Рішення

від 21.01.2014 по справі 925/2039/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 925/2039/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Богославець О.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕНСІ", м.Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Черкаси про стягнення 20400,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ТОВ "ТЕНЕНСІ" (далі - позивач) просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 (далі - відповідач) 25854,02 грн., у тому числі: 5454,02 грн. основного боргу з оплати за строкове платне користування частиною зовнішньої поверхні будівлі та 20400,00 грн. договірного штрафу (неустойки) за порушення строків оплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Договору №120921ф про користування зовнішньою частиною будівлі від 21.09.2012 позивач передав відповідачу в строкове платне користування частину зовнішньої поверхні адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 72,00 кв.м, однак відповідач порушував договірні строки виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого утворився борг з оплати за користування частиною зовнішньої поверхні будівлі в сумі 5454,02 грн. та згідно п.7.5 Договору додатково нарахований штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (скорочено - н.м.д.г.), за кожний випадок прострочення на строк більше одного місяця з дня настання терміну платежу, з листопада 2012 року по листопад 2013 року, що становить 20400,00 грн. (12 х (17 н.м.д.г. х 100 розмір штрафу)).

Відповідач не подав письмовий відзив на позовну заяву, представника у судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена за адресою реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання". Згідно ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою належним чином.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався, ухвала суду про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу.

Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій він вказує, що після подання позовної заяви відповідачем здійснено погашення основної суми боргу в сумі 5454,02 грн., тому він просить стягнути 20400,00 грн. неустойки та судові витрати.

Ухвалою суду від 09 січня 2014 року заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вважав можливим здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, підтримав зменшені позовні вимоги, просив задовольнити їх повністю, пояснив, що умовами договору передбачено сплату штрафу за прострочення оплати більше одного місяця з дня настання терміну платежу, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого прострочення, на час подання позову відповідач допустив дванадцять разів порушення строків оплати на строк більше одного місяця, також вказав, що відповідач продовжує користуватись місцем і договір було переукладено на новий термін.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

21 березня 2011 року між ТОВ "КАЙТЕК" (орендодавець) та ТОВ "ТЕНЕНСІ" (орендар, позивач у справі) укладено Договір оперативної оренди №601 нежитлових приміщень, відповідно до якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 17,40 кв.м. Додатковою угодою від 01 вересня 2012 року позивачу було також передано в оренду частину зовнішньої поверхні 9-ти поверхової адміністративної будівлі, розташованою за адресою АДРЕСА_2, загальною площею фасаду 189,18 кв.м.

21 вересня 2012 року між ТОВ "ТЕНЕНСІ" (розпорядник за Договором, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (користувач за Договором, відповідач у справі) укладено Договір №120921ф про користування зовнішньою частиною будівлі (далі - Договір).

У Договорі його сторони, зокрема, домовились про наступне:

- розпорядник передає, а користувач приймає у строкове платне користування частину зовнішньої поверхні дев'яти поверхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 72,00 кв.м (надалі - об'єкт) (п.1.1);

- право користування об'єктом виникає у користувача після підписання даного Договору та Акту приймання-передачі (Додаток №1 до даного Договору) і перерахування на розрахунковий рахунок розпорядника застави у розмірі місячної плати за користування об'єктом (п.1.3);

- об'єкт буде використовуватись користувачем винятково під розміщення зовнішньої реклами (п.1.4);

- договір укладається на строк з 21 вересня 2012 року по 31 грудня 2013 року і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, за наявності (п.3.1);

- плата за користування об'єктом встановлюється у розмірі 1800,00 грн., без ПДВ, за один місяць користування (п.4.1);

- плата за користування об'єктом підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Держкомстатом України. Плата за користування об'єктом за третій та кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції, що встановлений для місяця, що передував попередньому. Якщо індекс інфляції, який застосовується, буде менше одиниці, орендна плата перерахунку не підлягає (п.4.2);

- для зручності користувача розпорядник, до 1-го числа кожного місяця, виставляє рахунок на оплату. Якщо, до настання зазначеного вище терміну, відповідний рахунок не буде отриманий користувачем, останній повинен звернутися до розпорядника з метою одержання рахунку до настання терміну оплати. Неотримання користувачем рахунка (несвоєчасне його отримання) не є підставою для несплати або затримки оплати за користування об'єктом (п.4.5);

- встановлена Договором плата, перераховується наперед, щомісячно, до 5-го числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах користувач зобов'язаний чітко вказувати, за який період проводиться оплата та номер даного Договору. У разі, якщо протягом місяця, оплата якого здійснена/повинна бути здійснена користувачем, останній фактично користувався об'єктом, послуги з користування об'єктом за оплачений/повинний бути оплаченим період вважаються наданими розпорядником у повному обсязі та належним чином. Зобов'язання по здійсненню платежів, передбачені даним розділом чи іншими умовами Договору будуть виконані належним чином у момент, коли суми коштів, що відповідають повному розміру платежу, будуть зараховані на рахунок розпорядника або прийняті в касу останнього (п.4.6).

