Рішення

від 16.01.2014 по справі 905/8128/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2014 Справа № 905/8128/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Зодчий" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старком Групп" простягнення 20 000,00 грн. за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Зодчий" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старком Групп" заборгованості в розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за усною домовленістю з відповідачем, з перспективою укладання між сторонами договору про надання послуг, було перераховано відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 20 000,00 грн. за послуги, що надаватимуться в майбутньому. Однак, оскільки необхідність у послугах автотранспорту у відпала, договір між сторонами укладений не був, жодних послуг відповідачем позивачу не надавалось, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати у розмірі 20000,00 грн. Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Крім того, в матеріалах справи містяться документи, що надійшли від відповідача на виконання вимог ухвал суду, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд даної справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

16.01.2014 до господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю прибуття представника в судове засідання, у зв'язку зі знаходженням останнього у відпустці.

Вказане клопотання судом відхилено з підстав його необґрунтованості. Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Старком Групп", а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Крім того, до вказаного клопотання не додано жодних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин щодо неможливості явки представника у судове засідання. Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Зодчий" (позивач) мало намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Старком Групп" (відповідач) договір про надання послуг, предметом якого є надання відповідачем позивачу послуг будівельної техніки, послуг автомобільного вантажного транспорту, послуги обладнання та механізмів. У зв'язку з чим було складено проект договору про надання послуг № 97 від 30.08.2012, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідачем було виписано позивачу рахунок-фактуру № СФ-721 від 30.08.2012 на суму 20 700,00 за послуги екскаватора та самоскида.

Платіжними дорученнями № 780 від 10.09.2012 та № 785 від 11.09.2012 позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж згідно рахунку-фактури №СФ-721 від 0.08.2012 у загальному розмірі 20 000,00 грн.

Порядок укладання договорів визначений статтями 179-188 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 т. 638 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи договір про надання послуг № 97 від 30.08.2012 сторонами підписано не було, оскільки, як зазначає позивач, у нього відпала необхідність у послугах відповідача.

Доказів на підтвердження укладення між сторонами інших договорів матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази (акти приймання-передачі виконаних робіт, послуг, тощо), які б вказували на те, що відповідачем надавались позивачу послуги екскаватора та самоскида.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Старком Групп" не надавало Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Зодчий" послуг, за які останнім було внесено авансовий платіж у загальному розмірі 20 000,00 грн.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Обов'язковою умовою для наявності у особи обов'язку повернути на користь іншої особи майно є відсутність правової підстави, тобто знаходження такого майна поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначає позивач, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, а потреба у отриманні послуг, за які було здійснено передплату, у позивача відпала і відповідні послуги відповідачем не надавались.

Положеннями ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, відповідач, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства України, зобов'язаний повернути позивачу суму отриманих коштів у розмірі 20 000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 10-13 від 15.03.2013 про повернення попередньої оплати у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідач листом № 43 від 25.03.2013 повідомив позивача, що у зв'язку з недостатністю грошових коштів сума передплати у розмірі 20 000,00 грн. не може бути повернута негайно, але гарантував її повернення у травні 2013 року.

Однак, як свідчать матеріали справи станом на час звернення позивача до суду з даним позовом сума попередньої оплати відповідачем повернута не була, іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами надання позивачу послуг на загальну суму 20 000,00 грн. або повернення позивачу вказаної суми коштів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 20 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судовій збір, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старком Групп" (86132, Донецька область, м. Макіївка, бульвар Горбачова, 5, кв. 22, ідентифікаційний код 35716148, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Зодчий" (07541, Київська область, м. Березань, пров. 1-го Травня, 6, ідентифікаційний код 31513108) кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 21.01.2014.

Суддя М.В. Сажнева