091/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 925/2091/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142

до концерну «Військторгсервіс» м. Київ, в особі Черкаської філії концерну «Військторгсервіс», м. Черкаси, вул. Ільїна, 222

про стягнення 24 086,17 грн. заборгованості та річних за спожитий газ,

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко І.М. - за довіреністю,

від відповідача: участі не брав.

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до концерну «Військторгсервіс» м. Київ, в особі Черкаської філії концерну «Військторгсервіс», про стягнення заборгованості за використаний газ згідно договору від 31.01.2011р. №01/14-11 про закупівлю природного газу за державні кошти в розмірі 24086,17 грн., в тому числі:

22 757,85 грн. основного боргу за поставлений природний газ;

1328,32 грн. - 3% річних з простроченої суми;

та відшкодування судових витрат. Представник позивача вимоги підтримала.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Суду повернулось поштове повідомлення з відміткою пошти від 31.12.2013р. - «за закінченням терміну зберігання» - з ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі.

Відповідач доказів погашення боргу не подав. Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору. Місце проведення господарської діяльності відповідає місцю реєстрації відповідача та його структурних підрозділів згідно положень ст. 93 ЦК України.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі доказами та матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Інших доказів та матеріалів сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

31.01.2011р. між ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (Постачальником - Позивач по справі), в особі заступника голови правління Шульги С.Г., що діє на підставі довіреності від 17.12.2010р. №63 та Статуту, та Концерну «Військторгсервіс» (Замовник - Відповідач по справі), в особі начальника Черкаської філії Концерну Здір М.В., що діє на підставі довіреності (а.с. 18), було укладено договір №01/14-11 про закупівлю природного газу за державні кошти (Далі - Договір) з відповідними додатками та додатковими угодами, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику в січні-грудні 2011р. природний газ для виробництва теплової енергії організації, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити його у відповідності до умов даного договору.

Згідно до п. 10.1 Договору (а.с. 11) договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2011р. відповідно, а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 1.3 Договору (а.с. 10) сторони погодили об'єм придбання газу. Постачальник передає Замовнику природний газ в 2011 році в об'ємі до 173,449 тис. куб.м. помісячно.

Відповідно до п. 5.2. Договору (а.с. 9 зворот) та розділу 1 Додатку №1 до договору (а.с. 12) приймання-передача природного газу, поставленого Постачальником та прийнятого Замовником у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 3.1 Договору (а.с. 10) ціна за 1000 куб.м. природного газу з врахуванням вартості транспортування природного газу по території України та з ПДВ складає 2738,40 грн. Додатковою угодою від 07.04.2011р. вартість газу змінена до 3515,35 грн. - з 01.04.2011р. (а.с. 15). Додатковою угодою від 18.07.2011р. вартість газу змінена до 4121,36 грн. - з 01.07.2011р. (а.с. 16). Додатковою угодою від 01.10.2011р. вартість газу змінена до 4580,93 грн. - з 01.10.2011р. (а.с. 17).

Відповідно до п. п. 4.1 Договору І (а.с. 10 зворот) Замовник зобов'язаний сплатити повну вартість спожитого за місяць газу на рахунок Постачальника не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

На виконання умов Договору

- у грудні 2011 року Постачальник поставив Замовнику природний газ в розмірі 10594 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2011р. (а.с. 19) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 19 зворот);

За отриманий та спожитий газ за грудень 2011р. на суму 48530,38 грн. Замовник провів оплату частково. Повний розрахунок Замовником не проведено і борг становить 22757,85 грн.

Газ був отриманий Замовником без зауважень та претензій по якості.

Невиконання Замовником взятих на себе зобов'язань за Договорами стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару (енергоносіїв) на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію.

За правовою природою договір про закупівлю природного газу за державні кошти від 31.01.2011 №01/14-11 є договором поставки природного газу і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (газ) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (газ) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка продукції є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір постачання природного газу від 31.01.2011р. не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також виходить з положень презумпції правомірності правочину - ст. 204 ЦК України.

На виконання умов Договору в грудні 2011р. Постачальник поставив Замовнику природний газ на суму 48530,38 грн., що підтверджується щомісячним актом приймання-передачі природного газу. Акт підписаний сторонами без зауважень чи застережень.

За отриманий газ Покупець розрахувався частково у розмірі 25772,53 грн. Повний розрахунок Покупцем не проведено і борг становить 22757,85 грн.

Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого газу відповідачем не заявлено. Суд вважає, що газ відповідач прийняв без зауважень. Отриманий та спожитий газ має бути оплачений відповідачем в повному об'ємі.

Факт наявності заборгованості підтверджується копіями Договору, копіями актів приймання-передачі газу, та розрахунками і вимогами позивача. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий газ, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, Відповідач суду не подав.

Відповідач вимоги позивача не заперечує.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 4.1 Договору - 100 % вартості на умовах оплати до 10 числа місяця, наступного за споживанням.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки за поставлений природний газ в граничний строк до 10 січня 2012р.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Представник позивача в судовому засіданні підтвердила належну поставку газу Відповідачу в обумовленому договором об'ємі.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений та спожитий газ у розмірі 22757,85 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 10.01.2012р. по 10.12.2013р. відповідачу нараховано 1328,32 грн. 3% річних з простроченої суми (а.с. 9). Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон» з урахуванням періодів прострочення та проведення часткової оплати відповідачем. Розрахунок виконано вірно. Сума 1328,32 грн. - 3% річних підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що Позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з концерну «Військторгсервіс» м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922, в особі Черкаської філії концерну «Військторгсервіс», м. Черкаси, вул. Ільїна, 222, код ЄДРПОУ 35123606, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 03361402, номер рахунку в банку невідомий

22757,85 грн. боргу за спожитий в 2011р. природний газ;

1328,32 грн. - 3% річних;

1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.01.2014р.

Суддя Г.М. Скиба