- у разі не сплати користувачем плати за користування об'єктом протягом одного місяця з дня настання терміну платежу, користувач додатково зобов'язаний сплатити розпоряднику штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підписанням даного Договору сторонами, відповідно до ст.259 ЦК України, безумовно погоджено, що до вимог розпорядника, передбачених даним пунктом, а також п.п.74, 7.6 даного Договору, та вимог про відшкодування збитків, встановлюється позовна давність тривалістю у десять років (п.7.5).

Договір підписаний керівником позивача та відповідачкою, підписи яких скріплені печатками.

По акту приймання-передачі від 25 вересня 2012 року позивач передав відповідачу в оренду площу на фасадній частині адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

16 жовтня 2013 року позивач направив відповідачу претензію про сплату неустойки, у якій вказав, що сплата за користування об'єктом вносилась із порушенням умов Договору, за період з листопада 2012 року по липень 2013 року строки сплати були порушені вісім разів, і тому позивачем, відповідно до п.7.5 Договору, нарахований штраф в сумі 13600,00 грн. (8 х 100 х 17), який він просить негайно перерахувати на його рахунок або внести готівкою у касу.

Претензія отримана відповідачем 07 листопада 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак нарахована неустойка в добровільному порядку не сплачена.

Відповідач систематично порушувала встановлені Договором строки внесення плати за користування об'єктом, внаслідок чого станом день подання позовної заяви (12 грудня 2013 року) утворилась заборгованість в сумі 5454,02 грн. за вересень, жовтень та листопад 2012 року.

Згідно наданих позивачем банківських виписок оплата здійснювалась відповідачем наступним чином: за листопад 2012 року - 18.12.2012 року, за грудень 2012 року - 12.02.2013 року, за січень 2013 року - 12.02.2013 року, за березень 2013 року - 01.08.2013 року, за квітень 2013 року - 20.09.2013 року, за травень 2013 року - 20.09.2013 року, за червень 2013 року - 24.09.2013 року, за липень 2013 року - 24.09.2013 року, за серпень 2013 року - 29.11.2013 року.

Залишок заборгованості в сумі 5454,02 грн. відповідачем сплачений 12.12.2013 року (1000,00 грн.), та 13.12.2013 року (4454,02 грн.), що підтверджується банківськими виписками, тобто після подання позовної заяви.

Отже, в процесі розгляду справи відповідач повністю сплатив суму основного боргу, тому на цю суму позивач зменшив позовні вимоги.

31 грудня 2013 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до п.3.1 Договору, продовживши строк його дії до 31 грудня 2014 року, всі інші умови Договору залишені незмінними. Також 30 грудня 2013 року відповідачем сплачено 1800,00 грн. орендної плати за січень 2014 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі, з врахуванням заяви при зменшення розміру позовних вимог, є стягнення договірного штрафу за порушення договірних строків виконання грошових зобов'язань з оплати за користування частиною зовнішньої поверхні дев'яти поверхової адміністративної будівлі.

Сторонами спірних правовідносин є сторони договору, юридичні особи, учасники відносин у сфері господарювання в розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін і на підставі якого позивач просить стягнути штрафні санкції, є господарським договором оренди майна приватної влансості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом (ч. 6 ст. 284 ГК України).

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З умов Договору вбачається, що позивач передав відповідачу у користування майно (частину зовнішньої поверхні дев'яти поверхової адміністративної будівлі) для розміщення зовнішньої реклами. Відповідач прийняв об'єкт оренди та використовує його.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання з оплати за користування майном у встановлені договором строк та розмірі, внаслідок чого на дату звернення позивача до господарського суду утворився борг з оплати в сумі 5454,02 грн., який сплачений відповідачем після подання позову до прийняття судом рішення, тому позивач на цю суму зменшив позовні вимоги, що прийнято судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо порушення відповідачем умов Договору щодо розміру та строків внесення плати за користування об'єктом оренди.

Стосовно застосування договірної відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач систематично допускав прострочення виконання грошових зобов'язань з внесення плати за користування об'єктом оренди, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.5 Договору сторони домовились, що у разі не сплати користувачем плати за користування об'єктом протягом одного місяця з дня настання терміну платежу, користувач додатково зобов'язаний сплатити розпоряднику штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Умови Договору відповідачем не заперечуються, укладенням Додаткової угоди від 31.12.2013, сторони залишили незмінними умови договору щодо застосування штрафних санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що у період дії Договору, відповідач допустив дванадцять випадків порушення строку внесення плати за користування майном понад одного місяця з дня настання терміну платежу, отже позивач, відповідно до зазначених умов Договору, правомірно нарахував 20400,00 грн. штрафу з розрахунку (12 випадків х (17,00 грн. н.м.д.г. х 100 розмір штрафу).

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 20400,00 грн. договірного штрафу, тому задовольняє позов повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕНСІ" (м.Черкаси, вул.Одеська, 50, ідентифікаційний код 37609958) - 20400,00 грн. договірного штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 24 січня 2014 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко