Постанова

від 15.01.2014 по справі 2а-11218/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2014 р. Місто Сімферополь 11 годин 15 хвилин Справа №2а-11218/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Семякіна П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного Управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328" (також далі - ТОВ «ЯТК 14328») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялті АР Крим ДПС (також дали - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року № 0003862301, № 0003882301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо заниження позивачем податку на прибуток та правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

У судовому засіданні 31.10.2012 задоволено клопотання представника позивача, призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено. Після отримання з експертної установи матеріалів її призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився написав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.

Протокольною ухвалою здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (ЄДРПОУ 34121596) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з суб'єктами господарської діяльності БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808). ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.08.2009 по 31.03.2012.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 18.09.2012 № 1344/22-01/34121596/171 (а.с.29-60).

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені порушення:

- пп. 1.31, п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9, п. 5.3, ст. 5. пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податку на прибуток за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 308103 гривень, у тому числі по періодах: за ІV квартал 2009 року на 116246 гривень, за І квартал 2010 року на 57437 гривень, за ІІ квартал 2010 року на 36896 гривень, за ІІІ квартал 2010 року на 59896 гривень, за ІV квартал 2010 року на 21058 гривень. за ІІ квартал 2011 року на 16570 гривень;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п14.1.36, пп.14.1. 181, п.14.1 ст. 14. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 566049 гривень. у тому числі по періодах: за серпень 2009 на 66550 гривень, за вересень 2009 на 46530 гривень, за жовтень 2009 на 42817 гривень, за листопад 2009 на 34272 гривень, за грудень 2009 на 35575 гривень, за січень 2010 року на 25500 гривень, за лютий 2010 року на 23183 гривень, за березень 2010 на 31775 гривень, за квітень 2010 на 29516 гривень, за червень 2010 на 34667 гривень, за липень 2010 на 56408 гривень, за серпень 2010 на 47667 гривень, за вересень 2010 на 21177 гривень, за жовтень 2010 на 15717 гривень, за листопад 2010 на 11023 гривень, за грудень 2010 на 15097 гривень, за березень 2011 на 9333 гривень, за квітень 2011 на 5075 гривень, за серпень 2011 на 14167 гривень.

На підставі названого акта перевірки відповідачем 01.10.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення

- № 0003862301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 380987,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 308103,00 гривень, та за штрафними санкціями в розмірі 72884,00 гривень;

- № 0003882301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 620775,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 499499,00 гривень, та за штрафними санкціями в розмірі 121276,00 гривень.

Не погоджуючись з названими податковими повідомленнями-рішеннями платник податків звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Перевіряючи обґрунтованість спірних повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували обставини встановлених перевірок, відносно того, що контрагентами позивача ТОВ БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808) та ТОВ «Бренд Строй» не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, якості та розрахунків.

В акті перевірки визначено, що діяльність ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс» направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» з метою заниження об'єкту оподаткування, не сплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи несправжніх операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

Враховуючи вищенаведене, в межах договорів укладених з вищезазначеними підприємствами операцій поставки товару, робіт (послуг) в адресу ТОВ «Бренд Строй», ТОВБВП «Строитель плюс» не відбувалось.

Контролюючим органом зазначено, що, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, що видані від ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс» не можуть бути визнані дійсними, такими, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ, відображених в вище визначених податкових накладних, до податкового кредиту підприємства.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів»

Таким чином, у податковому обліку ТОВ «ЯТК 14328» до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», включені витрати в загальній сумі 239583,00 гривень (238333,39+1250=239583,39=239583,00 гривень), у тому числі: за ІІІ квартал 2010 в сумі 239583,00 гривень (рядок 04.01 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11) декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010.

Робиться висновок, що первинні документи, які складені ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» для ТОВ «ЯТК 14328» за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 суперечать законодавчим та нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, до податкового обліку, до складу валових витрат, ТОВ «ЯТК 14328» були безпідставно включені витрати на загальну суму 1238173,00 гривень (239583+998590), у тому числі: за ІV квартал 2009 в сумі 464983,00 гривень, за І квартал 2010 в сумі 229750,00 гривень, за ІІ квартал 2010 в сумі 147580,00 гривень, за ІІІ квартал 2010 в сумі 239583,00 гривень, за IV квартал 2010 в сумі 84235,00 гривень, за І квартал 2011 в сумі 72042,00 гривень.

На підставі вищенаведеного на порушення пп. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5. пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1238173,00 гривень, у тому числі: за ІV квартал 2009 в сумі 464983,00 гривень, за І квартал 2010 в сумі 229750,00 гривень, за ІІ квартал 2010 в сумі 147580,00 гривень, за ІІІ квартал 2010 в сумі 239583,00 гривень, за IV квартал 2010 в сумі 84235,00 гривень, за І квартал 2011 в сумі 72042,00 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП "Строитель плюс".

Перевіркою ТОВ «ЯТК 14328» по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» за період з 01.08.2009 по 31.01.2012 встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 308 103.00 гривень, у тому числі за IV квартал 2009 в сумі 116246,00 гривень, за І квартал 2010 в сумі 57437,00 гривень, за ІІ квартал 2010 в сумі 36896,00 гривень, за ІІІ квартал 2010 в сумі 59896,00 гривень, IV квартал 2010 в сумі 21058,00 гривень, за ІІ 2011 в сумі 16570,00 гривень в результаті вищевикладених у п.3.1.1. розділу 3 акті перевірки допущених порушень додаткового законодавства.

Згідно документів, наданих платником податку, листа ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 24.04.2012 №2166/7/22-4 в рамках постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, про направлення актів про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 встановлено, що за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс» мали взаємовідносини з ТОВ «ЯТК 14328», опис наведено в розділі 3.1.1 та акту перевірки, в результаті чого, до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ на підставі податкових накладних, які були отримані ТОВ «ЯТК 14328».

Отже, виходячи з вищевикладеного, суми податку на додану вартість по податковим накладним за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 платником податку включені до складу податкового кредиту відповідних періодів у частині операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають податку 5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Як свідчать матеріали перевірок ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс», надані ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС листом від 24.04.2012 № 2116/7/22-4, в рамках постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, фактично постачальники ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс» ні якої господарської діяльності не здійснювали (наявність фіктивного підприємства), а тільки були оформлені документи для оформлення валових витрат (без підтвердження про реальне здійснення відповідних операцій).

Виходячи з вищенаведеного, контролюючим органом зроблено висновок про те, що первинні документи, які складені ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» для ТОВ «ЯТК 14328» за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 суперечать законодавчим та нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення у облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Тобто на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, безпідставно включені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту на загальну суму 566049 гривень, у тому числі: за серпень 2009 в сумі 66550 гривень, за вересень 2009 на 46530 гривень, за жовтень 2009 на 42817 гривень, за листопад 2009 на 34272 гривень, за грудень 2009 на 35575 гривень, за січень 2010 року на 25500 гривень, за лютий 2010 року на 23183 гривень, за березень 2010 на 31775 гривень, за квітень 2010 на 29516 гривень, за червень 2010 на 34667 гривень, за липень 2010 на 56408 гривень, за серпень 2010 на 47667 гривень, за вересень 2010 на 21177 гривень, за жовтень 2010 на 15717 гривень, за листопад 2010 на 11023 гривень, за грудень 2010 на 15097 гривень, за березень 2011 на 9333 гривень, за квітень 2011 на 5075 гривень, за серпень 2011 на 14167 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс».

Таким чином, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «ЯТК 14328» на загальну суму 566049 гривень, у тому числі: за серпень 2009 в сумі 66550 гривень, за вересень 2009 на 46530 гривень, за жовтень 2009 на 42817 гривень, за листопад 2009 на 34272 гривень, за грудень 2009 на 35575 гривень, за січень 2010 року на 25500 гривень, за лютий 2010 року на 23183 гривень, за березень 2010 на 31775 гривень, за квітень 2010 на 29516 гривень, за червень 2010 на 34667 гривень, за липень 2010 на 56408 гривень, за серпень 2010 на 47667 гривень, за вересень 2010 на 21177 гривень, за жовтень 2010 на 15717 гривень, за листопад 2010 на 11023 гривень, за грудень 2010 на 15097 гривень, за березень 2011 на 9333 гривень, за квітень 2011 на 5075 гривень, за серпень 2011 на 14167 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель плюс».

