Рішення

від 29.08.2008 по справі 35/338-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/338-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2008 р.                                                            Справа № 35/338-08

вх. № 6249/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився  відповідача - Мітрохіна Л.Ф., дов б/н від 29.08.2008р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гаранттрансавто", м. Київ  

до  ТОВ "Управляюча компанія "Дизельні системи", м. Харків  

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія «Дизельні системи» про визнання дійсним Договору купівлі-продажу від 29.11.2007 року та визнання права власності.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2007 року відповідач зобов'язався передати у власність позивача майнові права на отримання у власність житлових будинків №№5,6,7,8,9, у тому числі недобудованих будинків, загальною площею 152 866 кв.м. на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, що розташована у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва (майнові права), а позивач зобов'язався їх оплатити. З часу підписання договору купівлі-продажу та до сьогоднішнього дня відповідач з надуманих причин ухиляється від виконання взятих на себе договірних зобов'язань, не підтверджує перехід права власності на майнові права до позивача та заявляє про недійсність укладеного Договору купівлі-продажу.

Представник відповідача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином.

Представник відповідач у судовому засіданні проти задоволення заявленого позову заперечив, на підставах того, що договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки нотаріально не засвідчений. Посилаючись на ч. 3 ст. 334, ст. 657 Цивільного кодексу України, вважає нотаріальне посвідчення спірного договору необхідною умовою  набуття ТОВ «Гарант» майнових прав на житлові будинки, в тому числі недобудовані. Стверджує, що внаслідок недійсності правочину, договір купівлі-продажу не створив юридичних наслідків, а тому право власності на майнові права не перейшло до позивача, і його вина у даному випадку відсутня.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу від 23.11.2007 року.  В порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі, відповідач зобов'язався передати у власність позивача майнові права на отримання у власність житлових будинків №№5,6,7,8, 9, у тому числі недобудованих,  загальною площею 152 866 кв.м. на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, що розташована у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, а позивач зобов'язався їх оплатити.

Як вбачається із матеріалів справи майнові права на житлові будинки №№5,6,7,8,9 загальною площею 152 866 кв.м., які будуються на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, що розташована у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва належать відповідачу на підставі: рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798 та договору оренди земельної ділянки від 08.04.2004 року, укладеного між Київською міською радою і Продавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованим у реєстрі за №335, зареєстрованим у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.05.2004 за №63-6 00127 у книзі записів державної реєстрації договорів, договору купівлі-продажу від 10 березня 2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» а також рішення Третейського суду при Асоціації “ЛІГА-ПАРІТЕТ”, винесеного 07.02.2007 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

23.11.2007 року відповідач продав позивачу майнові права, а саме – право на отримання у власність житлових будинків №№5,6,7,8,9, у тому числі недобудованих будинків,  загальною площею 152 866 кв.м. на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, що розташована у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, включаючи право на отримання у власність недобудованих житлових будинків згідно законодавства України.

Листами від «18» грудня 2007р, від «10» січня 2008р.,  від «15» лютого 2008р., та від «28» травня 2008р. Позивач намагався отримати підтвердження переходу майнових прав на житлові будинки, відповідач підтвердження набуття Відповідачем права отримати у власність житлові будинки за спірним договором не надав. Натомість, листами від «24» січня 2008 р.,  від «28» лютого 2008 р., від «18» червня 2008 р. повідомив, що вважає укладений договір купівлі-продажу недійсним з підстав недотримання нотаріальної форми вчинення правочину.

Відповідно до ч.3 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Уклавши спірни договір, сторони на основі вільного волевиявлення вчинили дію, спрямовану на набуття ними прав та обов'язків сторін за договором купівлі-продажу.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не встановлений судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Згідно до вимог ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що й було дотримано сторонами під час укладення договору. Це підтверджується скріпленням змісту договору підписами уповноважених представників сторін та проставленням печаток. Зміст договору не суперечить цивільному законодавству та моральним принципам суспільства. Особи, що брали участь при укладенні договору, володіли необхідним обсягом дієздатності. Зазначене свідчить, про належність волевиявлення сторін на укладення правочину.

Дотримання сторонами договору положень ст. 202 ЦК України, ст. 203 ЦК України, ст. 207 ЦК України надає договору купівлі-продажу такого правового статусу, за яким він може вважатися спрямованим на реальне настання правових наслідків.

Тому суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача щодо обов`язкового нотаріального засвідчення спірного договору.

Посилання Відповідача на необхідність застосування положення ст. 657 Цивільного кодексу України до договірних відносин суд вважає безпідставним, оскільки зазначеною правовою нормою врегульовано обов'язковість нотаріального посвідчення договорів, які стосуються відчуження земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,  житлового  будинку  (квартири)  або  іншого нерухомого  майна, що не є майновими правами.

Згідно зі ст.190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Оскільки законом не встановлено обов'язку нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майнових прав, суд приходить до висновку про те, що даний договір не потребує нотаріальному посвідченню.

Судом також прийнято до уваги рішення Третейського суду  при Асоціації “ЛІГА-ПАРІТЕТ”, винесене 07.02. 2007 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. Задовольняючи зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, Третейський суд визнав укладений у простій письмовій формі Договір купівлі-продажу дійсним, оскільки останній відповідає всім загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За таких обставин суд доходить до висновку про необхідність задовольнити позовну про визнання договору купівлі-продажу від 23.11.2007 дійсним.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання права власності на майнові права на житлові будинки, в тому числі недобудовані, за Позивачем, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно ст. 655 ЦК України за Договором купівлі-продажу право власності переходить від Продавця до Покупця.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини першої ст. 334 ЦК України - право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, до якого згідно з Цивільним Кодексом України включаються також майнові права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, спірним договором визначений момент переходу від відповідача до позивача майнових прав, а саме, відповідно до п. 2.3. цього Договору купівлі-продажу з моменту його укладання право отримати у власність житлові будинки, в тому числі недобудовані, загальною площею 152 866 кв.м. на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, розташованій у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, переходить до покупця.

У відповідності до цивільного законодавства України однією із умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин являється рішення суду. Право власності в Україні повинно ґрунтуватися за певним титулом (правовстановлюючим документом) для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володарю здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про власність" - власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Статтею 392 ЦК України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, суд дослідивши та вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований, законний, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 33, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати договір купівлі-продажу від 23 листопада 2007 року  укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант» (03191, м.Київ, вул. Лятошинського,4а/289, код ЄДРПОУ 35235528) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» (Харківська обл., м. Харків, пр.Ілліча,118-а, код ЄДРПОУ 32674853), дійсним.

3.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант» (03191, м.Київ, вул. Лятошинського,4а/289, код ЄДРПОУ 35235528) право власності на майнові права, а саме права отримати у власність  житлові будинки №№ 5, 6, 7, 8, 9, у тому числі недобудовані будинки, загальною площею 152 866 кв.м. на земельній ділянці площею 23,8539 га, кадастровий номер 8000000000:63:293:0005, розташованій у 4-тому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2007 року.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дизельні системи» (Харківська обл., м. Харків, пр.Ілліча,118-а, код ЄДРПОУ 32674853) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» (03191, м.Київ, вул. Лятошинського,4а/289, код ЄДРПОУ 35235528) сплачене Позивачем державне мито у сумі 85, 00 грн. та інформаційно-технічних послуг у сумі 118,00 грн.

Суддя