Перевіркою за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 ТОВ «ЯТК 14328» по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 566049 гривень, у тому числі по періодах: за серпень 2009 в сумі 66550 гривень, за вересень 2009 на 46530 гривень, за жовтень 2009 на 42817 гривень, за листопад 2009 на 34272 гривень, за грудень 2009 на 35575 гривень, за січень 2010 року на 25500 гривень, за лютий 2010 року на 23183 гривень, за березень 2010 на 31775 гривень, за квітень 2010 на 29516 гривень, за червень 2010 на 34667 гривень, за липень 2010 на 56408 гривень, за серпень 2010 на 47667 гривень, за вересень 2010 на 21177 гривень, за жовтень 2010 на 15717 гривень, за листопад 2010 на 11023 гривень, за грудень 2010 на 15097 гривень, за березень 2011 на 9333 гривень, за квітень 2011 на 5075 гривень, за серпень 2011 на 14167 гривень в результаті вищевикладених у п. 3.2.1 розділу 3 акта перевірки допущених порушень додаткового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель плюс" підтверджується укладеним між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними.

Так, 02.01.2009 між позивачем та БВП «Строітель - плюс» укладено договір № 386, відповідно до умов якого, ТОВ БВП «Строитель - плюс» (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «ЯТК 14328» (покупець) прийняти та оплатити запасні частини до автотранспортних засобів (п.1 Договору) (а.с.82).

Виконуючи умови названого договору БВП «Строитель - плюс» було поставлено на адресу позивача запасних частин на загальну суму 1435022 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 239171гривень. Факт постачання товарів підтверджується: видатковими накладними: №2467 від 15.09.2011 на загальну суму 85000 грн., у тому числі ПДВ 14166,67грн.; №8552 від 20.12.2010 на загальну суму 90581,95 грн., у тому числі ПДВ 15096,99 грн. (а.с. 105); №6795 від 22.11.2010 на загальну суму 66140,02 грн., у тому числі ПДВ 11023,34 грн. (а.с.104); №5752/1 від 24.10.2010 на загальну суму 83799,96 грн., у тому числі ПДВ 13966,66 грн. (а.с.103); №4957/1 від 27.09.2010 на загальну суму 127059,98 грн., у тому числі ПДВ 21176,66 грн.(а.с.101); №1386/1 від 19.04.2010 на загальну суму 72960грн., у тому числі ПДВ 12160 грн. (а.с.99); №586/1 від 22.02.2010 на загальну суму 22999,98грн., у тому числі ПДВ 3833,33 грн. (а.с.96); №138 від 25.01.2010 на загальну суму 90000грн., у тому числі ПДВ 15000 грн. (а.с.94);№6097/1 від 25.12.2009 на загальну суму 117999,96грн, у тому числі ПДВ 19666,66 грн. (а.с.92);№4090/1 від 25.09.2009 на загальну суму 279180,01грн, у тому числі ПДВ 46530 грн. (а.с.87);№3593/1 від 25.08.2009 на загальну суму 399299,98грн, у тому числі ПДВ 66550,0 грн. (а.с.86); податковими накладними: №192 від 15.08.2011 на загальну суму 85000грн, у тому числі ПДВ 14166,67грн. (а.с.132); №8552 від 20.12.2010 на загальну суму 90581,95грн, у тому числі ПДВ 15096,99 грн. (а.с.128); №6795 від 22.11.2010 на загальну суму 66140,02грн., у тому числі ПДВ 11023,34 грн. (а.с.127); №5752/1 від 24.10.2010 на загальну суму 83799,96грн, у тому числі ПДВ 13966,66 грн. (а.с.126); №4957/1 від 27.09.2010 на загальну суму 127059,98грн, у тому числі ПДВ 21176,66 грн. (а.с.124); №1386/1 від 19.04.2010 на загальну суму 72960грн, у тому числі ПДВ 12160 грн.(а.с.122); №586/1 від 22.02.2010 на загальну суму 22999,98грн, у тому числі ПДВ 3833,33 грн. (а.с.119); №11 від 25.01.2010 на загальну суму з ПДВ 15000 грн. (а.с.117); №6097/1 від 25.12.2009 на загальну суму 117999,96 грн., у тому числі ПДВ 19666,66 грн. (а.с.115); №4090/1 від 25.09.2009 на загальну суму у279180,01 грн., у тому числі ПДВ 46530 грн. (а.с.110); №3593/1 від 25.08.2009 на загальну суму 399299,98 грн., у тому числі ПДВ 66550 грн. (а.с.109).

Оплата отриманого товару на загальну суму 1435022грн. підтверджується відповідними чеками РРО (додаток №1) (а.с.61-63).

Відповідно до умов договору від 02.01.2009 №2384-1, ТОВ БВП «Строитель-плюс» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «ЯТК 14328» (Покупець) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (п.1.1,п.1.2 Договору).

Виконуючи умови вищенаведеного договору, ТОВ БВП «Строитель - плюс» поставлено на адресу Покупця ПММ на загальну суму 694566,36 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 115761гривень (паливно-мостильні матеріали).

Факт постачання товарів підтверджується видатковими накладними: №110 від 14.03.2011 на загальну суму 30450грн, у тому числі ПДВ 5075грн. (а.с.107); №786 від 14.02.2011 на загальну суму 56000,28грн, у тому числі ПДВ 9333,38 грн. 8 (а.с.106); №5411/1 від 04.10.2010 на загальну суму 10499,94грн, у тому числі ПДВ 1749,99 грн. (а.с.102); №1466/1 від 26.04.2010 на загальну суму 104136,12грн, у тому числі ПДВ 17356,02 грн. (а.с.100); №983/1 від 25.03.2010 на загальну суму 96600грн, у тому числі ПДВ 116100 грн. (а.с.98); №502/1 від 15.02.2010 на загальну суму 116100грн, у тому числі ПДВ 19350 грн. (а.с.97); №145/1 від 25.01.2010 на загальну суму 63000грн, у тому числі ПДВ 10500 грн. (а.с.95); №6098/1 від 25.12.2009 на загальну суму 95448грн, у тому числі ПДВ 15908 грн. (а.с.93); №5297/1 від 28.11.2009 на загальну суму 54432грн, у тому числі ПДВ 9072 грн. (а.с.91);№4622/1 від 26.10.2009 на загальну суму 67900,02грн, у тому числі ПДВ 11316,67 грн. (а.с.89);податковими накладними: №110 від 14.03.2011 на загальну суму 30450грн, у тому числі ПДВ 5075грн.; №786 від 14.02.2011 на загальну суму 56000,28грн, у тому числі ПДВ 9333,38 грн.; №5411/1 від 0410.2010 на загальну суму 10499,94грн, у тому числі ПДВ 1749,99 грн. (а.с.125); №1466/1 від 26.04.2010 на загальну суму 104136,12грн, у тому числі ПДВ 17356,02 грн. (а.с.123); №983/1 від 25.03.2010 на загальну суму 96600грн, у тому числі ПДВ 116100 грн. (а.с.121); №502/1 від 15.02.2010 на загальну суму 116100грн, у тому числі ПДВ 19350 грн. (а.с.120); №145/1 від 25.01.2010 на загальну суму 63000грн, у тому числі ПДВ 10500 грн. (а.с.118); №6098/1 від 25.12.2009 на загальну суму 95448грн, у тому числі ПДВ 15908 грн. (а.с.116); №5297/1 від 28.11.2009 на загальну суму 54432грн, у тому числі ПДВ 9072 грн. (а.с.114); №4622/1 від 26.10.2009 на загальну суму 67900,02грн., у тому числі ПДВ 11316,67 грн. (а.с.111).

Оплата отриманого товару підтверджується відповідними чеками РРО (а.с.62-63).

За змістом договору від 02.01.2009 №2382, укладеного між ТОВ «ЯТК 14328» та ТОВ БВП «Строитель - плюс» останній зобов'язується надати послуги щодо сухої обробки салонів, повне хімочищення салонів автотранспортних засобів, миття салонів автотранспортних засобів, а ТОВ «ЯТК 14328» прийняти та оплатити вказані послуги (п.1. Договору).

На виконання умов договору, БВП «Строитель - плюс» надано позивачу послуги з хімічної чистки автобусів на загальну суму 340200 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 56700гривень.

Факт постачання послуг підтверджується актами виконаних робіт: №5296/1 від 26.11.2009, (а.с.90); №4623/1 від 26.10.2009 на загальну суму 189000грн, у тому числі ПДВ 31500грн.(а.с.89), податковими накладними: №5296/1 від 26.11.2009 на загальну суму 151200грн, у тому числі ПДВ 25200грн. (а.с.113); №4623/1 від 26.10.2009 на загальну суму 189000грн, у тому числі ПДВ 31500 грн.(а.с.112).

Оплата отриманого товару, на загальну суму 340200грн. підтверджується відповідними чеками РРО.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ТОВ «Бренд строй» підтверджується укладеними договорами, виписаними на його виконання податковими накладними, видатковими накладними.

Зокрема, між позивачем та ТОВ «Бренд строй» було укладено договір поставки товарів №514 від 01.07.2010. Відповідно до умов якого, ТОВ Бренд строй» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «ЯТК 14328» (Покупець) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (п.11,п.1.2 Договору) (а.с.68-69).

ТОВ «Бренд строй» поставлено ТОВ «ЯТК 14328» паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1500 гривень, з ПДВ, у тому числі ПДВ в розмірі 250 грн. Факт постачання товарів підтверджується: видатковою накладною №974/1 від 26.07.2010 на загальну суму 1500 грн., у тому числі ПДВ 250 грн. (а.с.74),податковою накладною №974/1 від 26.07.2010 на загальну суму 1500 грн., у тому числі ПДВ 250 гривень (а.с.77).

За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Постачальника 1500 грн., що підтверджується відповідними чеками РРО.

За умовами договору від 01.03.2010 №513 ТОВ «Бренд строй» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «ЯТК 14328» (Покупець) прийняти та оплатити запасні частини до автотранспортних засобів (п. 1.1 Договору) (а.с.66).

Виконуючи умови договору, ТОВ «Бренд строй» поставлено на адресу Покупця запасні частини на загальну суму 336949,98 гривень, у тому числі ПДВ 56158,33грн.

Факт постачання товарів підтверджується: видатковою накладною №970/1 від 25 липня 2010р. на загальну суму 336949,98грн, у тому числі ПДВ 56158,33грн. (а.с.73), податковою накладною №970/1 від 25 липня 2010р. на загальну суму 336949,98грн, у тому числі ПДВ 56158,33грн. (а.с.76).

Оплата отриманого товару на суму 336949,98 гривень підтверджується відповідними чеками РРО.

Відповідно договору на проведення ремонтно-відновлювальні робіт від 01 серпня 2010 року, ТОВ «Бренд строй» (Виконавець) зобов'язується виконати по завданню ТОВ «ЯТК 14328» (Замовник) ремонтно-відновлювальні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1 Договору) (а.с.70).

На виконання умов договору ТОВ «Бренд строй» виконані ремонтно-відновлювальні роботи з окраски та рихтування кузовів автобусів Богдан та БАЗ на загальну суму 286000,07 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 47666,68 грн.

Факт виконання робіт підтверджується: актом виконаних робіт №1347 від 26.09.2010 на загальну суму 286000,07 гривень, у тому числі ПДВ 47666,68 гривень (а.с.75), податкової накладної №1347 від 26.09.2010 на загальну суму 286000,07 гривень, у тому числі ПДВ 47666,68 гривень (а.с.78).

Оплата отриманого товару на загальну суму 286000,07грн. підтверджується відповідними чеками РРО.

За договором на проведення ремонтно-відновлювальні робіт б/н від 01 червня 2010, ТОВ «Бренд строй» (Виконавець) зобов'язується виконати по завданню ТОВ «ЯТК 14328» (Замовник) ремонтно-відновлювальні роботи та хімчистку салонів автобусів, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи (п.1.1. Договору).

На виконання умов договору, ТОВ «Бренд строй» проведено ремонтно-відновлювальні роботи салонів автобусів та їх хімчистка на загальну суму 208001,53 гривень, з урахуванням ПДВ в розмірі 34666,92 гривень.

Факт постачання товарів підтверджується: актом виконаних робіт №833 від 30.09.2010 на загальну суму 208001,53 гривень, у тому числі ПДВ 34666,92 гривень (а.с.72), податковою накладною №833 від 30 серпня 2010р. на загальну суму 208001,53грн, у тому числі ПДВ 34666,92 гривень (а.с.80) сплатою на корить виконавця 208001,53 гривень, що підтверджується відповідними чеками РРО.

Відповідно до умов договору на проведення ремонтно-відновлювальні робіт від 01.03.2010, ТОВ «Бренд строй» (Виконавець) зобов'язується виконати по завданню ТОВ «ЯТК 14328» (Замовник) ремонтно-відновлювальні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1 Договору).

За умовами названого договору, ТОВ «Бренд строй» виконані ремонтно-відновлювальні роботи по заміні електросистем автобусів Богдан та БАЗ на загальну суму 94050 грн., з яких ПДВ складає 15675грн.

Факт постачання товарів підтверджується: актом виконаних робіт №181/1 від 31 березня 2010р. на загальну суму 94050 гривень, у тому числі ПДВ 15675 гривень (а.с.71), податковою накладною №181/1 від 31 березня 2010р. на загальну суму 94050 гривень, у тому числі ПДВ 15675гривень (а.с.79) оплатою на користь Виконавця 94050грн, що підтверджується відповідними чеками РРО.

У відповідності до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7, підпунктом 7.4.1, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 згаданого Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На вимогу підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 вказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідні правові норми знайшли своє відображення також у Податковому кодексі України від 02.12.2010 № 2755-VI (також надалі - ПК України).

У відповідності до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 22.1 статті 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

З положень пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Отже, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статі 188 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На вимогу пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 206 згаданого Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 статті 200 названого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", до податкового кредиту підлягають включенню суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Надані позивачем документи первинної бухгалтерської звітності по взаємовідносинах позивача з контрагентами підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють втрату ними сили доказового джерела.

Суд зазначає, що ремонтно-відновлювальні роботи що є видом діяльності і позивача і його контрагентів, не вимагають від суб'єктів господарювання безумовної наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки така діяльність може здійснюватися з давальницькою сировиною, а трудові та виробничі ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Судом встановлено, що факт здійснення позивачем господарських операцій за договорами поставки товарів, надання послуг з ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БВП «Строитель плюс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних контрагентів ТОВ «Бренд Строй», ТОРВ БВП "Строитель плюс" позивача були юридичними особами, зареєстрованими як платники податків на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

З досліджених судом матеріалів справи судом встановлено, що суми ПДВ були позивачем включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, надані послуги, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 названого Закону № 334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 5.11. ст. 5 зазначеного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За змістом підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 згаданого Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення первинних бухгалтерських документів між позивачем та його контрагентами на виконання умов укладених договорів. Поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Документи, створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, виконання робіт, надання послуг.

Зміни активів суб'єкта господарювання, підтверджені бухгалтерськими документами, зумовлюють внесення даних до бухгалтерської звітності та формування на її основі податкової.

Разом з тим, відповідно до експертного дослідження - висновок від 13 грудня 2013 року № 260-09/11, проведеного у справі на підставі ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2012, судовим експертом підтверджено:

- факт здійснення позивачем господарських операцій за договорами поставки товарів, надання послуг з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), які визнано нікчемними згідно акту ДПУ у м. Ялта ДПС № 1344/22-01/34121596/171 від 18.09.2012, первинними документами бухгалтерського обліку (видатковими накладними, актами виконаних робіт, чеками реєстратора розрахункових операцій) на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн.

- фактичне виконання зобов'язань за період з 01.08.2009 по 31.03.2012 між ТОВ "Ялтинська транспортна компанія" та ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» документами бухгалтерського та податкового обліку та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 203 «Паливо», 91 «Загальновиробничі витрати» на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн., , а саме:

1) придбання ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» товарів, робот та послуг підтверджується видатковими накладними, актами виконаних робіт на загальну суму 3 396 289,78 грн. у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн.;

2) оплата за товари, роботи та послуги підтверджується чеками реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 3 973 488,73 грн., у т.ч. ПДВ 662 248,13 грн.;

3) використання товарів, робот та послуг ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» підтверджується актами списання, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 «Паливо» та зведеними таблицями витрат дизельного палива і бензину, зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 91 «Загальновиробничі витрати» на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн.

Окрім цього судовим експертом також встановлено:

- оплата за угодами між ТОВ «Ялтинська транспортна компанія» та БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Бренд Строй», у тому числі податку на додану вартість в ціні придбаних товарів та послуг наданих послуг постачальнику, підтверджується чеками реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 3 973 488,73 грн., у т.ч. ПДВ 662 248,13 грн.

- придбання ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» товарів, робот та послуг в період з 01.08.2009 по 31.03.2012 від БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн.

- використання товарів, робот та послуг ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» в період з 01.08.2009 по 31.03.2012, отриманих від БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Бренд Строй» підтверджується актами списання, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 «Паливо» та зведеними таблицями витрат дизельного палива і бензину, зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 91 «Загальновиробничі витрати» на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн.

- господарські операції ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» з БВП Строитель-Плюс» та ТОВ «Бренд Строй» в період з 01.08.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 3 396 289,78 грн., у т.ч. ПДВ 566 048,30 грн., підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку (видатковими накладними, актами виконаних робіт)

- висновок, викладений Державною податковою інспекцією у м. Ялті АРК ДПС в акті перевірки № 1344/22-01/34121596/171 від 18.09.2012 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 380 987 грн., у тому числі: 308 103 грн. - податок на прибуток і 72 884 грн. - штрафні санкції, визначених у податковому повідомлені - рішенні від 01.10.2012 № 003862301, документами податкового та бухгалтерського обліку не підтверджується.

- висновок, викладений Державною податковою інспекцією у м. Ялті АРК ДПС в акті перевірки № 1344/22-01/34121596/171 від 18.09.2012 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 620 775 грн., у тому числі: 499 499 грн. - податок на додану вартість і 121 276 грн. - штрафні санкції, визначених у податковому повідомлені - рішенні від 01.10.2012 № 0003882301, документами податкового та бухгалтерського обліку не підтверджується.

З огляду на матеріали справи, досліджений судом висновок судового експерта , суд дійшов висновку, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки від 18.09.2012 № 1344/22-01/34121596/171 не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а отже у відповідача не було правових підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 499499 грн. та з податку на прибуток в розмірі 308103,00 гривень.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість сумою 121278 грн. та з податку на прибуток сумою 72884грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розгляді справи по суті судом також враховано висновки Європейського суду з прав людини у справах викладених у рішеннях Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому воно визнається судом протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З положень частин першої, третьої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до складу яких також належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

На вимогу приписів частини п'ятої статті 92 КАС України граничний розмір, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено, що граничні розміри компенсації витрат в адміністративних справах, пов'язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мінюсту.

Пункт 5 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710, визначає, що розмір винагороди експерта, якщо виконана робота не є його службовим обов'язком, не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

На вимогу пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2013 № 239/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році", зареєстрованого 11 лютого 2013 року за № 239/22771, нормативна вартість однієї години у 2013 році за експертизу середньої складності становить 61,2 грн.

Як убачається із змісту калькуляції № 260 вартості проведення судової експертизи (дослідження) від 19 листопада 2012 року на первинну судову експертизу (середньої складності), експертом на дослідження затрачено 245 експертогодин, вартість кожної з яких він визначив на рівні 61,30 грн. Загалом сума вартості проведення судової експертизи склала 15 018,50 грн.

Водночас, як убачається з вище наведених нормативно-правових актів, розмір винагороди експерта, якщо виконана робота не є його службовим обов'язком, не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту, нормативна вартість однієї години, в яких у 2013 році за експертизу середньої складності становить 61,2 грн.

З огляду на вказане, присудженню з Державного бюджету України підлягають судові витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в розмірі 14 994,00 грн. (245 експертогодин * 61,20 грн.) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, про що свідчить квитанція від 08 жовтня 2012 року № 9-3331 сумою 2 146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року №0003862301, №0003882301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328" (ідентифікаційний код юридичної особи 34121596, місцезнаходження: АР Крим, м. Ялта, вул. Ізобільна, б. 11) судовий збір розміром 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328" (ідентифікаційний код юридичної особи 34121596) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи сумою 14 994 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Суддя Аблякимов Е.Е.